Ухвала суду № 75190289, 09.07.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1180/18

провадження № 2-ап/1140/7/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив;

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області із встановлення умови попередньої сплати обов'язкових податків і зборів у розмірі 223352,99 грн. для безоплатної передачі Управлінню державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області автомобіля «AUDI A6 ALLROAD», н.з. АК8715СМ, VIN код - WAUZZZ4BZ1N081823, 2003 року;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області виконати рішення комісії управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з розпорядження (розподілу) нереалізованого конфіскованого майна від 27.11.2017 року та безоплатно передати Управлінню державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області автомобіль «AUDI A6 ALLROAD», н.з. АК8715СМ, VIN код - WAUZZZ4BZ1N081823, 2003 року випуску, без попередньої сплати обов'язкових податків і зборів у розмірі 223352,99 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 позовну заяву повернуто позивачу (а.с.31-32).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 апеляційну скаргу задоволено, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р. по справі №811/1180/18 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття адміністративного позову.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не пропущено строк звернення до суду. При цьому колегією суддів звернуто увагу на необхідність під час вирішення питання про відкриття провадження у справі з'ясувати чи підлягає взагалі цей спір вирішенню в порядку адміністративного судочинства виходячи із суб'єктивного складу учасників спору та фактичного змісту заявлених вимог та предмета спору (а.с.92-93).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Кармазиній Т.М.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а, від 04.04.2018 у справі № 826/11640/16, від 10.05.2018 у справі №826/81/15.

З позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини пов'язані з витребуванням у відповідача майна переданого позивачу рішенням комісії від 27.12.2017 року про безоплатну передачу нереалізованого конфіскованого майна - автомобіля «AUDI A6 ALLROAD», а тому стосується господарських правовідносин, у зв'язку з чим даний спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, за правилами ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, з огляду на суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, суддя дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04)) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Згідно із ч.5 ст.170 КАС України - повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.170, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.294 КАС України у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина