Постанова № 75179883, 05.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1137/18

Номер справи місцевого суду: 495/5619/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2018 року м. Одеса

Справа №495/5619/16-ц

Провадження №22-ц/785/1137/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання – Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Мишко В.В. ,04 листопада 2016 року . в м. Білгород-Дністровському Одеської області,

встановив:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту і в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що 24.02.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 2 300 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов'язання за договором кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 31.05.2016 року у розмірі 21916,92 грн.

ПАТ КБ «Приват Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь Банку заборгованість за договором кредиту Б\н від 24.02.2011 року у розмірі 21916,92 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення ухвалено у відсутності сторін.

В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір кредиту є дійсним , почеркознавча експертиза по справі на час ухвалення рішення не проводилася, тому суд першої інстанції без доказово прийшов до висновку про неналежність підпису позичальника на кредитному договорі; відповідач з вимогами щодо визнання кредитного договору або окремих його частин недійсними не звертався.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що висновком експертизи №211-П від 06.08.2014 року, проведеної в рамках кримінального провадження, встановлено факт підробки фотографії на паспорті відповідача; що підписи в паспорті відповідача та в особи, яка отримувала кредит, різні; існує кримінально провадження стосовно підробки документів на отримання кредиту в банку.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення часткове задоволення позову,виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладання та отримання кредиту ОСОБА_2 з ПАТ «КБ Приватбанк».

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2011 року ОСОБА_2 була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до умов заяви-анкети , ОСОБА_2 підтвердив про те ,що ним було ознайомлено з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами ПАТ «КБ «ПриватБанк» та отримана кредитна картка «Універсальна» на суму кредиту 2300 грн., що підтверджується оригіналом заяви-анкети від 24.02.2011 року та витягом з ЄКБ в ПК Промінь АТ КБ «Приват Банк».

Кредит відповідачем отриманий у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення ,що відповідає дії картки.

Строк дії картки до 07.2017 року , номер картки 5168755331261939,що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приват Банк».

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, перевитрат платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с.7-30).

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку невиконання зобов'язань по Договору, на вимогу Банку виконати зобов'язання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та ОСОБА_3), виплаті винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитного договору підписання Договору являється прямим та безумовною згодою Клієнта відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно п.1.1.3.2.2 вказаних Умов та правил надання банківських послуг, у випадку порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору, та/або у випадку виникнення ОСОБА_3 має право призупинити здійснення розрахунків по Картці ( заблокувати карту), та/або визнати Карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків та інших обов’язків за цим Договором.

При порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.

Матеріали справи не містять,а відповідачем ОСОБА_2, всупереч до вимог статті 60 ЦПК України, в редакції чинною до 15.12.2017 року , не надані докази визнання договору кредиту ,укладеного між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 недійсним.

Договір кредиту від 24.02.2011 року є дійсним.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши кошти у сумі 2300 грн. відповідачу.

Однак, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.05.2016 року має заборгованість – суму 21 916,92 грн., яка складається з: 2 298,27 грн. – заборгованість за кредитом; 15 148,80 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 950 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1 019,85 грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості за договором та узгоджується з договором кредиту ( а.с. 3).

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази у спростування розрахунку заборгованості.

В судовому засіданні колегії суддів Шокот Д.О. посилався на те,що він договір кредиту 24.02.2011 року не підписував ,кошти не отримував. У підтвердження обґрунтування заперечень на позов, посилався на наявність відкритого кримінального провадження та висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №211-П від 06.08.2014 року.

Згідно із витягами з кримінального провадження № 12014160240001205 від 23.04.2014 року Білгород-Дністровським МРВ ГУМВС України в Одеській області за заявою ОСОБА_2 були внесені до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією відповідно до ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України за фактом того, що 24.10.2013 року невстановлена особа на ім’я ОСОБА_4 підробила паспорт шляхом наклеювання фотокартки, внаслідок чого оформила кредит у відділенні ПриватБанк на загальну суму 2 300 грн. (а.с.67-71).

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №211-П від 06.08.2014 року - бланк паспорта громадянина України серії КМ № 597097 заповнений на ім’я ОСОБА_2 відповідає аналогічним документам, що знаходяться на офіційному обігу на території України. У паспорті громадянина України серії КМ № 597097 на ім’я ОСОБА_2 будь-яких ознак зміни первісних реквізитів (заміна фотокартки, підчистка, дописка, травлення виправлення тощо) не виявлено. Однак у даному документі на поверхні фотокартки мається часткове пошкодження матеріалу емульсійного слою та є незначні залишки часток клеючої речовини (а.с.90-98).

Постановою слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області від 29.12.2015 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12014160240001205 від 23.04.2014 року закрито (а.с.99).

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2016 року скасовано постанову слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області від 29.12.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12014160240001205 від 23.04.2014 року (а.с.101,102).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині того,що сам факт відкриття кримінального провадження не є підставою доведеності того,що ОСОБА_2 не підписував договір кредиту та не отримував кошти.

На виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 26.10.2017 року , ПАТ КБ «Приватбанк» надав суду оригінал анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24.02.2011 року, та витяг з ЄКБ в ПК Промінь АТ КБ «ПриватБанк» фото клієнта з кредитною карткою станом на 24.02.2011 року, станом на 24.10.2013 року.

В матеріалах справи знаходиться копія паспорта позичальника ОСОБА_2, надана позивачем, з якої вбачається, що на фото паспорта громадянина України серії КМ № 597097 заповнений на ім’я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та на фото доданих до анкети про надання кредиту з кредитною карткою у руках – зображена одна та сама людина (а.с. 31, 56,81, 86).

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що замість нього кредит отримувала третя особа ОСОБА_4 не заслуговують уваги, оскільки такі посилання не доведені матеріалами справи.

В судовому засіданні колегії суддів, було роз’яснено відповідачу його право заявляти клопотання ,зокрема щодо проведення судової почеркознавчої експертизи .

Проте, таких клопотань до суду не надходило.

Відмовляючи у задоволенні позову ,суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи,не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк».

Звертаючись з позовом до суду ,ОСОБА_3 посилався на те,що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по погашенню кредиту , станом на 31.05.2016 року виникла заборгованість у розмірі 21 916,92 грн., яка складається з: 2 298,27 грн. – заборгованість за кредитом; 15 148,80 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 950 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1 019,85 грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості за договором та узгоджується з договором кредиту ( а.с. 3).

Проте, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 2 950 грн. не підлягає стягненню ,з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ст. 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року по справі № 6-174цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6. Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь ( ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин ( укладення кредитного договору, внесення змін або припинення правовідносин ( укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору, тощо).

За пунктом 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

За таких правових підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за пенею та комісією є безпідставною, та не підлягає задоволенню.

Таким чино, позов ПАТ КБ «Приват Банк» підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_5» підлягає частковому задоволенню,а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2016 року скасуванню ,з ухваленням нового судового рішенняпро часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк».

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2893,80 грн, що складається з 1378 грн., сплачених при зверненні Банком з позовом до суду , та 1515,80 грн сплачених при принесенні Банком апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_5» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_5» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року станом на 31.05.2016 року у розмірі 18966 ( вісімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят шість) гривень 92 копійки , яка складається з заборгованості за кредитом – 2298,27 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 15148,80 грн., штрафу ( фіксована частина) – 500 грн., штрафу ( процентна складова) – 1019,85 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_5» судові витрати у розмірі 2893 ( дві тисячі вісімсот дев’яносто три) гривні 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09.07.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8