Ухвала суду № 75171462, 04.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

04 липня 2018 року м. Київ № 826/6136/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О.,

представників позивача:

Ульянової Г.В. (довіреність від 03.07.2018 №617); Яковлєва О.М. (довіреність від 15.02.2018 року №136); Петровської А.М. (довіреність від 13.04.2018 року №298); Невмержицької А.І. (довіреність від 22.12.2017 року №750); Бражник Ж.С. (довіреність від 22.12.2017 року №750); Журавського Є.Б. (ордер від 16.04.2018 року серія КВ №722603),

представників відповідача:

Бабинця М.В. (довіреність від 20.02.2018 року №2005/9/28-10-10-18); Бондаренко Ю.В. (довіреність від 22.05.2018 року №5802/9/28-10-10-18),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовом Акціонерного товариства "ПРАВЕКС БАНК"доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби Українипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000631700 від 03 квітня 2018 рокуВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "ПРАВЕКС БАНК" (далі також - Банк) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0000631700 від 03 квітня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду відповідачем подано 08.05.2018 року відзив на позовну заяву, 10.05.20128 року заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; позивачем подано 16.05.2018 року клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та 18.05.2018 року клопотання про призначення судово-економічної експертизи, 21.05.208 року відповідь на відзив; 31.05.2018 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018 року призначено судове засідання на 04.07.2018 року для вирішення клопотань.

Через канцелярію суду відповідачем подано 03.07.2018 року заяву про відвід судді.

В судове засідання 04.07.2018 року прибули представники сторін.

Представниками відповідача заяву про відвід судді Маруліній Л.О. в судовому засіданні підтримано, обґрунтовано тим, що судом не прийнято ухвалу за результатами розгляду заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та не враховано обґрунтування відповідача щодо впливу від'ємного значення на об'єкт оподаткування, відтак даний спір не може вважатися спором немайнового характеру.

Представники позивача проти задоволення заяви про відвід судді Маруліної Л.О. заперечували, зазначивши, що заява є необґрунтованою, підстави, які зазначено відповідачем, не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено інший порядок оскарження процесуальних рішень судді. Крім того, представниками позивача вказано, що даний спір є спором немайнового характеру, оскільки скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не тягне за собою зміни у фінансовому стані позивача.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04.07.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши обґрунтування, викладені в заяві позивача про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Судом встановлено в судовому засіданні із матеріалів адміністративної справи та пояснень представників відповідача, що обґрунтовуючи заяву про відвід судді Маруліній Л.О. відповідачі вказують на не розгляд суддею в порядку частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України заяви відповідача з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини перша-друга статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України)

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частинами першою-другою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу (клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній) , за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, за відсутності клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, таке клопотання не розглядалося судом, відтак не визначався строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Тому, суд вважає помилковим твердження представників відповідача щодо розгляду заяви відповідача із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження за правилами частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що заява відповідача, крім незгоди з процесуальними діями судді, не містить інших підстав для відводу, відтак є необґрунтованою та безпідставною.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини другої вище вказаної статті з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Побудова громадянського суспільства, утвердження України на міжнародній арені як правової, соціальної, демократичної держави вимагає від усіх суб'єктів суспільних правовідносин чіткого, неухильного дотримання норм чинного законодавства України, приписів міжнародно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України, а не лише декларування принципів верховенства права, законності на паперових носіях шляхом прийняття певних законів уповноваженим на те органом.

Частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі: надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена (частина четверта цієї статті).

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, у відповідності до частини четвертої статті 40, пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним зупинити провадження у справі та передати заяву для вирішення питання про відвід судді до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Керуючись статтями 36-40, 173, 236, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відвід судді вважати необґрунтованою.

Передати заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відвід судді Маруліної Л.О. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зупинити провадження у справі №826/6136/18 до вирішення заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства.

Суддя Л.О. Маруліна