Рішення № 75190466, 02.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/221/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Мусій С.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 81085, Львівська обл., Яворівський район, с.Рясне-Руська, вул.Квітова, 3 звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 4, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання вих.№С-8147/0-/5-17 від 23.06.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою згаданої земельної ділянки.

Ухвалою від 19.01.2018 суд відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 12.03.2018 суд залучив до участі у справі ОСОБА_3 сільську раду Яворівського району Львівської області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 18.04.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 21.07.2017 №7782-13-0.31-10018/2-17 повідомило позивача про те, що на сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі «Перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність» розміщено перелік ділянок, які мають надаватися безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ-го кварталу 2017 року. Оскільки, у зазначеному переліку відсутня пропонована позивачем земельна ділянка, то надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства є неможливим. Позивач вважає, що підстави, за яких Головне управління Держгеокадастру у Львівській відмовило їй у наданні дозволу, не відносяться до жодної з підстав, визначеної у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому, така відмова є протиправною.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не входить до переліку земельних ділянок, які можливо передати у власність в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ-му кварталі 2017 року. Вказана позиція відповідача відповідає нормам Стратегії удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413. Крім того, відповідач вказує, що він не отримав погодження від ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області на надання такого дозволу. Відповідач зазначає, що він як суб'єкт владних повноважень згідно з Земельним кодексом України наділений виключними повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження землями державної власності. За своєю правовою природою вони є дискреційними повноваженнями. Тому, суд не вправі приймати рішення щодо зобов’язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою згаданої земельної ділянки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, пояснень по суті спору до суду не надала.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явились, причини неявки невідомі. Суд, враховуючи тривалість розгляду справи, а також те, що сторона позивача з’являлась в засідання, користувалась процесуальними правами, відповідно до положень ч. 5 ст.205 КАС України, вважає, що неявка позивача та її представника, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлялась про дату, час і місце його проведення. Проте, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та зазначила, що заперечує проти надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

23.06.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області.

21.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом №7782-13-0.31-10018/2-17 повідомило позивача про те, що на сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі «Перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність» розміщено перелік ділянок, які мають надаватися безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ-го кварталу 2017 року. Оскільки, у зазначеному переліку відсутня пропонована позивачем земельна ділянка, то надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства є неможливим.

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив в з такого.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Суд встановив, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 21.07.2017 №7782-13-0.31-10018/2-17 відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність для ведення особистого селянського господарства, не входить до переліку земель, сформованого відповідачем відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Суд враховує, що вказана підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того, у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.

Як вбачається зі змісту Стратегії Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії. На момент виникнення спірних правовідносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.

Суд відхиляє заперечення ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області проти надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки, як вбачається з листа вказаної сільської ради від 22.06.2017 №118, станом на час розгляду клопотання позивача від 23.06.2017 третя особа таких заперечень не висловлювала.

З огляду на наведене, суд вважає протиправними дій Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області, які полягають у відмові в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що така ділянка не входить до переліку земель, який сформований відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 24.04.2018 у справі №814/1961/17.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання вих.№С-8147/0-/5-17 від 23.06.2017 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою згаданої земельної ділянки, то така підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з відзиву на позовну заву, відповідач заперечує проти задоволення вказаної позовної вимоги, оскільки вважає таку втручанням суду у його дискреційні повноваження.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі №К/800/6863/15, від 29.11.2016 №К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, №К/800/13317/15 та від 17.12.2015 №К/800/32134/15).

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірному випадку повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у вказаного органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.

З огляду на вказане, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Львівській області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 19.06.2018 у справі №803/1183/17.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 та вирішити питання про надання або про відмову їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір на суму 1409,60грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 вих.№С-8147/0-/5-17 від 23.06.2017 та вирішити питання про надання або про відмову їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області.

В задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради Яворівського району Львівської області відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 81085, Львівська обл., Яворівський район, с.Рясне-Руська, вул.Квітова, 3 судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять)грн. 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 10.07.2018.

Суддя А.Г. Гулик