Рішення № 7519000, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 4/303                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Карабіза В.Б. – довіреність від 16.12.2009р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Приватного акціонерного товариства „Альба Україна” м. Бориспіль

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтезсервис” м. Донецьк

про стягнення 16956,66грн. заборгованості, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 16956,66грн., з яких: 14819,00грн. - заборгованість, 386,11грн. – 3%річних, 1751,55грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №106982 від 02.01.2007р., накладні №5087663 від 06.01.2009р. на суму 175,92грн., №5087662 від 06.01.2009р. на суму 7129,48грн., №5087780 від 06.01.2009р. на суму 3499,17грн., №5087781 від 06.01.2009р. на суму 75,10грн., №5087784 від 06.01.2009р. на суму 3899,08грн., №5087785 від 06.01.2009р. на суму 40,25грн., по яких поставлений товар.

          Справа неодноразово відкладалась за відсутністю представника відповідача.

          Відповідач не надав письмовий відзив на позов, представник не явився в судове засідання, про час і місце якого був повідомлений належним чином замовленою поштою.

          З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 15.01.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Синтезсервис”, реєстраційний номер юридичної особи 10003050764, ідентифікаційний код 24069574 включений до відомостей як юридична особа за місцезнаходженням: в м.Донецьк - 83030, Будьоннівський район, вул..Довженка, 59 ”А” і до наступного часу юридичну адресу не змінював.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про держреєстрацію.

          Приймаючи до уваги достатність документів, наданих позивачем і проаналізованих судом, останній вирішує спір відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між ЗАТ „Альба Україна”, найменування кого було змінено на ПАТ „Альба Україна” відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” (позивачем) та відповідачем підписаний договір купівлі-продажу №106982 від 02.01.2007р., в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

2

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставити відповідачу згідно його замовлень товар партіями (п. п. 1, 2 договору), а відповідач – оплатити кожну товарну партію протягом 1 календарного дня з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних (п. 5.2 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Судом вставлений факт, що відповідачем отриманий товар по накладним: №5087663 від 06.01.2009р. на суму 175,92грн., №5087662 від 06.01.2009р. на суму 7129,48грн., №5087780 від 06.01.2009р. на суму 3499,17грн., №5087781 від 06.01.2009р. на суму 75,10грн., №5087784 від 06.01.2009р. на суму 3899,08грн., №5087785 від 06.01.2009р. на суму 40,25грн. (у всіх накладних немає посилання на договір та визначений термін оплати). Всього на загальну суму 14819,00грн.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар зовсім не оплачений, таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 14819,00грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати у встановлені строки відповідачем, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 14819,00грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 386,11грн. 3%річних, 1751,55грн. пені.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 5.2 договору, видаткові накладні); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1751,55грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

3

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 386,11грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок суми.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст.ст.526,530,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства „Альба Україна” м. Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтезсервис” м. Донецьк про стягнення 16956,66грн. заборгованості, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Синтезсервис” м. Донецьк-83030, вул. Довженка, 59а, ЄДРПОУ 24069574 на користь Приватного акціонерного товариства „Альба Україна” м. Бориспіль-08300, вул. Шевченка, 100, ЄДРПОУ 22946976 заборгованість в сумі 14819,00грн., 386,11грн. – 3%річних, 1751,55грн. - пені, 169,57грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 14.012010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1-відповідачу