Постанова № 75174439, 03.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2306/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

03 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (прийняте у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі- позивач) до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.12.2017 звернувся із адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" включити дані про поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 у сумі 49 000 грн. до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стягнути на користь позивача 640 грн. судового збору.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О. Ю. щодо не включення даних про поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 у сумі 49 000 грн. до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О. Ю. включити дані про поточний рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 у сумі 49 000 грн. до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) 640 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що позивачу були повернуті кошти на поточний рахунок за договором позики, який не є договором банківського вкладу (депозиту), у зв'язку з чим, позивач не є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що кошти, які хоч і не є банківським вкладом, але надійшли для вкладника на його банківський рахунок, є вкладом в розумінні ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

12.03.2015 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_3 укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 для зберігання грошей і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства.

19.05.2016 на рахунок НОМЕР_3 зараховано кошти на загальну суму 49 000 грн. Дані кошти перераховано ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" на виконання умов договорів "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-051-000228636 від 26.04.2016, №980-051-000232889 від 04.05.2016 та договорів "Суперкапітал" (Інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) №980-051-000222693 від 15.04.2016, "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-051-00231518 від 29.04.2016.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" № 217/БТ від 22.12.2015, ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії проблемних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 від 23.05.2016 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 включно. В подальшому, рішенням дирекції №991 від 13.06.2016 продовжено тимчасову адміністрацію з 23.06.2016 по 22.07.2016.

Відповідно до пунктів 1, 2 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку №1213 від 12.07.2016, розпочато процедуру ліквідації банку з 13.07.2016 по 12.07.2018 та призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П., якому делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" , визначені статтями 37, 38, 47-52 , 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

01.09.2016 рішенням виконавчої дирекції №1702 змінено уповноважену особу та делеговано повноваження ліквідатора провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05.09.2016.

26.09.2017 ОСОБА_3 листом №Г/22417 повідомлено, про відсутність підстав для включення інформації про її рахунок до Переліку рахунків, за якими вкладниками мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду через невідповідність договорів укладених між нею та ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий Центр" вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб'єктним складом. З огляду на це відсутні правові підстави для включення інформації до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що вкладником є фізична особа, яка уклала договір банківського рахунку, при цьому, вкладом є кошти, як в готівковій так і в або безготівковій формі у валюті України, які, серед іншого, надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3, відповідно до договору банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 12.03.2015 є вкладником коштів в ПАТ "Банк Михайлівський", а дані про її рахунок мали бути включені Уповноваженою особою Фонду до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", вкладники за якими мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною 2 ст. 26 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фондом зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності будь-якої з підстав, вказаних у ст. 38 Закону №4452-VI, по відношенню до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем для визнання їх нікчемними.

Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно матеріалів справи, 12.03.2015 позивачем з ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_3.

На даний рахунок, 19.05.2016 надійшли кошти на загальну суму 49 000 грн., які зараховані банком, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд І інстанції вірно вказав, що позивач відповідно до договору банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 12.03.2015 є вкладником коштів в ПАТ "Банк Михайлівський", а дані про її рахунок мали бути включені Уповноваженою особою Фонду до переліку рахунків ПАТ ПАТ "Банк Михайлівський", вкладники за якими мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відносно доводів скаржника про те, що позивач не є вкладником банку, оскільки кошти, зараховані на його рахунок не відносяться до банківського вкладу слід вказати наступне.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III, вкладом є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Зокрема, в п. 50 рішення у справі "Щокін проти України" від 14.10.2010 ЄСПЛ зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, у відповідності до ст. 2 Закону №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку, в тому числі за наявності вкладу, залученого на умовах договору банківського рахунку.

Таким чином, враховуючи, що станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунках в банку, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність у позивача гарантованого ст. 26 Закону №4452-VI права на отримання цих коштів.

Крім того, з метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15.11.2016 прийняті зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до п. 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VI, внесеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, який вступив в силу 19.11.2016, передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на кошти, які перераховувались ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" відповідних гарантій.

Згідно з абз. 2 п. 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

За таких обставин, кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону є вкладом, а позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, але за окремою процедурою звернення до ПАТ "Банк Михайлівський" у формі подання заяви та необхідного пакету документів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду І інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Натомість, докази, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підтверджують нікчемності повернення вказаних коштів або укладеного з позивачем договору, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.