Рішення № 7518397, 13.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.10 р.                     Справа № 14/392                               

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,

ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Торезантрацит”, ЄДРПОУ 32366906, м.Торез

про стягнення 30604 грн. 73 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Коноваленко О.С.-юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Торезантрацит”, м.Торез, про стягнення заборгованості в сумі 30604,73 грн., у тому числі основний борг в сумі 30018,58 грн., пеня в сумі 511,32 грн. та три проценти річних в сумі 74,83 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №56 від 01.01.2009р. про надання послуг по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню, акти реалізації питної води, рахунок, розрахунок суми заборгованості.

Відповідач в заяві від 12.01.2010р. визнав позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 30018,58 грн. Решта позову відповідачем не визнана.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

01.01.2009р. між сторонами був підписаний договір №56 про надання послуг по централізованому питному водопостачанню, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання подавати своїми водопровідними мережами питну воду відповідачу у межах узгоджених розрахункових об’ємів з урахуванням технічних можливостей. Крім цього, за умовами вказаного договору позивач також прийняв на себе зобов’язання приймати та очищувати господарсько-побутові та близькі до них за складом стічні води згідно узгоджених розрахункових об’ємів у межах гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, в тому числі додаткових об’ємів стічних вод, які потрапляють в періоди дощей та сніготанення в мережі водовідведення, а відповідач зобов’язався оплачувати послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню на умовах, передбачених цим договором.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи актами №№56 від 18.11.2009р., підписаними сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009р. позивачем було надано відповідачу питну воду та прийнято стоки на суму 30018,58 грн. з урахуванням часткового погашення з боку відповідача.

Факт надання позивачем послуг з питного водопостачання та водовідведення на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписом п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.5.6 договору №56 від 01.01.2009р. споживач здійснює поточні платежі за послуги на умовах 100% передоплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості об’єму спожитих послуг за попередній місяць.

Остаточний розрахунок за поточний місяць відповідач проводить самостійно на підставі підписаного сторонами акту платіжним дорученням, з урахуванням поточних виплат, не пізніше 3 банківських днів після підписання акту (п.5.7 договору №56 від 01.01.2009р.).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 30018,58 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач надав заяву від 12.01.2010р., в якій визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 30018,58 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 30018,58 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 24.11.2009р. по 15.12.2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 74,83 грн.

Згідно п.7.2 договору №56 від 01.01.2009р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 511,32 грн. за період з 24.11.2009р. по 15.12.2009р.

Відповідач в заяві від 12.01.2010р. позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та пені не визнав, проте, обгрунтованих заперечень проти цих позовних вимог не надав.

За таких обставин, виходячи з того, що розрахунок суми трьох процентів річних та пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 511,32 грн. та трьох процентів річних в сумі 74,83 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 503,73 грн., яке перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

Таким чином, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 197,68 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк до Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез про стягнення заборгованості в сумі 30604 грн. 73 коп., у тому числі основний борг в сумі 30018 грн. 58 коп., пеня в сумі 511 грн. 32 коп. та три проценти річних в сумі 74 грн. 83 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк основний борг в сумі 30018 грн. 58 коп., пеню в сумі 511 грн. 32 коп. та три проценти річних в сумі 74 грн. 83 коп., всього заборгованість в сумі 30604 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 306 грн. 05 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Комунальному підприємству „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 197 грн. 68 коп.

Видати довідку.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 13.01.2010р.

Суддя