Рішення № 75170281, 02.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2018 року о/об 09 год. 14 хв.

Справа № 808/2078/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14; код ЄДРПОУ 00130926)

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11-Г код ЄДРПОУ 39440996)

про визнання протиправною та скасування вимоги в частині суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (надалі – позивач, ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі – відповідач, Офіс ВПП ДФС), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Вимогу №Ю-88-47 від 05.04.2018, прийняту Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, в частині суми 120000 грн. 00 коп.

Позивач у позові (а.с.4-9) зазначив, що 10.04.2018 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» отримало Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018 на суму 44921995,31 грн., в т.ч. недоїмка - 36299869,38 грн., штраф - 7764272,83 грн., пеня - 857853,10 грн. видану Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (Запорізьке управління). 19.04.2018 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» подана скарга (вих.№008-32/6476 від 19.04.2018) на Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018 до ДФС України. 22.05.2018 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» отримане «Рішення про результати розгляду скарги» від 18.05.2018 за №17166/6/99-99-11-02-02-25, прийняте ДФС України, згідно з яким вимога від 05.04.2018 за №Ю-88-47 була залишена без змін, а скарга ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» - без задоволення. У Вимозі зазначено про наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.03.2018. Позивач підтверджує, що ця недоїмка виникла за періоди: листопад-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року. У звіті (декларації) позивача з ЄСВ за листопад 2017р. задекларована сума 8930217,79 грн. (граничний термін сплати - 20.12.2017), яка частково була сплачена, отже недоїмка виникла на суму 7264561,96 грн. У звіті (декларації) позивача з ЄСВ за грудень 2017р. задекларована сума 9053716,02 грн. (граничний термін сплати - 20.01.2018), яка своєчасно сплачена не була, отже на зазначену суму виникла недоїмка. У звіті (декларації) ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ЄСВ за січень 2018р. задекларована сума 9899286,75 грн. (граничний термін сплати - 20.02.2018), яка своєчасно сплачена не була, отже на зазначену суму виникла недоїмка. У звіті (декларації) ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з ЄСВ за лютий 2018р. задекларована сума 10082304,63 грн. (граничний термін сплати - 20.03.2018), яка своєчасно сплачена не була, отже на зазначену суму виникла недоїмка. При цьому, станом на 01.06.2018 позивачем був повністю погашений залишок недоїмки за листопад 2017р., а також частина недоїмки за грудень 2017р. Отже, станом на 01.06.2018 сума недоїмки позивача за Вимогою №Ю-88-47 від 05.04.2018 (без урахування штрафних санкцій та пені) складає суму 27426187,40 грн., в т.ч.: 7444596,00 грн. (за грудень 2017р.); 9899286,75 грн. (за січень 2018р.); 10082304,65 грн. (за лютий 2018р.). Позивач оскаржує Вимогу №Ю-88-47 від 05.04.2018 в частині суми 120000,00 грн. в зв'язку з відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору в необхідному розмірі, вважає Вимогу №Ю-88-47 від 05.04.2018 протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску, задекларованого у звітах за період з листопада 2017р. по лютий 2018р., викликана об'єктивними обставинами, які знаходяться поза межами впливу ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Позивач використовує у своїй діяльності поточні рахунки та рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому, використовувати кошти для здійснення платежів, не пов'язаних із оплатою електричної енергії, зокрема, для сплати податків та зборів, позивач може виключно з поточних рахунків, основним джерелом поповнення якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання. Отже, позивач не може впливати ані на перерахування коштів та їх обсяг, ані на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму, встановленого Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), і лише алгоритмом визначається частка, яка перераховується на поточні рахунки ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з рахунків із спеціальним режимом використання. У період з 01 по 27 грудня 2017 року, в зв'язку з неправомочністю НКРЕКП (відсутності встановленого законом кворуму для прийняття рішень), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1136 від 19.07.2000 «Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України», всі кошти, що надійшли за спожиту електричну енергію на поточні рахунки із спеціальним режимом використання позивача, установи уповноваженого банку перераховували на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (ДП «Енергоринок»). Вищезазначені обставини фактично призвели до того, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» в липні 2017р. - березні 2018р. практично не отримувало на свої поточні рахунки коштів, необхідних для сплати податків, ЄСВ, виплати заробітної плати. Всього протягом 2017-2018p.p. внаслідок застосування до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань коштів з рахунків позивачем не отримано на свої поточні рахунки коштів на загальну суму 632,5 млн. грн. За період грудня 2017р. - квітня 2018p., внаслідок регуляторних дій НКРЕКП, сума заборгованості ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками збільшилась із 144 млн.грн. до 267 млн.грн. Враховуючи викладене, ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» не мало об'єктивної можливості та правових підстав своєчасно в повному обсязі сплатити єдиний соціальний внесок за листопад-грудень 2017 року та січень-лютий 2018 року, оскільки відповідно до абз.2 ч.12 ст.9, ч.2 ст.24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.15 Закону України «Про оплату праці», ст.97 Кодексу законів про працю України сплата ЄСВ мала здійснюватись після погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, або одночасно з її виплатою.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.37-38), в якому зазначено, що враховуючи вимоги ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника відповідно до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування». Отже, нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено підстав для перенесення строків сплати єдиного внеску чи звільнення від відповідальності за порушення строків такої сплати у випадку несвоєчасного фінансування та наявності заборгованості з інших платежів, у тому числі і заборгованості з виплати заробітної платині. Існування заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками позивача, не звільняє від виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного внеску.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Судом досліджено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018, якою відповідач у позивача вимагає сплатити суму 44921995,31 грн., в т.ч.: недоїмка - 36299869,38 грн.; штраф - 7764272,83 грн.; пеня - 857853,10 грн. (а.с.12).

Позивачем надано до суду Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року, а також докази про їх надіслання до контролюючого органу (а.с.18-23).

Судом приймається до уваги те, що позивачем не оскаржуються дії відповідача з приводу обліку звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Предметом спору є лише Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018.

Судом досліджені докази того, що за період грудня 2017 року - квітня 2018 pоку сума заборгованості ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками збільшилась із 144 млн.грн. до 267 млн.грн. (а.с.24-31).

Позивачем до суду не надано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ), «Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за всі періоди, за які нараховані суми недоїмки у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Як зазначено у п.1.4 глави 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої 21.01.2004 постановою Правління Національного банку України №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (надалі – «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»), терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні: безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача; платник – особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів.

Згідно з п.2.15 глави 2 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Позивачем не подано до суду платіжних документів (платіжних доручень) з відмітками банку про неможливість виконання внаслідок відсутності коштів на рахунках клієнта.

Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (…).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (…).

Надані до суду позивачем докази свідчать про нарахування, але не виплату працівникам заробітної плати через відсутність коштів на рахунках.

Як передбачено абз.1 ч.5 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до абз.1,2 ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На думку суду позивач дійшов хибної думки про те, що у разі фактичної несплати нарахованої заробітної плати через відсутність коштів на рахунках він є звільненим і від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за періоди невиплати такої заробітної плати.

Відтак, відповідачем доведено всі суми недоїмки, зазначені у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018.

Надаючи правову оцінку діям Офісу ВПП ДФС стосовно формування 05.04.2018 та надіслання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 суд бере до уваги те, що згідно п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов’язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як зазначено в абз.1 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З урахуванням обставин справи є доведеним наявність у позивача недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз.2 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.3 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз.4 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п.3 Розділу VІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.20105 за №508/26953 (надалі – «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: (…) платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; (…). У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. (…) Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. (…) Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

У п.4 Розділу VІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи). (…) При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина – літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина – порядковий номер, 3 частина – літера "У" (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. (…) Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою): (…) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення. Якщо платник на день надсилання (вручення) йому органом доходів і зборів вимоги про сплату боргу (недоїмки) не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином надісланою (врученою) навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. (…) Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшивається примірник (копія) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд; у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 Закону, підшивається копія рішення про списання.

Суд вважає, що відповідач мав правові підстави для формування 05.04.2018 та надіслання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47.

Відтак, відповідачем додержано приписи ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Розділу VІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при формуванні та направленні ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 від 05.04.2018 на суму 44921995,31 грн.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-47 сформована 05.04.2018 відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірною.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2018.

Суддя О.О. Прасов