Постанова № 75188027, 05.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2018 р. Справа№ 910/277/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечипорук І.І. довіреність № 29 від 29.12.2017 року;

від відповідача: Зубченко Н.Ю. довіреність № 18041202 від 12.04.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 року (повний текст складено та підписано 25.04.2018 року)

у справі № 910/277/18 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом 195 Центральної бази Державної соціальної служби транспорту (військова частина Т0710)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

про визнання недійсним рішення

Встановив

195 Центральна база Державної соціальної служби транспорту (військова частина Т0710) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлено протоколом № 1789 від 24.06.2015 року засідання комісії по розгляду акта порушення № 32685 від 29.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача, яке оформлено протоколом № 1785 від 24.06.2015 року є неправомірним та безпідставним, оскільки здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 01.08.2014 року по 29.12.2014 року є необґрунтованим, зокрема - при розрахунку недорахованої електричної енергії є порушення відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року замінено відповідача у справі, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі".

Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов 195 Центральної бази Державної соціальної служби транспорту (військова частина Т0710) своїм рішенням від 20.04.2018 року (повний текст підписано 25.04.2018 року).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також скаржника вказав, що оскільки представника ПАТ «Київенерго» не мали можливості виявити порушення при контрольному огляді, розрахунок зроблено від дати останньої технічної перевірки. Неможливість виявлення порушення підтверджується як фактичними обставинами справи, так і нормативними визначеннями таких понять як «контрольний огляд засобу обліку» та «технічна перевірка». Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги висновок експертизи, яка була проведена у справі №910/21659/15 та підтверджує, що при проведенні контрольного огляду засобів обліку жодним чином не можливо було виявити пошкодження (порушення), оскільки вони були здійснені зі зворотної сторони пломб, яка розміщується впритул до об'єкту пломбування, що неможливо виявити при контрольному огляді та не зобов'язані перевіряти представники енергопостачальника.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018 року справу № 910/277/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Отрюх Б.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 року у справі № 910/277/18.

У судовому засіданні 05.07.2018 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Крім того, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що акт порушення було складено на території позивача, тобто представники відповідача під час візуального обстеження пломб, без спеціального обладнання, зробили висновки, що спірні пломби пошкоджені. Звідси випливає, що пошкодження були зафіксовані при контрольному огляді, який 02.12.2014 року фактично ним самим і проводився. Тому, датою початку періоду за який ПАТ «Київенерго» мало нарахувати заборгованість слід вважати дату останнього контрольного огляду, що передувала складанню акта, тобто з 02.12.2014 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2014 року між 195 центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (учасник) було укладено договір на постачання електричної енергії № 19003-Т114 (далі - договір), відповідно до умов якого, учасник зобов'язується протягом 2014 року поставити замовнику електричну енергію, а замовник прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміні, обумовлені договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, сторони, під час виконання умов цього договору зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Згідно п. 7.3.3. договору, замовник сплачує учаснику вартість недорахованої електроенергії. розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу га вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Замовниками правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782 12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Замовника:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття я пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 7.3.4. договору, замовник не несе відповідальності перед учасником відповідно до вимог пунктів 7.2.1 - 7.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини учасника або внаслідок дії обставин непереборної сил (форс-мажорних обставин).

Так, укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетчними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.

Правила користування електричною енергією затверджено Постановою № 28 від 1996 року Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) згідно акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

За приписами п. 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

У п. 6.38 ПКЕЕ зазначено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 29.12.2014 року під час технічної перевірки дотримання позивачем вимог ПКЕЕ за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 5 представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення позивачем ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 3.3, 3.31, 6.40 - пошкоджені пломби електропередавальної організації - пломби мають сліди механічного впливу, тріщини, сліди пайки, пошкодження корпус, змінено форму пломби, пошкоджено пломби № 71037860, 71037864 на перехідних вимірювальних клемах; 71037861, 71037865 на шафах обліку, про що складено відповідний акт про порушення № 32685 (наявний в матеріалах справи).

Згідно п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006року №562.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 (далі - Методика). Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Відповідно до п. 2.4 Методики, у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ зазначених у підпунктах 1-4,6 пункту 2.1. Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення розрахунків за точкою обліку, на якій було виявлено порушення.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Так, 24.06.2015 року відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 32685 від 29.12.2014 року, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 1789 від 24.06.2015 року.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу комісією прийнято рішення про: проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 1134 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень. Коефіцієнт використання обладнання К=0,75. Період нарахування з 01.08.2014 року по 29.12.2014 року Визначено, що всього підлягає сплаті: за недораховану електроенергію 1 972 563,97 грн; за проведення експертизи 4 052,16 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Крадіжку електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії є обов'язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Згідно ч. 2 ж статті до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України, перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру (аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 09.10.13 року у справі № 919/248/13-г).

Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.

Так, згідно п. 1.2 ПКЕЕ, контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Зі змісту п. 3.33 ПКЕЕ полягає, що контрольний огляд здійснюється постачальником електричної енергії.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "Київенерго", як постачальник електричної енергії при визначенні періоду, за який підлягає розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, має застосовувати саме дату останнього контрольного огляду приладу обліку 02.12.2014 року, який фактично ним самим і проводився. А тому, датою початку періоду за який ПАТ "Київенерго" мало нараховувати заборгованість слід вважати дату останнього контрольного огляду, що передувала складанню акта, тобто з 02.12.2014 року.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що розрахунок вартості недорахованої електричної енергії слід робити з останньої технічної перевірки.

При цьому, колегія суддів приймає як належне посилання скаржника щодо нормативного роз'яснення визначеннями таких понять як «контрольний огляд засобу обліку» та «технічна перевірка», проте таке посилання не спростовує висновків суду першої інстанції викладені у оскаржуваному рішенні.

Між тим, колегія суддів приймає як належні посилання позивача, що ним сплачувалися рахунки за використану електроенергію, в тому числі з 01.08.2014 року по 29.12.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при проведенні розрахунку було враховано оплачене споживання позивача, проте, з огляду на встановлені вище обставини, нарахування здійснені ПАТ "Київенерго" на підставі Методики (з 01.08.2014 року по 29.12.2014 року) - є неправомірними.

За приписами ст. ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оскільки період нарахування стягнення вартості недоврахованої електроенергії становить з 02.12.2014 року по 29.12.2014 року та водночас позивачем здійснено нарахування за період 01.08.2014 року по 29.12.2014 року, спірне рішення ПАТ "Київенерго" є неправомірним та таким, що ухвалено з порушеннями Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Щодо тверджень скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги висновок експертизи, яка була проведена у справі №910/21659/15, який є належним доказом та підтверджує, що при проведенні контрольного огляду засобів обліку жодним чином не можливо було виявити пошкодження (порушення), оскільки вони були здійснені зі зворотної сторони пломб, яка розміщується впритул до об'єкту пломбування, що неможливо виявити при контрольному огляді та не зобов'язані перевіряти представники енергопостачальника, колегія суддів відзначає наступне.

Так, зазначені заперечення, вочевидь, зводяться до необхідності надання правової оцінки висновку експертизи, яка була проведена на виконання ухвали суду в іншій справі. Клопотань та заяв щодо проведення відповідної експертизи у даній справі від сторін не надходило.

Згідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незастосування до даних правовідносин висновку судового експерту за результатами експертизи по справі №910/21659/15.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, скаржники не надали суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 року у справі №910/277/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/277/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Є.Ю. Шаптала

Б.В. Отрюх

Дата складення повного тексту 09.07.2018 року.