Рішення № 7518335, 12.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.10 р.                     Справа № 15/346                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Деккер-Україна” м. Київ (код ЄДРПОУ 30178214)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Прогноз погоди” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32019541)

про стягнення основного боргу в сумі 287928,00 грн., пені в сумі 287,93 грн., інфляції в сумі 2303,42 грн., 3% річних у розмірі 1325,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Жукова О.О. за довіреністю б/н від 11.01.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Деккер-Україна” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Прогноз погоди” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 287928,00 грн., пені в сумі 287,93 грн., інфляції в сумі 2303,42 грн., 3% річних у розмірі 1325,26 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/346, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали від 17.12.2009 року відповідач в судове засідання 12.01.2010 року не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР № 030051 станом на 20.10.2009 р. (запис 1), з якого вбачається, що місцезнаходження ТОВ “Прогноз погоди”: 83000, м. Донецьк, пр. Ілліча, 2. За цією адресою суд направляв відповідачу ухвалу в даній справі.

В матеріалах справи є повідомлення № 12799213 від 18.12.2009 р. про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення 29.12.2009 р. їх відповідачу (його представнику).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2009 р. сторони уклали договір поставки № 19/06/09-ПП, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити обладнання для кондиціювання повітря (товар). Асортимент, кількість, ціна товару визначаються в додатку, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна на товар становить на дату підписання цього договору 287928,00 грн.

Згідно п. 2.5 оплата товару здійснюється у наступному порядку: покупець здійснює оплату товару у розмірі 100% на протязі 30 календарних днів з дати передачі товару постачальником покупцю, що зазначена у відповідній видатковій накладній. Усі розрахунки проводяться в безготівковій формі через установи банку.

Відповідно до п. 3.2 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару, що оформлюється відповідною видатковою накладною.

Згідно п. 7.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами по ньому своїх зобов’язань.

До спірного договору сторони підписали специфікацію на товар (Додаток № 1 від 19.06.2009 р.), якою передбачили найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. Завірені копії договору та специфікації додані до позову, підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 19/06/09-ПП поставки від 19.06.2009 р. ним було поставлено відповідачу згідно специфікації (додаток № 1 до договору) товар у вигляді кондиціонерів на суму 287928,00 грн. Поставка товару здійснювалась згідно видаткової накладної № Д-00903 від 04.08.2009 р. (вказана накладна є в матеріалах справи). Також факт поставки товару підтверджено податковою накладною № 090804/003 від 04.08.09 р. на суму 287928,00 грн.; довіреністю серії ЯПВ № 027218 від 01.08.2009 р. на Папа О.В., яка отримала товарно–матеріальні цінності для відповідача (також є в матеріалах справи).

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 19/06/09-ПП поставки від 19.06.2009 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, зазначеного у спірній видатковій та податковій накладних, довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, позивач стверджує, що поставка спірного товару відбувалася саме на підставі договору № 19/06/09-ПП поставки від 19.06.2009 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував.

Відповідач оплату отриманого товару у встановлений договором строк не здійснив.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 287928,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу лист № 125 від 15.09.2009 р. (вимога на підставі ст. 530 ЦК України) щодо оплати основного боргу на суму 287928,00 грн. Факт відправлення даної вимоги позивачем та отримання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 16.09.2009 р. представнику відповідача з відміткою про фактичне отримання 21.10.2009 р., описом вкладення до поштового відправлення від 16.09.2009 р., поштовою квитанцією від 16.09.2009 р. Завірені копії вимоги, поштового повідомлення, опису вкладення та квитанції містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 19/06/09-ПП від 19.06.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі поставки від 19.06.2009 р. передбачили відстрочення здійснення оплати отриманого товару на 30 календарних днів з моменту здійснення поставки, тобто від дати підписання накладної.

Виходячи з того, що за видатковою накладною відповідач отримав товар від позивача 04.08.2009 р., строк оплати для нього наступив у період з 05.08.2009 р. по 04.09.2009 р. включно, а вже з 05.09.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання. Таким чином, строк оплати для відповідача по спірній видатковій накладній наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких заперечень на позовні вимоги відповідач до суду не надав, у судовому процесі участі не приймав, тобто не скористався законним правом на захист прав та інтересів у суді.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 287928,00 грн. у встановлений договором поставки № 19/06/09-ПП від 19.06.2009 р. строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 5.5 договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 287,93 грн. (розрахунок доданий до позову).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар згідно до п.2.5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, але не більше 0,1% від суми договору, що складає 287,93 грн.

Розрахунок позивача суд вважає вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1325,26 грн. за період з 03.09.2009 р. по 28.10.2009 р. та інфляцію за вересень 2009 р. в розмірі 2303,42 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивач неправильно визначив початок прострочення оплати, що вплинуло на загальну кількість прострочених днів. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних складає: (287928,00 грн. х 3% х 54 дні : 365 днів) = 1277,93 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1325,26 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1277,93 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 1325,26 грн. – 1277,93 грн. = 47,33 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 2303,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позову – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Прогноз погоди” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Ілліча, 2; код ЄДРПОУ 32019541; рахунок 260035342 в ДОД АППБ “Аваль” м. Донецька, МФО 335076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Деккер-Україна” (юридична адреса: 01133, м. Київ, провул. Лабораторний, 1; фактична адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б; код ЄДРПОУ 30178214; поточний рахунок 26004000111762 в ВАТ “Хрещатик”, МФО 300670) суму 291797,28 грн. (а саме: основний борг в сумі 287928,00 грн., пеню в сумі 287,93 грн., інфляцію в сумі 2303,42 грн., 3% річних в сумі 1277,93 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 2917,97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,96 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 47,33 грн.

У судовому засіданні 12.01.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя