Рішення № 7518855, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 22/213                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Кременчукм’ясо”, м.Кременчук Полтавської області, ЄДРПОУ 30068026

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 36011703,

про стягнення 1395,84 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Мельник Д.І. – за довіреністю,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Кременчукм’ясо”, м.Кременчук Полтавської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 1395,84 грн., у тому числі 1242,51 сума основного боргу, 117,53 грн. пені та 35,80 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору поставки №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для застосування штрафних санкцій і нарахування інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р.; товарних накладних; платіжних доручень; лист-нагадування про необхідність виконання договірних зобов’язань №79/09-юр від 08.09.2009р.; акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.08.2009р.по 31.08.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.526, 549, 610, ч.2 ст.625, ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.5, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні надав заяву про припинення провадження по справі у частині стягнення суми основного боргу. Позовні вимоги щодо штрафних санкцій та інфляційних витрат підтримав у повному обсязі.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представник Відповідача, в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

07.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Кременчукм’ясо” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т” укладено договір №1916/08-Донецьк, що є чинним на теперішній час відповідно до п.11.2 даної угоди.

Оцінивши зміст господарського договору поставки №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р., з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) продає, а Відповідач (Покупець) купує ковбасні, м’ясні вироби, субпродукти й іншу продукцію вироблену Відкритим акціонерним товариством „Кременчукм’ясо” в асортименті, у кількості, за цінами і на суму, що зазначаються у накладних (товарно-транспортних накладних) згідно протоколу вільно-відпускних цін і на умовах, викладених у даному договорі.

Відповідно до п.5.1 договору поставки оплата за товар проводиться згідно даних, зазначених у товарних (товарно-транспортних) накладних у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівкою у касу.

Пункт 5.2 договору фіксує умови оплати, згідно з якими Покупець повинен розрахуватись за поставлений товар протягом 10 календарних днів із дня одержання товару. День одержання товару визначається відповідно до дати вказаної в товарній накладній на даний товар.

Згідно з товарними накладними, що містяться у матеріалах справи Позивач у період з 04.07.2009р. по 22.07.2009р. передав продукцію Відповідачу на суму 8178,61 грн. Останнім її прийнято без будь-яких зауважень, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

Проте, як свідчать товарні накладні №4400 від 15.07.2009р., №4489 від 18.07.2009р., №4558 від 22.07.2009р. Відповідачем повернуто товар на загальну суму 275,51грн.

Отже, за викладених обставин Відкритим акціонерним товариством „Кременчукм’ясо” належним чином доведений факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України на загальну суму 7903,10 грн.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що постачання за вказаними товарними накладними здійснювалось у межах договору поставки №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як вбачається зі змісту первинної документації, кожна із доданих до матеріалів справи накладних містить посилання спірний довір визначений у якості як правова підстава заявлених позовних вимог.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття її останнім саме в межах спірного договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, що підтверджено представленими суду платіжними дорученнями, Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого ним товару у загальній сумі 6660,59 грн.

Одночасно, наявність заборгованості Відповідача у період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. вбачається з укладеного між сторонами акту звіряння взаємних розрахунків.

Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку про невиконання грошового зобов’язання Відповідачем на суму 1242,51 грн. на момент заявлення позовних вимог, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За твердженнями Позивача в ході розгляду даної справи Відповідачем сплачена сума основної заборгованість за поставлений товар відповідно до договору №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги заяву Позивача представлену у судовому засіданні 13.01.2020р., на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині стягнення 1242,51 грн. основного боргу у зв’язку з їх добровільним погашенням слід припинити.

Разом з тим, прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та п.8.2 договору поставки №1916/08-Донецьк від 07.10.2008р., тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат становить 35,80 грн.

Одночасно, відповідно до п.8.3 зазначеного правочину якщо Покупець прострочив оплату товару на прострочену суму нараховуються проценти у розмірі 20% річних від дня, коли товар мав бути оплачений згідно п.5.2 договору та до дня його фактичної оплати. Розмір процентів, як це встановлено у п.8.4 угоди, обов’язково змінюється відповідно до зміни облікової ставки Національного банку України.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За викладених обставин, Позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 117,53 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про те, що сума інфляційних витрат за період прострочення оплати вартості поставленої продукції за вказаним договором у встановленому Позивачем розмірі, як і сума штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кременчукм’ясо”, м.Кременчук Полтавської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т”, м.Донецьк, про стягнення 153,33 грн., у тому числі 117,53 грн. пені та 35,80 грн. інфляційних витрат задовольнити.

2.          В частині стягнення 1242,51 грн. основного боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т”, м.Донецьк, на користь Відкритого акціонерного товариства „Кременчукм’ясо”, м.Кременчук Полтавської області, провадження по справі припинити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т” (83121, м.Донецьк, Київський район, вул.Челюскінців, б.299, ЄДРПОУ 36011703, п/р26003051804962 у Донецькому РУ ПАТ КБ „Приватбанк”, м.Донецьк, МФО 335496) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кременчукм’ясо” (39601, Полтавська область, м.Кременчук, Автозаводський район, пров.Героїв Бреста, б.48, ЄДРПОУ 30068026, п/р26001010032980 у філії „Придніпровське регіональне управління” Банку „Фінанси та Кредит”, ВАТ, МФО 331564) 117,53 грн. пені та 35,80 грн. інфляційних витрат.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Востторг-Т” (83121, м.Донецьк, Київський район, вул.Челюскінців, б.299, ЄДРПОУ 36011703, п/р26003051804962 у Донецькому РУ ПАТ КБ „Приватбанк”, м.Донецьк, МФО 335496) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кременчукм’ясо” (39601, Полтавська область, м.Кременчук, Автозаводський район, пров.Героїв Бреста, б.48, ЄДРПОУ 30068026, п/р26001010032980 у філії „Придніпровське регіональне управління” Банку „Фінанси та Кредит”, ВАТ, МФО 331564) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 11,21 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 25,92 грн.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.          У судовому засіданні 14.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

7.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя