Рішення № 7518146, 29.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.12.09 р.                     Справа № 41/213пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді          Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс”,

м. Донецьк

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех”,

м.Донецьк

про           визнання права власності на судно СЧС – „1047”, регістровий номер 903098,

клас КМ*ІІ риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т,

номер ИМО 8847088.

При участі представників:

від позивача: Тимофєєв М.Ю. – довіреність від 10.12.2009 року

від відповідача: Дмитриковський А.В.- директор (протокол №03)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” про визнання права власності на судно СЧС – „1047”, реєстраційний номер 903098, клас КМ*П риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т, номер ИМО 8847088.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу, у відповідності до якого відповідачем на умовах фінансового лізингу передано, а позивачем прийнято майно – судно СЧС – „1047” (реєстраційний номер 903098); на підставі умов договору позивач належним чином сплачував лізингові платежі та станом на 13.11.2009 року сплатив в повному обсязі узгоджену сторонами вартість судна в розмірі 407000,00 грн. Також, як стверджує позивач, ним було сплачено 468200,00 грн. за договором оренди судна № 26/06 від 26.06.2006 року, який є невід’ємною частиною договору фінансового лізингу.

Позивач зазначено, що листом від 16.11.2009 року відповідачем заявлено до позивача вимоги щодо повернення судна, оскільки позивачем не виконано зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів. Позивач вважає такі вимоги безпідставними, зважаючи на належне виконання ним своїх зобов’язань, а також на положення п. 7.1. договору, у відповідності до якого до позивача з моменту підписання акту приймання-передачі судна в лізинг перейшло право власності на нього.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимоги суду не виконав. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, господарський суд встановив:

26.06.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” (лізингоотримувачем) було укладено договір фінансового лізингу № 26/06/06-2, відповідно до пп.. 1.1., 1.2. якого лізингодавець передає лізингоотримувачу, а лізингоотримувач отримує від лизингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно – судно СЧС – „1047”, реєстраційний номер 903098 (надалі - судно), вартість якого складає 407000 грн.

Згідно п. 1.3. договору характеристиками судна є: клас КМ*ІІ риболовецьке; назва судна - СЧС – „1047”; рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т.

Судно належить лізингодавцю на праві власності (п. 1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору фінансового лізингу визначено, що загальна вартість судна за даним договором складає 407000 грн., яка є твердою, включаючи усі податки та не підлягає зміні.

Строк лізингу складає 5 років, починаючи з моменту передачі судна в лізинг, який є датою підписання акту здачі-приймання судна в лізинг та закінчується в останній день п’ятого року лізингу (п. 3.1. договору).

Пункти 4.1., 4.2. наведеного договору передбачають, що судно передається на умовах оплати лізингоотримувачем лізингової плати, яка складається з плати за користування судном – орендної плати (договір № 26/06 від 26.06.2006 року) та плати в рахунок вартості судна (26/06/06-2 від 26.06.2006 року); лізингова плата сплачується у безготівковому порядку на банківський рахунок лізингодавця, а також іншими способами, які не суперечать діючому законодавству України.

Відповідно до п. 7.1. договору фінансового лізингу право власності на судно переходить від лізингодавця до лізингоотримувача протягом доби з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі судна в лізинг.

Лізингоотримувач має право переоформити свідоцтво про право власності на себе після підписання сторонами акту приймання-передачі судна в лізинг.

Одночасно, 26.06.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” (орендарем) було укладено договір оренди судна № 26/06, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове володіння та користування майно: т/х „СЧС-1047”.

Пунктами 4.1., 4.2. наведеного договору передбачено, що орендоване майно вважається переданим орендатору з моменту підписання акту приймання-передачі орендованого майна; строк оренди складає п’ять років з моменту прийняття орендованого майна за актом приймання.

Розмір орендних платежів складає 12000 грн. на місяць (п. 5.1. договору).

Судно СЧС – „1047”, реєстраційний номер 903098, клас КМ*П риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т, номер ИМО 8847088 щодо якого між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу від 26.06.2006 року № 26/06/06-2 та договір оренди судна від 26.06.2006 року № 26/06, належав Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” на праві власності згідно свідоцтва про власність серії СЕ № 011657 від15.11.2005року, свідоцтва про право плавання під прапором України серії РА № 011657 від15.11.2005 року, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу № 16 від 31.01.2006 року, свідоцтва про придатність до плавання № 05.60957.182 від 30.11.2005 року.

26.06.2006 року між позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі судна т/х „СЧС-1047”, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” прийнято судно т/х „СЧС-1047”, регістровий номер 903098, клас КМ риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т, номер ИМО 8847088.

Листом від 26.10.2009 року № 26/10/09-1 відповідач звернувся до позивача з вимогою про повернення у місячний строк переданого за договором судно СЧС – „1047” (регістровий номер 903098) у зв’язку з наявністю заборгованості зі сплати лізингових платежів, що є невиконанням умов договору.

Листом від 16.11.2009 року № 16/11/09-1 відповідачем повідомлено позивача про те, що заборгованість ТОВ „Інтерфіш Плюс” за договором фінансового лізингу складає 126200,00 грн., останній платіж здійснено 03.11.2009 року. Відповідач, з посиланням на ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” зазначає, що право власності може перейти до ТОВ „Інтерфіш Плюс” лише після сплати усіх лізингових платежів, а до цього моменту право власності на судно лишається за лізингодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України „Про фінансовий лізинг”, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Також, згідно ч. 2 ст. 8 цього ж закону, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

В ході розгляду спору суду не надано доказів про порушення позивачем наведених приписів закону, що визначені як можливі підстави відмови відповідача від договору та вимог останнього щодо поверенення предмету спору.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків ТОВ „Інтерфіш Плюс” з ТОВ „Інтерфіш-Біотех” до договору оренди судна № 26/06 від 26.06.2006 року та договору фінансового лізингу № 26/06/06-2 від 26.06.2006 року станом на 27.11.2009 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” складає 633,61 грн.

У судовому засіданні представник відповідача заявив про повну сплату позивачем всіх платежів за договором та відсутність будь-якої заборгованості.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” про визнання права власності на судно СЧС – „1047”, реєстраційний номер 903098, клас КМ*П риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т, номер ИМО 8847088 – задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” (83045, м. Донецьк, вул. П.Богославських, 3, ЗКПО 33161470) право власності на судно СЧС – „1047”, реєстраційний номер 903098, клас КМ*П риболовецьке, рік будування 1991, водотоннажність 104 рег.т, номер ИМО 8847088.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш-Біотех” (83045, м.Донецьк, вул. П.Богославських, 3, ЗКПО 33281059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш Плюс” (83045, м. Донецьк, вул. П.Богославських, 3, ЗКПО 33161470) витрати із сплати державного мита в сумі 4070,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Суддя