Рішення № 7517447, 01.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.09 р.                     Справа № 20/54пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень, м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк

про тлумачення умов договору

За участю представників:

від позивача: Ковтун К.Ю. – дов.

від відповідача: Дем’яненко О.І. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень, м.Донецьк, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк, про тлумачення умов договору № 310 від 29.06.92 р. на користування електричною енергією (далі-Договір), а саме – змісту п.п.1, 4.5 Додатку № 5 до Договору.

Під час вирішення спору позивач доповнював, уточнював позовні вимоги та їх правові підстави, просив суд розтлумачити зміст п.п.1, 4.5, 4.8 Додатку № 5 до Договору. Дані заяви прийняті судом до розгляду.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на різне тлумачення сторонами зазначених умов Договору, що, зокрема, потягло за собою направлення відповідачем позивачеві рахунків на сплату сум, які, на думку позивача, не підлягають сплаті. Як зазначає у позовній заяві позивач, його звернення щодо врегулювання спірних питань, пов’язаних із застосуванням певних умов Договору, відповідач залишає без відповіді, що приводить до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач у своєму відзиві від 16.04.09 р. зазначив про відсутність між сторонами спору стосовно предмету спору, просив суд провадження у справі припинити на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 16.04.09 р. до 18.05.09 р. та з 23.06.09 р. до 01.07.09 р.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 червня 1992 року між Центральними ремонтно-механічними майстернями ПО “Укрпромводчормет” (на теперішній час Центральні ремонтно-механічні майстерні КП “Компанія “Вода Донбасу”) та Виробничим енергетичним об’єднанням “Донбасенерго” (на теперішній час ВАТ “Донецькобленерго”), в особі Донецького підприємства електричних мереж (на теперішній час СЕ ВАТ ДОЕ Донецькі електричні мережі) був укладений договір на користування електричною енергією № 310.

Сторонами по справі підписано також Додаток № 5 до Договору “Порядок розрахунків”.

Пунктом 1 Додатку № 5 передбачено, що розрахунковий період встановлено Споживачу з 17 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно із п.4.5 Додатку № 5, розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.

Рахунок для здійснення попередньої оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.

У платіжному доручені Споживач чітко вказує в розділі “призначення платежу”:

-          за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п.4.1 та п.4.2);

-          за який період здійснюється оплата;

-          номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.

Відповідно до п.4.8 Додатку № 5 до Договору, у разі якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше, ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів зараховується як попередня оплата Споживача на наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умови відсутності заборгованості Споживача за попередні розрахункові періоди.

Позивач просить суд розтлумачити зміст зазначених пунктів Договору, посилаючись на те, що внаслідок їх різного розуміння сторонами відповідач наполягає на сплаті позивачем сум, які, на думку останнього, сплаті не підлягають.

Відповідач стверджує про те, що спір стосовно предмету позову між сторонами відсутній, просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначений перелік способів захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів.

Даний перелік не є вичерпним, оскільки ст.20 зазначеного кодексу також передбачено, що права та інтереси вищезазначених осіб можуть бути захищені іншими способами. Крім того, згідно із ч.3 зазначеної статті, порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

визнання права;

визнання правочину недійсним;

припинення дії, яка порушує право;

відновлення становища, яке існувало до порушення;

примусове виконання обов'язку в натурі;

зміна правовідношення;

припинення правовідношення;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 213 зазначеного кодексу встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом вищенаведеної статті, право зацікавленої сторони на звернення до суду із вимогою про тлумачення правочину не поставлено в залежність від наявності (відсутності) відповідного спору між особами, що вчинили правочин та факту порушення права (інтересу) будь-якої з цих осіб.

За даних обставин, позивач мав законні підстави для звернення до суду із даним позовом, який слід задовольнити та розтлумачити зміст п.п.1, 4.5, 4.8 Додатку № 5 до Договору наступним чином.

Главою 18 Цивільного кодексу України врегульовані питання визначення та обчислення строків.

Так, згідно із ст.251 зазначеного кодексу, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, розрахунковий період, про який йдеться у п.1 Додатку № 5 до Договору, є строком, який визначено одним календарним місяцем із початком 17 числа кожного місяця року та останнім днем – 17 числа наступного місяця, що узгоджується із змістом п.2 Додатку № 5 до Договору, відповідно до якого розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 4.5 Додатку № 5 до Договору, зокрема, передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.

Рахунок для здійснення попередньої оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.

За загальним змістом пункту 4.5 Додатку № 5 до Договору, слова “період, що на 2 місяці передує розрахунковому” слід розуміти як період, що за хронологією триває у часі на 2 календарних місяці раніше, ніж триває розрахунковий період.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст.629 зазначеного кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п.4.8 Додатку № 5 до Договору йдеться про порядок зарахування залишку попередньої оплати, яку вносить Споживач (позивач по справі) Постачальнику електричної енергії (відповідач по справі).

За змістом п.4.8 Додатку № 5 до Договору, Постачальник електричної енергії зобов’язаний залишок попередньої оплати, що перевищує вартість фактично спожитої Споживачем у розрахунковому періоді електричної енергії, зарахувати у якості попередньої оплати на майбутні – наступні розрахункові періоди за єдиної умови – відсутність заборгованості Споживача зі сплати електричної енергії, спожитої у періоди, що передують розрахунковому.

Оскільки даний позов подано до суду у зв’язку із неузгодженими діями обох сторін, суд вважає за необхідне судові витрати по справі покласти на обидві сторони порівну.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 18, 251, 252, 525, 526, 626, 629 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк, про тлумачення п.п.1, 4.5, 4.8 додатку № 5 до договору № 310 від 29.06.1992 р. – задовольнити.

Розтлумачити сторонам наступне:

1.          Розрахунковий період, про який йдеться у п.1 Додатку № 5 до Договору, є строком, який визначено одним календарним місяцем із початком 17 числа кожного місяця року та останнім днем – 17 числа наступного місяця.

2.          За загальним змістом пункту 4.5 Додатку № 5 до Договору, слова “період, що на 2 місяці передує розрахунковому” слід розуміти як період, що за хронологією триває у часі на 2 календарних місяці раніше, ніж триває розрахунковий період.

3.          За змістом п.4.8 Додатку № 5 до Договору, Постачальник електричної енергії зобов’язаний залишок попередньої оплати, що перевищує вартість фактично спожитої Споживачем у розрахунковому періоді електричної енергії, зарахувати у якості попередньої оплати на майбутні – наступні розрахункові періоди за єдиної умови – відсутність заборгованості Споживача зі сплати електричної енергії, спожитої у періоди, що передують розрахунковому.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11) в особі Донецьких електричних мереж (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 99; поточний рахунок 260383011297 в Ф Донецьке обласне УП ВАТ Ощадбанку м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131469) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень (83059, м.Донецьк, вул.Гутченко, 24; поточний рахунок 26004338166 в Калінінському відділенні № 8143 ВАТ Державний ощадний банк України, м.Донецьк, МФО 394028, ЄДРПОУ 35397895) 42,50 грн. - суму держмита, 59,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 01.07.09 р.

Повний текст рішення підписано 06.07.09 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу