Рішення № 75190197, 20.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м. Київ № 810/2798/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області ,

треті особи - відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду в порядку оскарження рішення Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області від 06.07.2004 р. №53955 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень - заборону відчуження нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 та внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження вищезазначеного об'єкта нерухомості. Вимоги позовної заяви обґрунтовані твердженням позивачки, що державним виконавцем ДВС м. Ірпеня Київської області без будь-яких правових підстав та в результаті професійної недбалості було винесено постанову про накладення арешту на будинок її покійного чоловіка - ОСОБА_2 як такий, що належить невідомій громадянці ОСОБА_3, факт приналежності якого вказаній особі не перевірено ні виконавцем, ні нотаріусом. З посиланням на порушення її прав як законної спадкоємиці, просила позов задовольнити.

У призначений для розгляду справи час сторони та треті особи до суду не з'явилися, про місце, час та дату проведення судового засідання, повідомлені належним чином. 20.02.2018 р., від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

За правилами ч.9 ст. 205 КАСУ у разі відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, за умови їх належного повідомлення, суд має право розглянути справу у порядку письмового провадження.

За наслідком дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 р., помер гр. ОСОБА_2- чоловік позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 22.09.2015 р. серії НОМЕР_1

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 08.01.1977 р. серії НОМЕР_2 від 08.01.1977 р. позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_2, про що було зроблено актовий запис №6 у відділі ЗАГСу м. Ірпеня Київської області.

За даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05.1991 р., реєстровий номер 1-792, за життя ОСОБА_2 успадкував право власності на будинок АДРЕСА_1, яке було зареєстровано БТІ.

22.08.2003 р., на підставі постанови державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області було накладено арешт на майно (вищевказаний будинок) ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №2-858, виданого 11.06.2003 р. Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики у розмірі 6408 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05.01.2017 р. задоволені вимоги позивачки про зняття арешту на відчуження майна будинку АДРЕСА_1 накладеного згідно постанови державного виконавця від 22.08.2003 р. серії АА №263237 та зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 06.07.2004 р. №53955 державним реєстратором- Ірпінською міською державною нотаріальною конторою.

В мотивувальній частині рішення Ірпінського міськрайонного суду зазначено, що у відповідача виконавчі документи щодо виконання рішень про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 або ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 відсутні, як і виконавчі провадження про стягнення цих коштів.

Ураховуючи висновок суду, позивачка звернулась до державного реєстратора, якого в даному випадку уособлює Ірпінська міська державна нотаріальна контора, із заявою про зняття арешту та виключення відомостей про арешт із реєстру прав та обтяжень.

Проте, своїм листом за №71 від 19.01.2018 р. нотаріальна контора здійснити державну реєстрацію - скасування обтяжень, відмовилась, з мотивів виконання постанови державного виконавця про арешт майна ОСОБА_2 шляхом внесення запису про реєстрацію арешту.

Позивачка не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, звернулась до суду із даним позовом.

Зміст спірних правовідносин у цій справі складає право позивачки ОСОБА_1 на оформлення документів про прийняття спадщини та набуття права власності на спадкове майно, якому протистоїть рішення суб'єкта владних повноважень, в порядку реалізації його компетенції, про відмову у знятті арешту.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважає на таке:

згідно положень ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

На підставі частин 1 та 2 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV. Згідно із статтею 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 вказаного вище Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав (стаття 19 Закону).

Регламентація відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спрямована на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до преамбули Закону №1952-IV його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За визначенням термінів та понять Закону обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору ,- п.5 ст. 2 Закону.

Здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень проводиться на засадах: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковості державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічності державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

За приписами ч.2 ст.3 цього ж Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 4 Закону до речових прав, що підлягають державній реєстрації віднесено, зокрема,

і заборона відчуження та арешт нерухомого майна.

Пунктом 2 ч.1 Закону України №1952-V встановлено, що нотаріуси є спеціальним суб'єктами державної реєстрації, на яких покладаються функції реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, - ст.12 Закону.

Статтею 31-1 Закону України №1952-V визначені особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно згідно рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Водночас, суд ураховує, що наразі процедура, встановлена вищезазначеною статтею не запроваджена, оскільки відсутня інформаційна взаємодія між державними реєстрами та Державною судовою адміністрацією.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 р. № 1666-VIII, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до впровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

За загальним правилом встановленим статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.01.2018 р. позивачка звернулась до Ірпінської міської нотаріальної контори в порядку виконання судового рішення про зняття заборони на відчуження майна - будинку АДРЕСА_1 Київської області, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 06.07.2004 р. за №53955.

Звернення із заявою безпосередньо до відповідача обумовлено відсутністю інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, до впровадження відповідної інформаційної взаємодії.

Факт звернення із рішенням суду, яке набрало законної сили, визнається і відповідачем у листі-відмові №71/01-16 від 19.01.2018 р.

Згідно із ч.4 ст.31-1 Закону України №1952-V проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Обов'язковість виконання судових рішень закріплено положеннями ч.2 ст.14 КАСУ. Таким чином, оскільки рішенням суду від 05.01.2017 р., яке набрало законної сили, арешт з майна, належного ОСОБА_2 було знято; позивачкою при зверненні до Ірпінської міської державної нотаріальної контори дотримано порядок виконання цього рішення, відповідач зобов'язаний провести реєстраційні дії в порядку та строки, визначені ст.ст.18-19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з одночасним внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про скасування такого обтяження у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.139 КАСУ, понесені позивачкою судової витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступив відповідачем у справі.

При зверненні до суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1920 грн., який підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області про державну реєстрацію прав та обтяжень №53955 від 06.07.2004 р., а також внесений на підставі цього рішення запис про обтяження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1

Зобов'язати відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування обтяження за реєстраційним номером 53955.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінської міської державної нотаріальної контори 1920 (одну тисячу дев'ятьсот двадцять) грн.

Ршення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.