Рішення № 7517764, 28.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.12.09 р. Справа № 9/54

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя

до відповідача 2 Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 31339грн.60коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 представник (за довіреністю №860 від 16.06.2009р.);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя та відповідача 2, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 31339грн.60коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист-замовлення №001 від 24.03.2009р., банківські виписки, податкові накладні №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р., претензію б/н від 15.04.2009р., лист №596 від 29.04.2009р.

Крім того, у позовній заяві, клопотанні б/н від 13.07.2009р., заяві б/н від 25.11.2009р. позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача 1.

Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

13.07.2009р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог б/н від 13.07.2009р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості в розмірі 26889грн.60коп.

У зв`язку з надходженням касаційної скарги №905 від 06.07.2009р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.2009р про порушення провадження у справі господарський суд ухвалою від 15.07.2009р. зупинив провадження у справі №9/54 до повернення матеріалів справи на адресу господарського суду Донецької області.

21.10.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №9/54 за позовом Приватного підприємства „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя та відповідача 2 Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення 31339грн.60коп. у звязку з закінченням касаційного провадження та відповідно до ухвали від 21.10.2009р. провадження по справі №9/54 поновлено та справа призначена до розгляду.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №15-07/29 від 15.07.2009р. та відзив №08-12/32 від 09.12.2009р., відповідно до яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність, а також зазначає про необхідність проведення судової експертизи.

Відповідач 1 всупереч вимогам суду відзив на позовну заяву не представив, однак у наданих письмових поясненнях б/н від 09.12.2009р. у задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на їх недоведеність.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3776313 Товариство з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа

11.11.2009р. позивачем надана заява №б/н від 11.11.2009р., відповідно до якої останній відмовляється від позовних вимог до відповідача 2, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк.

Крім того, позивач надав заяву №б/н від 25.11.2009р.про зміну предмету позову, згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача 1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 17838грн.46коп. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Також у письмових поясненнях №б/н від 10.12.2009р. позивач наполягає на задоволені змінених позовних вимог.

Суд розглядає змінені позовні вимоги відповідно до заяви №б/н від 25.11.2009р.

10.12.2009р. відповідач 1 надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи стосовно договору поруки б/н від 24.03.2009р.

Однак суд залишає вказане клопотання, як і аналогічне клопотання відповідача 2, без задоволення, оскільки враховуючи відмову позивача від позовних вимог щодо відповідача 2, проведення почеркознавчої експертизи договору поруки б/н від 24.03.2009р. є недоцільним.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, 24.03.2009р. шляхом телефонних переговорів між Приватним підприємством „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя була досягнута усна домовленість про продаж відповідного товару.

Листом №001 від 24.03.2009р. позивач надіслав відповідачу 1 замовлення на поставку у строк до 08.04.2009р. зазначеного у наведеному переліку товару. Крім того, в листі позивач просить в разі позитивної відповіді виставити рахунок на оплату.

Як зазначено позивачем, вважаючи, що істотні умови договору поставки будуть досягнуті, на підставі усної домовленості та листа ПП „Світлоелектромонтаж”, відповідачем на адресу позивача був виставлений рахунок-фактура №Ю-00001723 від 24.03.2009р. на загальну суму 17838грн.46коп.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій банківських виписок, Приватне підприємство „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка згідно платіжних доручень від 03.04.2009р., від 06.04.2009р. перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя грошову суму в розмірі 17838грн.46коп. з призначенням платежу: „за товар згідно рахунку-фактури №Ю-00001723 від 24.03.2009р.”

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем 1 видано податкові накладні №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р. на сплачену суму, копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, зазначена сума мала бути передоплатою за купівлю продукції відповідно до укладеного в майбутньому договору поставки. Однак, позивач зазначає, що відповідний договір між сторонами так і не було укладено. У письмових поясненнях від 09.12.2009р. відповідач 1 також зазначає про відсутність між сторонами жодних договорів.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічно, ст.180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1, 4 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом (ч.5 ст.265 ГК).

Оскільки господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до ст.208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, то договір поставки між юридичними особами вважається укладеним з моменту досягнення всіх істотних умов договору в письмовій формі.

Враховуючи те, що між сторонами не було досягнуто письмової домовленості щодо істотних умов договору, а саме: не визначено строк дії договору; не визначено умови поставки відповідно до правил ІНКОТЕРМС; не досягнуто згоди щодо якості товару; не визначено строк поставки товару (тобто, не виконані вимоги ст.208, 638 ЦК України, ст.265 ГК України), тому договір поставки між Приватним підприємством „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя є неукладеним.

Як зазначено позивачем, відповідач до теперішнього часу не поставив товар, за який було сплачену грошові кошти, у зв`язку з чим позивачем на адресу відповідача направлена претензія б/н від 15.04.2009р. з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів. У листі №596 від 29.04.2009р. відповідач 1 зазначив, що претензія буде розгляну в місячний строк. Однак, позивач зазначає, що до теперішнього часу претензія не задоволена та грошові кошти не повернуті.

Таким чином, позивач зазначає, що грошова сума в розмірі 17838грн.46коп. безпідставно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя.

Наразі, заперечення відповідача 1 щодо неотримання ним наявної в матеріалах справи претензії б/н від 15.04.2009р. та посилання на те, що листом №596 від 29.04.2009р. ТОВ „Південна промислова компанія” відповідала на іншу претензію, судом до уваги не приймаються, оскільки доказів у підтвердження вказаних заперечень відповідачем 1 не надано, хоча ухвалою від 22.12.2009р. господарський суд зобов`язував ТОВ „Південна промислова компанія” надати належним чином засвідчену копію претензії б/н від 15.04.2009р., яка отримана ним від позивача.

Крім того, відповідач1 проти позовних вимог заперечує та зазначає, що у первинній документації останнього відсутній рахунок-фактура №Ю-00001723 від 24.03.2009р. та податкові накладні №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р.

Стосовно вказаних заперечень відповідача 1 суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутній рахунок-фактура №Ю-00001723 від 24.03.2009р. та сторонами не доведено суду факту його існування, суд вважає, що факт виставлення рахунку-фактури №Ю-00001723 від 24.03.2009р., за яким сплачено кошти, є недоведеним. Крім того, враховуючи спірність податкових накладних №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р., суд також не приймає до уваги вказані накладні в якості доказів по справі.

Втім, недоведеність факту існування рахунку-фактури №Ю-00001723 від 24.03.2009р. та податкових накладних №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р., суд не вважає перешкодою для встановлення факту безпідставності отримання коштів в сумі 17838грн.46коп., оскільки, у письмових поясненнях від 09.12.2009р. відповідач 1 визнав факт перерахування позивачем грошових коштів в сумі 17838грн.46коп. та зазначив про те, що між Приватним підприємством „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м.Запоріжжя не укладалось жодних договорів.

Таким чином, посилання відповідача 1 на відсутність у первинній документації рахунку-фактури №Ю-00001723 від 24.03.2009р. та податкових накладних №1763 від 06.04.2009р., №1762 від 03.04.2009р. підтверджує відсутність підстав для перерахування грошових коштів в розмірі 17838грн.46коп.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо суттєвих умов договору та не доведено наміри стосовно необхідності в укладанні договору поставки продукції, а позивачем та відповідачем 1 визнано не укладання договору, тому підстави перерахування грошових коштів відсутні.

Відтак, позивач має право вимагати повернення безпідставно отриманих коштів.

В свою чергу, зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобовязань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи право чином.

За приписом ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п.1, 2 ст.139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст.139 Господарського кодексу України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні як безпідставно набуте в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, обов`язок повернути безпідставно отримане майно (гроші) є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається. У разі невиконання цього обов`язку майно підлягає стягненню з означеної особи в судовому порядку.

Заперечення відповідача 1 щодо того, що строк повернення сплачених позивачем коштів не настав суд вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, претензією б/н від 15.04.2009р. позивач звертався до відповідача 1 з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів, тобто відповідно до норм чинного законодавства, відповідач 1 повинен був повернути безпідставно отримане майно.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Світлоелектромонтаж”, м.Макіївка в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя грошової суми в розмірі 17838грн.46коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, з урахуванням заяви від 13.07.2009р., позивач заявляв про стягнення з відповідача 2 грошової суми в розмірі 50грн.00коп. Одночасно, як було зазначено вище, відповідно до заяви №б/н від 11.11.2009р. позивач відмовився від позовних вимог щодо відповідача 2.

В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, у звязку з відмовою позивача від позовних вимог щодо відповідача 2 та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові, суд на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №9/54 в частині позовних вимог до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між позивачем та відповідачем 1 в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.208, 638, 1212 Цивільного кодексу України, ст.139, 180, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Світлоелектромонтаж”, м. Макіївка до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 17838грн.46коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна промислова компанія” (за адресою: вул. Мікояна, 22/6, м. Запоріжжя, 69120; поштова адреса: вул. Північне шосе, 3-Г, м. Запоріжжя, 69006; р/р 26004001000417 у ВАТ „Мотор-банк” м.Запоріжжя, МФО 313009, код ЄДРПОУ 31507980) на користь Приватного підприємства „Світлоелектромонтаж” (за адресою: квартал 21, буд.3, кв.37, м. Макіївка, Донецька область, 86115, р/р 260045582 в Донецькому відділенні №2 ЗАТ „Ерсте Банк”, МФО 380009, код ЄДРПОУ 36388956) грошову суму в розмірі 17838грн.46коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 178грн.38коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 177грн.87коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині позовних вимог до відповідача 2, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк припинити провадження по справі у зв`язку з відмовою позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 28.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя