Рішення № 75183273, 02.07.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4949/15-ц

Провадження № 2/645/25/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сілантьєвої Е. Є.,

за участі секретаря судового засідання – Момот О.І.,

за участю учасників процесу:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1;

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 17 червня 2017 року;

представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги № 32 від 07.07.2015 року та ордеру серії ХВ № 426,

представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_5, якій діяв на підстав доручення від 01.07.2015 року

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа – Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та визнання права власності у порядку набувальної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив в останній редакції 11.01.2018 року до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа – Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом.

В обґрунтування первісного позову ОСОБА_1 зазначив, що 17.06.2015 р. його бабуся ОСОБА_6 померла. При житті його бабуся склала заповіт від 10.05.2011 року, яким усі свої права та обов’язки, все своє майно заповідала позивачу. Він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 Спадщину він прийняв в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. 24.02.2011 року помер чоловік ОСОБА_6- ОСОБА_7. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з ? частини домоволодіння №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові. ОСОБА_8 складеного ОСОБА_7 заповіту все належне йому майно він заповідав ОСОБА_3 ОСОБА_9, що на день смерті ОСОБА_7 його бабуся ОСОБА_6 була непрацездатною, оскільки на той час їй виповнилось 87 років, а тому вона мала право на обов’язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту. У разі, якби спадкування відбувалось за законом, ОСОБА_6, як дружина померлого була б єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 Таким чином, при спадкуванні за законом їй належала би ? частина домоволодіння №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові. ОСОБА_6, як непрацездатна вдова померлого мала право на обов’язкову частку і від усього спадкового майна. 08.05.2015 року ОСОБА_6 звернулась до 12 ХДНК з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом (на обов’язкову частку у спадщині за заповітом її чоловіка ОСОБА_7Ф.), однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що не було надано оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно. Надати оригінал правовстановлюючого документу на домоволодіння ОСОБА_6 не мала можливості, оскільки документи тримає у себе відповідач ОСОБА_3 ОСОБА_8 інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків вул. Печенізька б. 25 зареєстрований в цілому за ОСОБА_7 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки. Вищевказані відомості є невірними, оскільки домоволодіння №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові належало на праві спільної власності гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 реєстраційного посвідчення, виданого Харківським МБТІ 13.03.1981 року №50881, що є невід’ємною частиною правовстановлюючого документу, ? частина домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки. На підставі рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів від 02.04.1985 року «Про анулювання правової реєстрації на частину домоволодіння по вул. Печенізькій 25» було анульовано правову реєстрацію на ? частину домоволодіння №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові на ім’я ОСОБА_10 та належну останньому ? частину вищевказаного домоволодіння передано гр. ОСОБА_7 для господарських потреб без права використання її під житлові приміщення. Окрім цього, згідно відповіді КП «БТІ» від 04.05.2016 р. встановлено, що під час проведення реєстрації права власності на підставі Договору на право забудову будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 03.08.1953 р. за ОСОБА_7 було помилково зареєстровано житловий будинок №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові в цілому, замість ? частини. З 01.06.1991 року ОСОБА_6 знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 З 09 червня 1991 рок по день смерті, 17.06.2015 року бабуся була постійно зареєстрована та мешкала у домоволодінні, розташованому за адресою: м. Харків вул. Печенізька б. 25, безперервно володіла та відкрито користувалась усіма частинами домоволодіння, доглядала за будинком, утримувала його, постійно робила в ньому поточний та капітальний ремонт, вела господарство, сплачувала комунальні платежі, тобто прийняла спадкове майно в силу ст. 1241 ЦК України. Позивач зазначає, що ОСОБА_6 заявила про своє право, прийняла обов’язкову частку у спадщині за заповітом ОСОБА_7 Прийнявши обов’язкову частку у спадщині ,ОСОБА_6 набула право на обов’язкову частку у спадщині ,яка складається з ? частини домоволодіння №25 по вул. Печенізькій, однак внаслідок смерті не встигла оформити її. Враховуючи те, що через об’єктивні обставини, а також через те, що за нежитловими приміщеннями №1-1 площею 7,0 кв.м., 1-2, 1-5,1-6,1-7 ніхто не слідкував належним чином, не проводився поточний та капітальний ремонт, частина нежитлових приміщень домоволодіння по вул. Печенізькій 25 в м. Харкові внаслідок постійного впливу опадів, зміни температури і кліматичних умов була зруйнована на позивачем на цей час там збудовано нові приміщення, які є новоствореною річчю. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд визнати за ним, право власності на 1/2 частинудомоволодіння № 25 по вул. Печенізька в м. Харкові, який складається зприміщення №1-1 (коридор) площею 6,9 кв.м ; приміщення №1-3 (житлова) площею12,0 кв.м ; приміщення 1-4 (житлова) площею 13,7 кв.м. в порядку спадкування зазаповітом від 10.05.2011 р. після смерті ОСОБА_6, померлої 17.06.2015року, яка належить їй в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 24.02.2011року.

ОСОБА_3 звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з зустрічним позовом, який в процесі розгляду справи уточнила до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та визнання права власності у порядку набувальної власності.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 зазначила, що вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. ОСОБА_9, шо 24 лютого 2011 року помер ОСОБА_7, який постійно проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина -житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Печенізькій 25 в м. Харкові. Зазначений житловий будинок ОСОБА_7 побудував на земельній ділянці площею 412 кв.м., наданий йому та ОСОБА_10 на підставі рішення виконкому Сталинської райради депутатів трудящих від 02.06.1953 року про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, відповідно до Указу Президії Верховної Ради від 26.085.1948 р. На підставі вищевказаного рішення, між житловим управлінням з одного боку та ОСОБА_10Ф, та ОСОБА_7 був укладений Договір на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 03 серпня 1953 року. Відповідно до умов договору був побудований буд. «ОСОБА_11. А-1» та надвірні будівлі. Відповідно до п.15 Договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою- побудовані на земельній ділянці будівлі є приватною власністю забудовників. 13.03.1981 року, ОСОБА_7 отримав у Харківському МБТІ Реєстраційне посвідчення про те, що ? частина домоволодіння по вул. Печенізькій 25 в м. Харкові, зареєстрована за ним на праві приватної власності на підставі Договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою та записано під реєстровим №50881. Співвласник ОСОБА_10 також зареєстрував своє право власності на ? частину домоволодіння по вул. Печенізькій, 25 в м. Харкові в Харківському БТІ. 03 жовтня 1973 року на підставі рішення виконкому №105 співвласник ОСОБА_10 зі своєю родиною був відселений в квартиру по вул. Гв. Широнінців 14/14 в м. Харкові. З Рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів від 02.04.1985 року «Про анулювання правової реєстрації на частину домоволодіння по вул. Печенізькій 25» вбачається, що співвласник ОСОБА_10 зі своєю родиною був відселений. Далі, в рішенні зазначено, що правова реєстрація на ? частину домоволодіння при відселенні ОСОБА_10 не анульована, правовстановлюючі документи загублені. У другій половині будинку продовжив проживати ОСОБА_7 за своєю родиною. Таким чином, ОСОБА_7 з жовтня 1973 року фактично, а з 02.04.1985 року юридично до дня своєї смерті, 24.02.2011 року володів та користувався ? частиною спірного домоволодіння і може вважатися таким, що набув право власності на неї в порядку набувальної давності, оскільки правова реєстрація цієї частини домоволодіння не була анульована не з вини ОСОБА_7 як у 1973 році так і в 1985 році. На все належне йому майно ,ОСОБА_7 18.02.2011 року зробив заповіт на ім’я ОСОБА_3 Заповіт був посвідчений державним нотаріусом 12 ХДНК, реєстровий №5-10. Після сперті ОСОБА_7 спадкоємцем першої черги за законом була його дружина ОСОБА_6, з якою спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі з 01.06.1991 року. Спадкоємцем за заповітом була ОСОБА_3 Не погодившись з заповітом, ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до неї про визнання заповіту недійсним та визнання за нею права власності на спірне домоволодіння. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2013 року позов був задоволений. Рішенням судової колегій судової палати у цивільних справах АСХО від 21.01.2014 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2013 року було скасовано та в позові ОСОБА_6 відмовлено.22.06.2015 року ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем за заповітом є її онук- Безверхий ОСОБА_9, що через відсутність оригіналу правовстановлюючих документів позбавлена оформити спадщину після смерті ОСОБА_7 Просила суд визнати за нею право власності на 1/4 частину домоволодіння № 25 по вул. Печенізькій у місті Харкові, яке складається з частини приміщення № 1-1, площею 6,9 кв. м., приміщення 1-3, площею 12 кв.м., приміщення 1-4, площею 13,7 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 24 лютого 2011 року та визнати за нею право власності на ? частину домоволодіння № 25 по вул. Печенізькій у місті Харкові за набувальною давністю.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 17 червня 2017 року , в судовому засіданні підтримали первісний позов в повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечували в повному обсязі. ОСОБА_1 надав заперечення відповідно до яких зазначив, що при житті ОСОБА_7 не заявив про своє право, тобто не звернувся до суду з відповідним позовом, тому у ОСОБА_3 відсутні підстави для набуття права власності на частину спірного домоволодіння, як на майно, право власності на яке начебто набуто ОСОБА_7 за набувальною давністю. Натомість ОСОБА_6 заявила про своє право власності на ? частину спірного домоволодіння за набувальною давністю.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги № 32 від 07.07.2015 року та ордеру серії ХВ № 426 та представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_5, якій діяв на підстав доручення від 01.07.2015 року в судовому засіданні первісний позов не визнали, заперечували в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити з підстав, вказаних у зустрічній позовній заяві. Надали заперечення та відзив на позов, в якому зазначили, що ОСОБА_1 не вказує, на підставі яких правовстановлюючих документів спірне домоволодіння було зареєстровано в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно в цілому за ОСОБА_12 і які саме підстави маються для виключення з реєстру відомостей про реєстрацію права власності на домоволодіння вцілому та який документ при цьому має бути визнаний недійсним. Зазначають, що на підтвердження уточнених позовних вимог позивачем ОСОБА_1 була надана копія технічного паспорту на спірне домоволодіння від 31.10.2017 року. Вважають, що даний технічний паспорт не відповідає дійсності, він зроблений, щоб зменшити обсяг спадкового майна, яке відкрилось після смерті ОСОБА_7 З копії інвентарної справи вбачається, що 24.07.1980 р. був складений ОСОБА_8 приймання індивідуального домоволодіння по вул. Печенізькій 25. Домоволодіння складалося з житлового будинку, який складався з 4 житлових кімнат, 2 сіней, веранди площею загальною 80,1 кв.м. Тобто, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 -24.02.2011 року, спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., сараїв літ. «Б» та «Ж», льоху літ. «Г», вбиральні літ. «З» та огорожі 1-3, що підтверджується копією технічного паспорту від 23.02.2011 року та копією технічного паспорту від 24.05.20114 року. До уточненої позовної заяви від 11.01.2018 року ОСОБА_1 додав технічний паспорт на спірне майно від 31.10.2017 року, з якого вбачається, що спірний будинок літ. «А-1» має загальну площу 76,9 кв.м., а житлову 39,7 кв.м. Крім цього, до житлового будинку літ. «А-1» в 2017 році зроблені самочинні прибудови літ. «А1-1», а ан земельній ділянці відсутні надвірні будівлі, але мається самовільно прибудований кіоск літ. «Н». Тобто, позивач ОСОБА_1 протягом всього часу розгляду справи в суді, за допомогою технічної документації навмисно змінив спадкове майно та проводить дії щодо зменшення обсягу спадкового майна.

Відповідач за первісним позовом – Харківська міська рада правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_13, який діяв на підставі довіреності від 052.01.2017 року про розгляд справи без участі представника та винесенні рішення, згідно чинного законодавства України.

Представник третьої особи – Департаменту реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 18 червня 2015року.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа – Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання незаконною реєстрації права власності,анулювання реєстрації права власності, визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за набувальною давністю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", третя особа - Харківська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - прийнята до провадження суддею Сілантьєвою Е.Є.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 11.04.2018 року задоволено клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про витребування доказів з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.

17.05.2017 року на виконання ухвали суду надійшла копія інвентаризаційної справи з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.

13.06.2017 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1, яка була прийнята судом.

09.11.2017 року до суду надійшли заперечення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.

11.01.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1, яка була прийнята судом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 10.04.2018 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 06.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

25.06.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

27.06.2018 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради виключено з числа учасників справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних позовних вимог з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Харківським міським бюро технічної інвентаризації від 13.03.1981 року, реєстровий №50881, домоволодіння, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Печенізька, б.25 зареєстроване за гр. ОСОБА_7 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки (т.1 а.с.14).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів від 02.04.1985 року «Про анулювання правової реєстрації на частину домоволодіння по вул. Печенізькій 25» вбачається, що анульовано правову реєстрацію на ? частину будинку по вул. Печенізькій 25 на ім’я ОСОБА_10. ? частину будинку по вул. Печенізькій 25, яка належить ОСОБА_10 передано ОСОБА_7 для господарських потреб, без права використовувати під житлові приміщення (т.1 а.с.15-16).

В матеріалах інвентарної справи мається звідний оціночний акт на спірне домоволодіння (т.2 а.с.151), з якого вбачається інвентаризаційна вартість всього домоволодіння станом на 13.03.1973 р., 13.02.1980 р. ОСОБА_12 зазначеного акту вбачається, що у 1973 та 1980 р.р. домоволодіння складалось з:з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., сараїв літ. «Б» та «Ж», льоху літ. «Г», вбиральні літ. «Д» та «Е», паркану №1. Зі звідного оціночного акту на спірне домоволодіння від 23.02.2011 року вбачається, що спірне домоволодіння складалось з: житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., сараїв літ. «Б» та «Ж», льоху літ. «Г», вбиральні літ. «З» та огорожі 1-3 (т.2 а.с.151).

ОСОБА_8 відповіді КП «Харківське МіськБТІ» від 12.07.2011 р. встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: м. Харків вул. Печенізька б.25 зареєстроване за ОСОБА_7 в цілому (Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки ( р.№1-10534 від 03.08.1953 р.), т.1 а.с.21.

Відповідно до відповіді 12 ХДНК від 13.05.2011 року №1100-01-16 зазначено, що на день посвідчення заповіту 18.02.2011 за р.№5-10 ОСОБА_7 мешкав в м. Харкові, вул. Печенізька, 25. Рік народження заповідачки -1926 (т.1 а.с.22).

ОСОБА_8 заповіту від 18.02.2011 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_14 реєстровий №5-10, ОСОБА_7 все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось та взагалі все, що йому буде належати на день його смерті заповідав ОСОБА_3, 1956 р.н (т.1 а.с.23).

ОСОБА_8 свідоцтва про шлюб серії ІІІ-ВЛ №479714, виданого відділом ВДРАЦС Фрунзенського райвиконкому в м. Харкові 01.06.1991 року, актовий запис №332, ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 (після реєстрації шлюбу «Караїм») (т.1 а.с.39).

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно 10.05.2011 року серії 1-ВЛ №310592 ВДРАЦС по м. Харкову ОСОБА_16, помер 24 лютого 2011 року, актовий запис №2823 (т.1 а.с. 28).

ОСОБА_8 відповіді КП «Харківське МіськБТІ» від 07.07.2015 №701/3 встановлено, що у зв’язку із зміною порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі ЗУ «Про внесення змін до Закону України» «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України від 11.02.2010 р. №1878/VI, повноваження по проведенню державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які до 31.12.2012 р. виконувались реєстраторами КП «Харківське МіськБТІ»», починаючи з 01.01.2013 р. здійснює відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та нотаріуси ХМНО. Також повідомлено, що згідно архівної інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок з надвірними будівлями №25 по вул. Печенізькій зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 03.08.1953 р., посвідченого 3 ХДНК, р.№1-10534 (реєстраційне посвідчення від 13.03.1981 р. р.№50881) та рішення виконкому Фрунзенського району м. Харків від 02.04.1985 р. (т.1 а.с.45).

Відповідно до заповіту від 10.05.2011 року, посвідченого державним нотаріусом 5 ХДНК ОСОБА_11, реєстровий №2-423 ОСОБА_6 все своє майно заповідає ОСОБА_1 (т.1 а.с.56).

ОСОБА_8 відповіді 12 ХДНК від 05.01.2016 року №8/01-16 встановлено, що після смерті ОСОБА_6, померлої 16.06.2015 року заведена спадкова справа №978/2015, що містить заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини згідно заповіту. Інші заяви про прийняття або відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходили. Свідоцтва про право на спадщину не видавалося (а.с.58 т.1).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харків від 29 листопада 2013 року заповіт ОСОБА_7, посвідчений 18 лютого 2011 року, державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори, на користь ОСОБА_3 визнано недійсним. Визнано за ОСОБА_6 право власності на домоволодіння № 25 по вул.. Печенізька в м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого 24 лютого 2011 року.

Судом вивчалось рішення судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 21.01.2014 року, відповідно до якого апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харків від 29.11.2013 року скасовано. ОСОБА_6 в позові відмовлено (т.1 а.с.115-116).

ОСОБА_8 постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2014 року, винесеної державним нотаріусом 12 ХДНК ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ОСОБА_3 не надані правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцеві. В матеріалах спадкової справи №316/2011, заведеної після померлого 24.02.2011 року ОСОБА_7 будь-які документи, що підтверджують право власності відсутні, в зв’язку з чим правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину не вбачається (т.1 а.с.155).

ОСОБА_8 постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.05.2015 року, винесеної державним нотаріусом 12 ХДНК ОСОБА_17 встановлено, що ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ОСОБА_6 не надані правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцеві. В матеріалах спадкової справи №316/2011, заведеної після померлого 24.02.2011 року ОСОБА_7 будь-які документи, що підтверджують право власності відсутні, в зв’язку з чим правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину не вбачається (т.2 а.с.54).

Відповідно до акту від 11.03.2016 року, складеного комісією встановлено, що ОСОБА_6, яка померла 17.06.2015 року з 09.06.1991 року по день своєї смерті постійно була зареєстрована і проживала в домоволодінні, за адресою: м. Харків ,вул. Печенізька, б. 25, безпосередньо володіла та користувалась всіма частками домоволодіння, здійснювала поточний та капітальний ремонт домоволодіння. З лютого 2011 року в домоволодінні за вищевказаною адресою разом з ОСОБА_6 постійно проживав та продовжує проживати ОСОБА_1 (т.1 а.с.193).

Відповідно до інформаційної довідки, виданої ОСОБА_1 Фрунзенським відділенням Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області 23.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується позитивно, в зловживанні алкогольними напоями помічений не був, сварок в родині та з сусідами не влаштовує. За адресою: м. Харків ,вул. Печенізька, б. 25 проживає, але не зареєстрований з 2011 року, разом з дружиною та дітьми (т.1 а.с.194).

ОСОБА_8 відповіді КП «Харківське МіськБТІ» від 04.05.2016 №2767 встановлено, що 13.03.1981 року під час проведення реєстрації права власності на підставі Договору про право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 03.08.1983 року, посвідченого 3 ХДНК, р. №10535 та ОСОБА_8 приймання індивідуального домоволодіння, затвердженого Рішенням виконкому Фрунзенського району м. Харків №249/1 від 05.08.1980 р. було помилково зареєстровано за ОСОБА_7 житловий будинок в цілому, замість ? частини. Заяв на реєстрацію іншої ? частини житлового будинку до КП «ХМБТІ» не надходило. 22.04.1985 року до матеріалів інвентаризаційної справи долучено Рішення Фрунзенського району м. Харків №96/10 від 02.04.1985 р. про анулювання правової реєстрації на ? частини житлового будинку на ім’я ОСОБА_18 та передачі цієї частини ОСОБА_7 для господарських потреб без права використання її під житлові приміщення. Перереєстрація права власності не проводилась (т.1 а.с.201).

Судом також вивчався звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних об’єктів, виконаного експертом ТОВ «Арбудпроект» ОСОБА_19 відповідно до якого встановлено, що за результатами проведення технічного обстеження об’єкта: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Печенізькій 25 в м. Харкові, що складається з: житлового будинку літ. «А-1», що складається з приміщень 1 поверху2,3,4,5,6, І,ІІ, загальною площею 80,1 кв.м, житловою 39,7 кв.м. , а також надвірних будівель а-прибудова, а1-веранда, №1-хвіртка, №2-паркан, №3-паркан, № колодязь, розташованого на земельній ділянці площею 0,412 га встановлено відповідність вимогам надійності і можливість безпечної експлуатації (т.1 а.с.140-145).

За клопотанням позивача було витребувано матеріали Спадкової справи №316/2011 заведеної державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори до майна померлого 24.02.2011 року ОСОБА_7 та Спадкової справи №978/2015, заведеної після померлої 17.06.2015 року ОСОБА_6.

Вивчивши та дослідивши матеріали спадкової справи, встановлено, що 24.04.2011 року в м. Харків помер ОСОБА_7, на що вказує свідоцтво про смерть серії 1 –ВЛ №301960. При житті 18.02.2011 року ОСОБА_7 склав заповіт, відповідно до якого належне йому на праві власності майно він заповів ОСОБА_3. Даний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Дванадцятої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_14 В матеріалах спадкової справи №316/2011 наявна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про прийняття спадщини. Також в матеріалах спадкової справи наяві постанови державних нотаріусів 12 ХДНК ОСОБА_14 та ОСОБА_17 про відмову ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у вчинені нотаріальної дії, оскільки останніми не надано оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно. (т.2 а.с. 17,23).

Судом вивчались матеріали спадкової справи № 978/2015 заведеної державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори до майна померлої 17 червня 2015 року ОСОБА_6. Із матеріалів спадкової справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, є онуком померлої ОСОБА_6 При житті 10.05.2011 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого належне йому на праві власності майно вона заповідала ОСОБА_1. Даний заповіт було посвідчено державним нотаріусом П’ятої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_11 В матеріалах спадкової справи № 978/2015 наявна заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини (т.2 а.с. 3).

На виконання ухвали суду КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради була надана копія інвентаризаційної справи на житловий будинок №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові.

ОСОБА_8 довідки, виданої ХМБТІ від 19.06.1972 року про належність та технічний стан житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові станом на 13.06.1973 року встановлено, що житловий будинок літ. «А-1» має середній знос 42 % та знаходиться в незадовільному стані, а квартира №2 перебуває в поганому стані. Зовнішні стіни товщиною в ? шлакоблока не відповідають вимогам теплоізоляції та несущої конструкції. У зв’язку з наявністю високого рівня ґрунтових вод, житловий будинок літ. «А-1» інтенсивно амортизується і в разі , якщо буде ліквідована зазначена причина, може прийти в неналежний для експлуатації стан (т.2 а.с.154-156).

Судом вивчався Договір на право будівлі будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 03.08.1953 року, укладений між Житловим управлінням Сталінською міською районною радою депутатів трудящих та ОСОБА_10 та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом 3 міської Державної нотаріальної контори ОСОБА_20 за реєстровим №1-10534. Відповідно до умов договору був побудований буд. «ОСОБА_11. А-1» та надвірні будівлі. Відповідно до п.15 Договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою- побудовані на земельній ділянці будівлі є приватною власністю забудовників (т.2 а.с.171-175).

Рішенням Виконкому Сталінської міської ради депутатів трудящих від 02.06.1953 року -рішення виконкому від 14.10.1952 року про виділ ОСОБА_10 земельної ділянки для індивідуального будівництва будинку по вул. Печенізькій 14 А-скасовано. Виділено земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Печенізька 14 А для індивідуального будівництва будинку ОСОБА_10 та ОСОБА_7 загальною площею 412 кв.м. Зобов’язано РЖУ розірвати договір з ОСОБА_10 (т.2 а.с.176)

ОСОБА_8 приймання індивідуального домоволодіння від 24.06.1980 року, складеного районною комісією Фрунзенського району встановлено, що об’єктом огляду є будинок №25 по вул. Печенізькій. Будівництво розпочато в 1954 році, закінчено в 1956 році. Загальна площа будинку складає 80,1 кв.м., житлова площа -39,7 кв.м. Будинок складається з 4 житлових кімнат, 2 сіней та веранди. На земельній ділянці розташовані сараї літ. «Б», та «В», погріб літ. «Г», вбиральні літ. «Д» та «Е»(т.2 а.с.177).

Рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів від 05.08.1980 р. №24911 затверджено акт прийому індивідуального домоволодіння, побудованого за проектом ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та зобов’язано останніх зареєструвати будинок в Харківському БТІ (т.2 а.с.178).

З Рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради народних депутатів від 02.04.1985 року №96/10 «Про анулювання правової реєстрації на частину домоволодіння по вул. Печенізькій 25» вбачається, що анульована правова реєстрація на ? частину домоволодіння №25 по вул. Печенізькій на ім’я ОСОБА_10. ? частину будинку №25 по вул. Печенізькій, яка належить ОСОБА_10 передано ОСОБА_7 для господарських потреб без права використання її під житлові приміщення (т.2 а.с.180-181).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту половину частики, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_21, на час смерті ОСОБА_7, було 87 років, тобто була непрацездатною особою, і тому, відповідно до вимог ст.. 1241 ЦК України мала право на обов’язкову частку у спадщину. ОСОБА_6 скористалась зазначеним правом, звернувшись до 12 ХДНК з заявою про прийняття спадщини, тому суд вважає встановленим факт набуття права власності на ? частку домоволодіння №25 по вул. Печенізькій у м. Харкові ОСОБА_6 у порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_7

Як передбачає ст. 1223 ЦК України, право на спадкування визначені у заповіті.

В силу ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Звернувшись з заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 реалізував своє право на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 у порядку спадкування за заповітом.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7 з приводу оформлення спадщини на житловий будинок зверталась до 12 Харківської державної нотаріальної контори, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу. З аналогічною заявою з приводу оформлення спадщини на житловий будинок зверталась до 12 Харківської державної нотаріальної контори також ОСОБА_6

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов*язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_8 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Матеріали цивільної справи містять постанови державних нотаріусів 12 Харківської державної нотаріальної контори від 24.10.2014 р. та від 08.05.2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність правоустановлюючого документу на майно, яке належало спадкодавцю.

ОСОБА_8 п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

ОСОБА_9 підтверджує ту обставину, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 25 та 346 ЦК України право власності на нерухоме майно не може бути зареєстровано за особою, яка померла, оскільки зі смертю особи її право та дієздатність припиняється.

Відповідно до роз*яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

ОСОБА_8 із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_22 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування на 1/4 частину домоволодіння №25 по вул. Печенізькій у м. Харкові за кожним.

В той час, суд зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину домоволодіння №25 по вул. Печенізькій у порядку набувальної давності.

Судом вивчались технічні паспорти на домоволодіння.

Відповідно до технічного паспорту станом на 24.05.2011 року власником житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові є ОСОБА_7 Відповідно до даного технічного паспорту спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., сіней літ. «а, а,2», веранди «а1», сараїв літ. «Б» та «Ж», льоху літ. «Г», вбиральні літ. «З» та огорожі 1-3 (т.1 а.с.17).

Відповідно до технічного паспорту станом на 26.06.2015 року власником житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові є ОСОБА_7 Відповідно до даного технічного паспорту спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., прибудови літ. «а», веранди літ. «а2а3», огорожі 1-3 та колодязю№4 (т.1 а.с.118-122).

Відповідно до технічного паспорту станом на 23.02.2011 року власником житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові є ОСОБА_7 Відповідно до даного технічного паспорту спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., сараїв літ. «Б» та «Ж», льоху літ. «Г», вбиральні літ. «З» та огорожі 1-3 (т.1 а.с.118-122).

Відповідно до технічного паспорту станом на 12.06.2017 року власником житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові є ОСОБА_1 Відповідно до даного технічного паспорту спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 32,6 кв.м., житловою площею 25,7 кв.м., господарських споруд літ. «К,Л» та огорожі №2-4 (т.3, а.с.12-16).

Відповідно до технічного паспорту станом на 31.10.2017 року власником житлового будинку №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові є ОСОБА_1 Відповідно до даного технічного паспорту спадкове майно складалось з житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 76,9 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., самовільні забудови, площею 44,3 кв.м. (частина приміщення 1-1, приміщення 1-5, 1-6, 1-7)(т.3, а.с.12-16).

Таким чином, на час розгляду справи по суті житловий будинок №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові має самовільні забудови, а саме приміщення 1-1, приміщення 1-5, 1-6, 1-7, на які і просить визнати право власності ОСОБА_3 у порядку набувальної давності.

Суд зазначає, що набувальна давність - одна з підстав набуття права власності. Частина 1 ст. 344 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито й безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років або рухомим майном протягом 5-ти років, набуває права власності на нього. Суб’єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа.

Набувальна давність не стосується випадків заволодіння чужим майном обманним або злочинним шляхом. Мова йде про ситуації, коли власник майна не заявляє про своє право уже тривалий час, тобто фактично відмовляється від цього майна.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного володіння чужим майном. Наявність у володільця, наприклад, договору оренди, наймання, зберігання тощо виключає застосування інституту набувальної давності.

У п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником.

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 знала, що будинок №25 по вул. Печенізькій в м. Харкові який залишився після смерті ОСОБА_7 належав померлому ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_3 була обізнана, що у дружини ОСОБА_7 -ОСОБА_6 є онук ОСОБА_1, який міг би мати право на спадкування після її смерті.

Крім того, спірна частина житлового будинку є самочинним будівництвом. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату. Зазначених документів до суду з боку учасників процесу не надано..

ОСОБА_8 ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а є лише власником будівельних матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі цього будівництва.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, визначені ст.344 ЦК України, відсутні, а відтак приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем обраний не вірний спосіб захисту.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 43, 81, , 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 25, 141, 328, 344, 346, 1216, 1217, 1223, 1268 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину домоволодіння № 25 по вул. Печенізькій у місті Харкові, яке складається з частини приміщення № 1-1, площею 6,9 кв. м.; приміщення 1-3, площею 12 кв.м.; приміщення 1-4, площею 13,7 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 17 червня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину домоволодіння № 25 по вул. Печенізькій у місті Харкові, яке складається з частини приміщення № 1-1, площею 6,9 кв. м., приміщення 1-3, площею 12 кв.м., приміщення 1-4, площею 13,7 кв.м. у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого 24 лютого 2011 року.

В іншій частини позовних вимог про визнання права у порядку набувальної давності на ? частину домоволодіння – відмовити.

Судові витрати, сплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно до вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України, віднести на їх рахунок, звільнивши від обов’язку сплачувати одна одній частину судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 04.10.2000 р. Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Відповідач та позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): м. Харків, вул. Печенізька, 21, НОМЕР_2, виданий 20.06.2002 р. Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Відповідач та третя особа за зустрічним позовом - Харківська міська рада, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Третя особа – Департамент реєстрації Харківської міської ради, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7.

Повне судове рішення складено 09 липня 2018 року.

Головуючий суддя -