Постанова № 75173075, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. Справа № 820/5789/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Міщенко Д.С.; представника відповідача Краснікова П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 (суддя Єгупенко В.В., 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, повний текст складено 06.03.18) по справі № 820/5789/17 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай", в якому просив суд: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюються загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель відповідача за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Поштова, 11, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задоволено.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений гай» за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Поштова, 11, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" негайно припинено використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 16.11.2017 по 17.11.2017 Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки у Комунальному закладі охорони здоров'я «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» за адресою: Харківська область, Харківській район, с. Високий, вул. Поштова, 11. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 621, який 17.11.2017 вручено керівнику відповідача.

В ході проведеної перевірки будівель Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений гай» було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, виявлені порушення не відповідають вимогам «Правил пожежної безпеки в України», а саме: евакуаційні виходи з приміщень блоку приготування їжі Б-1, спального корпусу Н-2, спального корпусу Г-2, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі не позначені світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на земельному фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення; двері на шляхах евакуації в приміщеннях блоку приготування їжі Б-1, спального корпусу Н-2, спального корпусу Д-1, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі не виконані такими, що відчиняються в напрямку руху; на шляхах евакуації з приміщень адміністративної будівлі та спального корпусу Г-2 влаштовані пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей; дерев'яні конструкції блоку приготування їжі не піддано вогнезахисному оброблянню; не надано документи (сертифікати), що підтверджують показники матеріалів оздоблення стін на шляхах евакуації з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2, в приміщеннях спального корпусу Н-2, спального корпусу Д-1, спального корпусу Г-2, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі; з'єднання відгалуджень та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях спального корпусу А-1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; вмикачі та розетки в приміщеннях блоку приготування їжі та спального корпусу Д-1 встановлені на горючій основі; приміщення будівель не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту»; об'єкт не забезпечено необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння згідно норм належності; об'єкт не забезпечений необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що встановлені позивачем при проведенні перевірки відповідача порушення створюють реальну загрозу для життя та здоров'я людей, як персоналу обєкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон №877-У) передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та ІНШИХ дій (ст.1 Закону №877-V).

Відповідно до ст. З Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч.4 ст.5 Закону №877-У, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ст. 6 Закону №877-У, підставою для здійснення позапланових заходів, у числі інших, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупиненні виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16,01.2013 року № 20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 року №33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі по тексту - Постанова № 33), Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та Пожежної безпеки, належить, зокрема: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення: порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовніеть до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засгаданої служби зі статусом юридичної особи публічного права, до складу якого як структурні підрозділи входить низка самостійних та незалежних суб'єктів владних повноважень, зокрема, і Харківське районне управління ГУ ДСУзНС у Харківській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що законодавцем чітко визначено перелік підстав для звернення органу державного нагляду (контролю) до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, зокрема, у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Проте, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зауважує, що в описі виявлених порушень позивачем з посиланнями на п. 2.37 розділу III, ППБУ (Правил пожежної безпеки в Україні) зазначено порушення у вигляді евакуаційні виходи з приміщень блоку приготування їжі Б-1, спального Корпусу Н-2, спального корпусу Г-2, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі позначити світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення.

Проте пункт 2.37 розділу III ППБУ вищевказаних вимог не встановлює взагалі та не визначає зазначені позивачем умови в якості його порушення.

Стосовно посилання позивача на п. 2.17 розділу III ППБУ, де він вказує, в якості встановленого, порушення вказаного пункту, що двері на шляхах евакуації в приміщеннях блоку приготування їжі Б-l, спального корпусу Н-2, спального корпусу Д-1, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі не виконані такими, що відчиняються в напрямку руху, слід зазначити таке.

Пунктом 2.17 розділу III ППБУ визначено умови, згідно яких у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Таким чином, умови відчинення дверей у відповідних напрямках вказаним пунктом не передбачені, а отже вказаний пункт 2.17 розділу ІІІ ППБУ відповідачем не порушений.

Стосовно посилання позивача на порушення вимог п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ на шляхах евакуації з приміщень адміністративної будівлі та спального корпусу Г-2 влаштовані пороги, які перешкоджають вільній евакуації, слід зазначити.

Дійсно відповідно до п. 2.37 розділу III ППБУ не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Проте, колегія суддів дослідивши матеріали справи, зокрема надані відповідачем додаткові докази, вважає дані посилання позивача безпідставним, адже з фотографії (т. 1 а.с. 258) вбачається, що будь-які пороги на шляхах евакуації з приміщень адміністративної будівлі та спального корпусу Г-2 не влаштовані.

Те, шо позивач вважає влаштованими порогами є відповідним обрамленням дверей і не є самостійним порогом на шляхах евакуації з вказаних приміщень та не ж перешкоджає вільній евакуаиії людей.

Посилаючись на порушення відповідачем п. 2.5 розділу III ППБУ позивач вказує, що дерев'яні конструкції блоку приготування їжі не піддано вогнезахисному оброблянню.

Так згідно вказаного пункту 2.5 розділу III ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Отже, питання обробляння засобами вогнезахисту стосується дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати), а не дерев'яних конструкцій блоку приготування їжі. Також позивачем не зазначено які саме дерев'яні конструкції підлягають обробленню, шо не відповідає вимогам п. 2.5 розділу III ППБУ.

Посилання позивача на п.2.17 розділу III ППБУ, де позивач в якості порушення зазначає, що відповідачем йому не надано документів (сертифікати), що підтверджують показники матеріалів оздоблення стін на шляхах евакуації з вищою пожежною небезпекою ніж Г2,В2,Д2,Т2 в приміщеннях спального корпусу Н-2, спального корпусу Д- 1, спального корпусу Г-2, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі, що на його думку є порушенням вимог вказаного пункту.

Так, відповідно до п. 2.17 розділу III ППБУ визначено, що у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Колегія суддів зауважує, що п. 2,17 розділу ІІІ ППБУ визначає заборону опорядження стін та стель з відповідних матеріалів з вищою пожежною небезпекою в приміщеннях, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, а не на шляхах евакуаиії.

Позивачем взагалі не конкретизовані певні приміщення конкретних корпусів та будинків, будівель, в яких опорядження (облицювання) стін та стель виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2. В2. Д2. Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб, але більше 50.

Стосовно посилання позивача на п. 1.2 розділу V ППБУ, де позивач зазначає, що в якості порушення відповідачем вимог вказаного пункту те, що приміщення будівель не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до вказаного пункту 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Згідно пункту 1.2 ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» вимоги цих будівельних норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхніх форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України.

Також, пункт 4.2 ДБН 13.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» визначає, що ці будівельні норми встановлюють види об'єктів, які підлягають обов'язковому обладнанню АСПГ та СПС під час їхнього будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою за НАПБ Б.03.002.

Аналогічні норми, зокрема п. 1.1 та п. 1.2 містить ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», згідно яких вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання придатності систем протипожежного захисту, а саме: АСПГ, СПГа, СПС, СО, СПДЗ, СЦПС, СПЗ.

Вимоги иих будівельних норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на території України, незалежно від їхніх форм власності.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що питання обов'язкового встановлення або обладнання АСПГ та СПС стосується лише відповідних об'єктів, види який визначені вказаними ДБН та лише під час будівниитва, розширення, реконструкиії, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення таких об'єктів.

Отже порушення, зазначене позивачем, може мати місце лише піл час будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень будинків, т.я. відповідні ДБН регулюють саме відносини за таких обставини та встановлюють відповідні норми під час таких дій.

Стосовно посилання позивача на п. 2 розділу V ППБУ, а саме, про незабезпечення об'єкту необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з будівельних норм та інших нормативних документів), колегія суддів зазначає, що положення розділу V ППБУ не містить п. 2, підрозділ, або главу загальною назвою Система протипожежного водопроводу.

Таким чином, вказаний пункт ППБУ визначає вимоги до системи протипожежного водопроводу, зокрема, зовнішнього протипожежного водопроводу, внутрішнього, насосних станцій.

Питання забезпечення необхідною кількістю води, вказаним розділом не регламентується та не встановлюється.

Стосовно інших порушень зазначених в акті позивача, слід зазначити, що відповідачем на підтвердження виконання припису позивача були залучені договори про надання послуг, кошториси, акти здачі-приймання робіт, платіжні доруження, акти перевірки відповідності, фотографії, (т.1 а.с. 186-270), дослідивши які, колегією суддів було встановлено, що відповідачем виконано наступні роботи:

евакуаційні виходи з приміщень блоку приготування їжі Б-1, спального корпусу Н- 2, спального корпусу Г-2, спального корпусу А-1 та адміністративної будівлі позначені світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення;

з'єднання відгалужень та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою опресування в приміщеннях спального корпусу А-1;

вимикачі та розетки в приміщеннях блоку приготування їжі та спального корпусу А-1 встановити на негорючій основі або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, зокрема блок приготування їжі - 2 розетки, 2 вимикача, Корпус А-1 4 вимикача;

об'єкт забезпечено необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння згідно норм належності;

для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист Знаки безпеки. Форма та колір.»ТОСТ 12.4026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

встановлений інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.

Отже, колегія суддів проаналізувавши викладені нормативно правові акти та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що порушення виникнення надзвичайних подій зазначені в акті перевірки позивача, не підтверджені належними та допустими доказами, раніше не розцінювались органом державного нагляду як реальна загроза життю та здоров'ю людей, та самостійно (без вирішального впливу іншого заздалегідь непередбачуваного фактору) не здатні спричинити виникнення ризику життю та здоров'ю людей.

В наданих до позовної заяві документах в якості письмових доказах, а саме в акті перевірки та приписі не міститься обґрунтування та посилання на те, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до обов'язків осіб віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п. 12 ч. 1 спи 67. ч. 2 ст. 68. ч.ч. 1і 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановленим судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Таким чином, аналізуючи наведені нормативно правові акти та матеріали справи, можна дійти висновку, що ані дія кожного із вказаних позивачем порушень окремо, ані дія одночасної сукупності всіх таких епізодів порушень у спірних правовідносинах без впливу стороннього фактору (вирішального за характером та непереборного, непередбачуваного, невідворотного за змістом) не здатна спричинити настання загрози життю та здоров'ю людей.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року по справі № 820/5789/17, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 820/5789/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 09.07.18.