Рішення № 7518695, 04.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.01.10 р.                     Справа № 9/121пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А..

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор”, м. Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м. Маріуполь

про розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. та стягнення 43592грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Вібросепаратор”, м. Житомир, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м. Маріуполь про розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. та стягнення заборгованості в розмірі 43592грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 40000грн.00коп., пені в розмірі 3320грн.00коп.та 3% річних в розмірі 272грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р., рахунок №069 від 23.06.2009р., платіжні доручення №581 від 01.07.2009р., №582 від 01.07.2009р., №885 від 01.07.2009р., платіжне доручення №103 від 20.07.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 05.10.2009р., 20.10.2009р., 04.11.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4255910 Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м.Маріуполь станом на 19.10.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, 24.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Вібросепаратор”, м.Житомир та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м.Маріуполь укладений договір на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. Доказів зворотного суду не представлено.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору постачальник (відповідач) зобов`язується поставити покупцю (позивачу) продукцію згідно доданих до договору специфікацій. Склад партії товару визначається у додатках (при необхідності) або згідно накладній та рахунку-фактури (п.1.2 договору).

23.06.2009р. відповідачем на адресу позивача виставлений рахунок №069 від 23.06.2009р. на оплату продукції в розмірі 187909грн.00коп. (копія рахунку додана до матеріалів справи).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець здійснює 30% передоплату вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника. Повну оплату вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника покупець здійснює у 15-ти денний строк за фактом отримання продукції (п.3.3 договору).

На виконання умов договору позивачем була здійснена 30% передоплата за обумовлений у рахунку №069 від 23.06.2009р. товар в сумі 56372грн.70коп., що підтверджується платіжними дорученнями №581 від 01.07.2009р., №582 від 01.07.2009р., №885 від 01.07.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи. Призначенням платежу у вказаних платіжних дорученнях є оплата за метал згідно рахунку №069 від 23.06.2009р. та договору №036/09 від 24.06.2009р., на підставі чого суд вважає, що незважаючи на відсутність у самому рахунку №069 від 23.06.2009р. посилань на договір №036/09 від 24.06.2009р., він був виставлений саме за умовами вказаного договору та передоплата здійснена згідно умов договору №036/09 від 24.06.2009р. Заперечень відповідача щодо помилкового зарахування грошових коштів в розмірі 56372грн.70коп. не надходило.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалою від 17.12.2009р. зобов’язав Маріупольську філію Акціонерного комерційного банку „Форум” надати відомості щодо зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал” (за адресою: проспект Будівельників, 136-89, м. Маріуполь, Донецька область, 87547; поштова адреса: м. Маріуполь, 15, а/с №72, 87515; р/р 26007300001408 в Маріупольському філіалі АКБ „Форум” м. Маріуполь, МФО 394653, код ЄДРПОУ 35705325) грошових коштів в розмірі 7900грн.00коп. відповідно до платіжного доручення №581 від 01.07.2009р., в розмірі 6100грн.00коп. відповідно до платіжного доручення №582 від 01.07.2009р., в розмірі 42000грн.00коп. відповідно до платіжного доручення №885 від 01.07.2009р. від Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор” (за адресою: вул.Баранова, 93, м. Житомир, 10001, р/р 2600315225 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 311528, код ЄДРПОУ 13568038).

На виконання вимоги суду банком надісланий лист №98-8.15.13.6 від 15.12.2009р., відповідно до якого Маріупольська філія Акціонерного комерційного банку „Форум” підтверджує зарахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал” від Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор” в розмірі 7900грн. 00коп. відповідно до платіжного доручення №581 від 01.07.2009р., в розмірі 6100грн. 00коп. відповідно до платіжного доручення №582 від 01.07.2009р., в розмірі 42000грн. 00коп. відповідно до платіжного доручення №885 від 01.07.2009р.

Таким чином, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано суму передоплати в розмірі 56372грн.70коп.

Відповідно до п.5.2 договору, поставка продукції здійснюється постачальником у 3-ти денний строк з моменту отримання 30% передоплати на розрахунковий рахунок.

Оскільки умовами договору передбачена 30% передоплата, яка була здійснена позивачем 01.07.2009р., тому відповідач повинен був поставити обумовлений договором товар в строк до 05.07.2009р.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, незважаючи на попередню оплату товару, відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку продукції, обумовленої договором.

Відповідних доказів того, що відповідач поставив вищевказану продукцію позивачу, незважаючи на оплату останнім його вартості, суду не надано.

20.07.2009р. відповідач здійснив повернення частини суми передоплати в розмірі 16000грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №103 від 20.07.2009р., копія якого залучена до матеріалів справи. Оскільки призначенням платежу у вказаному платіжному доручення зазначено повернення передоплати за металопрокат згідно рахунку №069 від 23.06.2009р., в т.ч. ПДВ 20% 2666,67грн., тому таким чином відповідачем підтверджено здійснення передоплати саме за наявним в матеріалах справи рахунком.

Таким чином, позивач зазначає, що за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 40000грн.00коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши передоплату за поставлений товар, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 40000рн.00коп.

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача повернення передоплати за договором на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. в розмірі 40000грн.00коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор”, м.Житомир в частині стягнення суми передоплати в розмірі 40000грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3320грн.00коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що в разі порушення строку поставки вказаного у п.5.2 договору постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми передоплати за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, пеня за невиконання відповідачем встановлених договором зобов`язань становить суму в розмірі 3320грн.00коп. (за період прострочення з 05.07.2009р. по 23.09.2009р.).

Розглянувши зазначену позивачем суму пені, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку, в результаті чого належний до стягнення розмір пені за період прострочення з 05.07.2009р. по 23.09.2009р. становить 3 240грн.00коп.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 3320грн.00коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 3240грн.00коп.

Крім вказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 272грн.00коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 272грн.00коп. за період прострочення з 05.07.2009р. по 23.09.2009р.

Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне:

В розумінні ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування індексу інфляції та 3% річних здійснюються за невиконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору, відповідач повинен був поставити позивачу відповідну продукцію. Тобто, позивач помилково визначає зобов`язання відповідача щодо поставки продукції як грошове, застосовуючи відповідальність, передбачену нормами ст.625 Цивільного кодексу України. В свою чергу, доказів того, що позивач звертався до відповідача з грошовою вимогою, суду не представлено.

Оскільки, грошове зобов`язання відповідача перед позивачем стосовно повернення суми передоплати виникло з моменту пред`явлення позову, а позивач здійснює нарахування суми 3% річних до моменту подання позовної заяви, тому суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є необґрунтованим.

З огляду на зазначене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають залишенню без задоволення.

На ряду зазначеним, позивач просить про розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р.

Як було зазначено вище, на момент подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м. Маріуполь не повернуло Відкритому акціонерному товариству „Вібросепаратор”, м. Житомир суму передоплати та прострочило виконання свого зобов`язання. На підставі викладеного, позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору стосовно строків поставки товару, позивач втратив господарський інтерес до вказаного зобов`язання та вважає за необхідне розірвати договір на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р.

Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч.1, 2 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторони про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.3, 4 ст.188 Господарського кодексу України).

Як зазначено вище, відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки позивачем не представлено суду доказів направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м. Маріуполь пропозиції про розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. та отримання такої пропозиції останнім, господарський суд робить висновок, що Відкритим акціонерним товариством „Вібросепаратор”, м. Житомир письмова пропозиція про розірвання вказаного договору на адресу відповідача не відправлялась, а відтак останнім не додержані вимоги законодавства щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів.

За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор”, м. Житомир в частині розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. є безпідставними та необґрунтованими, а відтак таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процессуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 651, 693 Цивільного кодексу України, ст.188, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор”, м. Житомир до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал”, м. Маріуполь про розірвання договору на закупівлю та поставку товару №036/09 від 24.06.2009р. та стягнення заборгованості в розмірі 43592грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 40000грн.00коп., пені в розмірі 3320грн.00коп.та 3% річних в розмірі 272грн.00коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Індастріал” (за адресою: проспект Будівельників, 136-89, м. Маріуполь, Донецька область, 87547; поштова адреса: м. Маріуполь, 15, а/с №72, 87515; р/р 26007300001408 в Маріупольському філіалі АКБ „Форум” м. Маріуполь, МФО 394653, код ЄДРПОУ 35705325) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вібросепаратор” (за адресою: вул. Баранова, 93, м. Житомир, 10001, р/р 2600315225 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 311528, код ЄДРПОУ 13568038) суму передоплати в розмірі 40000грн.00коп., пеню в розмірі 3240грн.00коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 432грн.40коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234грн.09коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 04.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя