Рішення № 7517504, 25.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.09 р.                     Справа № 37/137                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Прилуцьких М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00174071

до Відповідача: Державного підприємства „Укрвуглеякість”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32645403

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 72959грн., пені в сумі 5217,47грн., 3% річних в сумі 652,16 грн., інфляційної індексації в розмірі 1740грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 7218,74грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Патенко В.Н. (за довіреністю №01-9/39-а від 29.01.2009р.)

від Відповідача - не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 16.06.2009р. на 07.07.2009р., з 07.07.2009р. на 16.07.2009р., у судовому засіданні 16.07.2009р. оголошено перерву до 25.08.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства Укрвуглеякість”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 80655грн., за спожиту електроенергію в сумі 7218,74грн., пені в сумі 2652грн., 3% річних в сумі 331,5грн. та інфляції в розмірі 1161,7грн..

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нерухомого майна № 10/07 від 02.01.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нерухомого майна № 10/07 від 02.01.2007р. з додатками, додаткові угоди від 02.01.2008р. № 1, від 01.02.2008р. № 2, від 01.08.2008р. №3, від 10.08.2008р. №5 та від 31.12.2008р. №6, акт прийому-передачі від 02.01.2007р., рахунки-фактури, акти виконаних наданих послуг, витяг з відомості про тримання рахунків орендарями, договір на користування електричною енергією №627 від 18.06.1999р. та рахунок за цим договором, платіжні доручення, розрахунок показників використання електричної енергії, акт звіряння розрахунків, банківські виписки, правоустановчі документи, відомості щодо статусу і місцезнаходження Відповідача, ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2009р. у справі №15/20Б, розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 625, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи (а.с.а.с.69-74, 92-94, 98) для залучення до матеріалів справи.

Заявою №01-9/211 від 10.06.2009р. про зменшення суми позовних вимог (а.с.а.с.64, 65) Позивач зменшив вимоги в частині заборгованості з орендної плати у зв’язку із встановленням її дійсного поточного розміру з урахуванням здійснених Відповідачем платежів (а.с.а.с.66,67), яких не було враховано у первісній редакції позову, та здійснив відповідних перерахунок (а.с.68) вимог щодо 3% річних, пені та інфляційної індексації, сформулювавши означені вимоги до Відповідача наступним чином: стягнути орендну плату у сумі 72959грн., пеню у сумі 5217,47грн., 3% річних – у сумі 652,16грн та інфляційної індексації у сумі 1740грн.

Доповненням к заяві про уточнення суми позову б/н від 30.06.2009р. (а.с.97) Позивач наголосив на підтриманні первісно заявленої у позовній заяві вимоги про стягнення боргу за спожиту електроенергію разом із зменшеними заявою №01-9/211 від 10.06.2009р. іншими вимогами.

Відповідач надав відзив від 15.06.2009р. (а.с.75), в якому проти позовних вимог у редакції за первісною позовної заявою заперечив частково, посилаючись на здійснення платежів у сумі 7696грн., яких не було враховано Позивачем, визнаючи при цьому факт наявність заборгованості з орендної плати та оплати спожитої електроенергії, а також – додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.76-90).

Заявою від 07.07.2009р. (а.с.99) Відповідач визнав зменшені Позивачем вимоги з урахуванням здійснених платежів та перерахунку нарахованих 3% річних, інфляційної індексації та пені у повному обсягу у загальній сумі 87787,37грн.

Сторони зверталися до суду і клопотанням для надання часу для проведення переговорів з укладання мирової угоди, проте відповідна домовленість між ними досягнута не була.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого про судове засіданні представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 10/07 (а.с.а.с.10-12), згідно п.п. 1.1., 1.2., 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в у тимчасове платне володіння та користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, схема якого визначена додатком №1 (а.с. 13), строком до 31.12.2007р.

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.58) будівля, в якій розташовано об’єкт оренди, належить Позивачу на праві власності.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно умов п.п.4.1.4.2. та 4.4. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування щомісяця в строк до останнього дня поточного місяця орендної плати за кожний повний і неповний місяць фактичного користування майном, визначеної у сумі 12635,95грн. грн. на місяць з урахуванням ПДВ, виходячи із вартості користування 1 кв.м. у розмірі 23,5грн. на місяць.

Умовами п. 4.5. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення.

Відповідно до п. 4.8. і п. 4.9. договору орендна плата не включає у себе зокрема вартості електроенергії, витрати Орендодавця з оплати якої Орендар має здійснювати щомісячно на підставі рахунку, наданого ДЕС ВАТ „Донецькобленерго” згідно укладеного із Позивачем договору №627 (а.с.а.с.29, 30)

02.01.2007р. об’єкт оренди був переданий Відповідачеві, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.19).

Додатковими угодами від 02.01.2008р. № 1, від 01.02.2008р. № 2, від 01.08.2008р. №3, від 10.08.2008р. №5 та від 31.12.2008р. №6 (а.с.а.с.14-18) сторонами неодноразово продовжувався строк договору, який остаточно був визначений датою 30.06.2009р. , а також вносилися зміни щодо розміру орендної плати та порядку компенсації витрат Орендодавця у зв’язку із сплатою спожитої електроенергії.

Задля забезпечення належного виконання грошових зобов’язань Орендодавцем виписувалися і надавалися Орендарю (а.с.а.с.26-28) рахунки-фактури як стосовно орендної плати за січень-березень 2009р.(а.с.а.с.20-22), так і з компенсації витрат за спожиту електричну енергію (а.с. а.с.36, 37). Крім того, сторонами складалися та підписувалися акти наданих послуг з оренди приміщення (а.с.а.с.23-25) та акт наданих послуг щодо спожитої електроенергії (а.с.38), які підтверджують як факт отримання Відповідачем відповідних послуг, так і визначають суми грошових зобов’язань останнього з їх оплати. Споживання Орендарем електричної енергії на суму 8951,4грн. у березні 2009р. підтверджується також актом звірення розрахунків станом на 31.03.2009р. (а.с. 39).

31.03.2009р. об’єкт оренди був повернутий Орендодавцю за відповідним актом приймання-передачі (а.с.69)

Відповідно до банківських виписок (а.с.а.с.66, 67) та платіжних доручень (а.с.а.с.89,90) Відповідач перерахував Позивачу 30.04.2009р. та 29.05.2009р. за оренду приміщення загальну суму 7696грн.

Як вбачається із довідки Позивача від 01.07.2009р. № 01-9/234 (а.с.98) та підписаного сторонами акту звірення розрахунків станом на 09.06.2009р. (а.с.а.с.87,88) розмір заборгованості Відповідача з орендної плати з рахуванням здійснених ним 30.04.2009р. та 29.05.2009р. платежів становить 72959грн.

Виходячи із змісту ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2009р. у справі № 15/20Б (а.с. 60), Позивач перебуває у процедурі санації в межах справи про банкрутство, порушеної за заявою ТОВ „Спортивний клуб „Гормаш”.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, остаточно вимагаючи (з урахуванням заяви №01-9/211 від 10.06.2009р. (а.с.а.с.64, 65) та доповненням до неї б/н від 30.06.2009р. (а.с.97)) стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плату у сумі 72959грн., пені у сумі 5217,47грн., 3% річних у сумі 652,16грн. інфляційної індексації у сумі 1740грн. та боргу за спожиту електричну енергії у сумі 7218,74грн.

Відповідач заявою від 07.07.2009р. (а.с.99) визнав остаточні вимоги Позивача у повному обсягу у загальній сумі 87787,37грн.

Стосовно заявлених Позивачем вимог суд вважає за необхідне наголосити, що їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги є грошовими, пов’язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов’язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Щодо зменшення Позивачем розміру позовних вимог суд зазначає про його прийняття, оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач до прийняття рішення у справі управнений на здійснення зазначеної процесуальної дії, а зважаючи на мотиви зменшення – врахування всіх здійснених Відповідачем платежів – суд не вбачає порушення закону або чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Згідно із ч.5 ст. 3-1, ч.ч. 4, 6 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію управління боржником переходить до керуючого санацією, який, серед іншого, зобов’язаний здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, у тому числі – заявляти від імені боржника позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також вживати заходи для захисту майна боржника.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов’язань з компенсації витрат Орендодавця зі сплати вартості спожитої Орендарем електричної енергії узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нерухомого майна № 10/07 від 02.01.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця та компенсації витрат Орендодавця за спожиту електричну енергії відповідно до умов договору оренди № 10/07 від 02.01.2007р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов’язань зі сплати орендних платежів та компенсації витрат за спожиту електричну енергію або їх припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність заборгованості з оренди у сумі 72959грн. та з компенсації електричної енергії у сумі 7218,74грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що викладений Позивачем розрахунок боргу є арифметично вірним та відповідає умовам договору, підтверджується двосторонніми актами про надані послуги та враховує здійснені Відповідачем платежів з його (боргу) часткового погашення, вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 72959грн. та з компенсації вартості спожитої електричної енергії у сумі 7218,74грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок (а.с.а.с.65,69) позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість, задовольняючи у повному обсягу:

-          щодо 3% річних – у сумі 652,16 грн.

-          щодо інфляційної індексації – у сумі 1740грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 4.5. договору оренди, сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобов’язань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, використання Позивачем у розрахунку (а.с. 64 зворотна сторона) ставки, що не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, та період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість вимог в цій частині, задовольняючи їх у повному обсягу – у сумі 5217,47грн.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки стягувана заборгованість та правовірність нарахування пені, 3% річних і інфляційної індексації підтверджується наявними в матеріалах справи документами, суд, з огляду на відсутність на момент прийняття цього рішення доказів протилежного, керуючись ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає визнання позову у якості самодостатньої підстави, поруч із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам (з урахуванням зменшення їх розміру порівняно із визначеними у первісній редакції позовної заяви)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174071) до Державного підприємства „Укрвуглеякість”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32645403) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 72959грн., пені в сумі 5217,47грн., 3% річних в сумі 652,16 грн., інфляційної індексації в розмірі 1740грн., боргу за спожиту електроенергію у сумі 7218,74грн. задовольнити у повному обсягу

Стягнути з Державного підприємства „Укрвуглеякість”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32645403) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (ідентифікаційний код 00174071) заборгованість з орендної плати в сумі 72959грн., пеню в сумі 5217,47грн., 3% річних в сумі 652,16 грн., інфляційну індексацію в розмірі 1740грн., борг за спожиту електроенергію у сумі 7218,74грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства „Укрвуглеякість”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32645403) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (ідентифікаційний код 00174071) державне мито в розмірі 877 грн. 87 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 298 грн.13 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.08.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя