Постанова № 75174434, 09.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/740/18

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

09 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (повний текст якого складено 17 квітня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій №001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 04.10.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що нею не було вчинено правопорушення щодо продажу алкогольних напої неповнолітній особі, оскільки з 21 жовтня 2016 року позивач не здійснює господарську діяльність у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", реєстрацію реєстратора розрахункових операцій №2223001037 скасовано, а приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" передано в оренду ОСОБА_3

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій №001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 04 жовтня 2017 року. Стягнуто на користь ОСОБА_2 (код - НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 30100) судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області (код - 39492190, вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскільки факт продажу пива відбувся у місці здійснення позивачем підприємницької діяльності, склад правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР є доведеним.

Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Зважаючи на те, що відповідно до відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з урахуванням п. 7 ч. 1 ст. 306, ст. 307 КАС України суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 з 2010 року зареєстрована як фізична особа - підприємець.

03 березня 2016 року їй було видано ліцензію на право здійснення торгівлі алкоголем НОМЕР_2 з терміном дії з 5 березня 2016 року по 4 березня 2017 року.

21 жовтня 2016 року Нетішенським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області за заявою позивача було скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій №2223001037, який використовувався в торгівельному павільйоні магазин-кулінарія "ІНФОРМАЦІЯ_2".

25 листопада 2016 року ДОП СП Нетішинського ВП Славутського ВП ГУ НП в Хмельницькій області, старшим лейтенантом поліції Ніжником А.І. складено протокол №016831 про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_5, яка в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_2, продала алкогольний напій - пиво спеціальне "Бірмікс лимон" ємністю 0.5 літра, вміст спирту 2.5% неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі зазначеного протоколу 21 грудня 2016 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради Хмельницької області визнала ОСОБА_5 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №583 від 5 квітня 2017 року призначено фактичну перевірку у суб'єкта господарювання ОСОБА_2 з питань дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів з 06 квітня 2017 року тривалістю 10 діб.

У зв'язку з відсутністю позивача за юридичною адресою, перевірку не проведено, акт не складався.

Рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 4 жовтня 2017 року №001/22-01-40-01/НОМЕР_1 застосовано до ОСОБА_7 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності акту перевірки одних лише матеріалів, які надані органами національної поліції, недостатньо для встановлення факту здійснення ФОП ОСОБА_2 порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Положеннями ст. 15-3 даного Закону передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 (далі - Порядок №790). Цей Порядок визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, зокрема за порушення заборони продажу пива особам, які не досягли 18 років.

За приписами п. 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно правомірності застосування фінансових санкцій, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

В матеріалах даної справи містяться копії матеріалів правоохоронних органів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за продаж алкогольного напою неповнолітній особі.

Разом з тим, зі змісту вказаних матеріалів правоохоронних органів не вбачається, що ФОП ОСОБА_2 є роботодавцем ОСОБА_5, яка і здійснила продаж алкогольного напою неповнолітньому. Так само як і відсутні будь-які відомості про те, що саме позивач здійснювала господарську діяльність у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2".

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані органами національної поліції матеріали не підтверджують належним чином здійснення позивачем, як суб'єктом господарювання, порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами п. 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Водночас, відповідачем акт перевірки не складався, оскільки позивач була відсутня за юридичною адресою і не було можливості провести перевірку.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди нежитлового приміщення від 21.10.2016, відповідно до якого позивач передала у користування ОСОБА_3 частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а також довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 22.10.2016, видана на ім'я ОСОБА_2

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в порушення вимог п. 5 Порядку №790 відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій відносно позивача виключно за наявності матеріалів правоохоронних органів щодо продажу продавцем магазину - ОСОБА_5 алкогольного напою неповнолітній особі, зі змісту яких не вбачається встановлення факту недотримання саме ОСОБА_2, як суб'єктом господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №001/22-01-40-01/НОМЕР_1 від 04 жовтня 2017 року і доводи апеляційної скарги за своїм змістом фактично повторюють позицію контролюючого органу, викладену у відзиві на адміністративний позов і якій надано оцінку судом першої інстанції, а відтак і не вказують на наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.