Постанова № 75169531, 03.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5460/15-ц 22-ц/774/969/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/5460/15

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Чубіна А.В.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_2, на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2017 року, яке ухвалене суддею Вікторович Н.Ю. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складно 12 квітня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(надалі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

06 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №120/07-ІК/012, за умовами якого відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти у сумі 16000,00 швейцарських франків, зі сплатою 10,0% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 05 вересня 2017 року. Банк свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем виконав, надавши відповідачу кредит сумі 16000,00 швейцарських франків.

24 лютого 2010 року між банком та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до п.1.1. якої заборгованість, станом на 24 лютого 2010 року, становить 12399,28 швейцарських франків, також встановлено новий графік заборгованості.

11 червня 2014 року між банком та відповідачем укладено Договір про внесення змін №3 до кредитного договору, відповідно до п.2.1. якого заборгованість, станом на 11 червня 2014 року, становить 6837,87 швейцарських франків, також встановлено новий графік заборгованості.

Позичальник не виконує належним чином умов Кредитного договору №120/07-ІК/012, у зв'язку з чим, станом на 15 вересня 2015 року, заборгованість становить 7265,54 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ станом на 15 вересня 2015 року становить 164234,21 гривні, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 6483,97 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 146567,14 гривень; заборгованість за відсотками 397,28 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 8980,33 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 320,40 швейцарських франки, що згідно курсу НБУ становить 7242,47 гривні; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 63,89 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 1444,27 гривні.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у розміір 7265,54 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ станом на 15 вересня 2015 року становить 164234,21 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 463,51 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором №120/07-ІК/012 від 06 вересня 2007 року у розмірі 7265,54 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ станом на 15 вересня 2015 року становить 164234,21 гривні, яка складається із: заборгованість за кредитом 6483,97 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 146567,14 гривень; заборгованість за відсотками 397,28 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 8980,33 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 320,40 швейцарських франки, що згідно курсу НБУ становить 7242,47 гривні; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 63,89 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 1444,27 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір в розмірі 2463,51 гривні.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам ст. 214 ЦПК України, в редакції до 15.12.2017 року, щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі та вирішення спору у точній відповідності із Законом.

Так, апелянт зазначає, що відповідача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки судову повістку про призначення справи до розгляду на 12.04.2017 року він отримав лише 12.04.2017 року, тобто, у день розгляду справи та на момент ухвалення рішення суду, суд першої інстанції не мав жодних доказів про належне та своєчасне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Також, відповідач вважає, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» не надав доказів про видачу позичальнику кредитних коштів саме у валюті кредиту - швейцарських франках. При цьому, він наголошує на тому, що кошти йому було надано у національній валюті України - гривні.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено наявність у нього права вимагати повернення кредитних коштів саме у швейцарських франках та не надано належного розрахунку щодо періоду, за яких стягуються відсотки, що не дає змогу встановити обставини щодо дотримання позивачем позовної давності.

Враховуючи те, що умовами договору передбачено видачу кредитних коштів шляхом видачі готівки через касу банку, відповідач вважає, що позивач повинен був надати суду видатковий касовий ордер, заяву про видачу готівки, заявку на продаж валюти на міжбанківському валютному ринку України, однак суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність у справі таких доказів.

Крім того, апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права та розгляду справи без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не зважаючи на те, що у тексті судового рішення зазначено про присутність у судовому засіданні представника позивача.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_2, які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, представника позивача ПАТ «Укрсоцбанк» - Курдюмова М.М., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за відсутності відповідача, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, питання щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Згідно ст. 158 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 не був належним чином повідомленим про розгляд справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому судової повістки про призначення справи до розгляду у порядку, визначеному ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за його відсутності без обов'язкового належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим скасовує рішення суду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (надалі - АКБ «Укрсоцбанк»).

06 вересня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №120/07-ІК/012, згідно якому відповідач отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 16000,00 швейцарських франків, зі сплатою 10,0% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 05 вересня 2017 року. Кредит надавався відповідачу для реконструкції нерухомого майна - квартири (а.с.5-6).

Договором визначено порядок та графік погашення суми основної заборгованості та затверджено сторонами, кінцевий строк повернення кредитних коштів - не пізніше 05 вересня 2017 року (а.с.5).

24 лютого 2010 року між АКІБ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до п.1.1. якої заборгованість, станом на 24 лютого 2010 року, становить 12399,28 швейцарських франків, та встановлено новий графік заборгованості. Інші умови залишились без змін (а.с.7-9).

11 червня 2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін №3 до кредитного договору, відповідно до п.2.1. якого заборгованість, станом на 11 червня 2014 року, становить 6837,87 швейцарських франків, та встановлено новий графік заборгованості. Інші умови залишились без змін (а.с.12-13).

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.ст.525, 526, ч.1 ст.625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Відповідно до п.4.2. Кредитного договору у разі прострочення позичальником терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, визначеного в п.3.3.15. даного договору, терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту визначеного в п.3.3.16. договору строків, сплати процентів, визначених в п.2.4. договору, а також прострочення строків повернення кредиту п.1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.4. договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що дії у цей період (а.с.6).

Пунктом 1 Кредитного договору №120/07-ІК/012 від 06 вересня 2007 року, укладеного між сторонами передбачено, що позичальник (відповідач) за користування кредитними коштами мав сплачувати проценти з розрахунку 10,0% річних (а.с.5). Відповідно до п.3.3.9. та п.3.3.10. договору кредиту, позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1. договору (а.с.6).

Позичальником ОСОБА_3 не виконуються умови договору кредиту, порушені строки повернення кредиту, не вносяться платежі по кредиту та сплаті відсотків, внаслідок чого, станом на 15 вересня 2015 року, утворилася заборгованість у сумі 7265,54 швейцарських франків, що, згідно курсу НБУ станом на 15 вересня 2015 року, становить 164234,21 гривні, яка складається із наступного: заборгованість за кредитом 6483,97 швейцарські франки, що, згідно курсу НБУ, становить 146567,14 гривень; заборгованість за відсотками 397,28 швейцарські франки, що, згідно курсу НБУ, становить 8980,33 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 320,40 швейцарських франки, що, згідно курсу НБУ, становить 7242,47 гривні; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 63,89 швейцарські франки, що, згідно курсу НБУ, становить 1444,27 гривні (а.с.14-15).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості повністю узгоджується із матеріалами справи та відповідачем не спростований, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними доказами, у відповідності до приписів ст. 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, підтверджено заявлені позовні вимоги в частині загального розміру заборгованості за Кредитним договором №120/07-ІК/012від 06 вересня 2007 року (з наступними змінами та доповненнями) і ці вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо неотримання позичальником кредитних коштів у розмірі та валюті, які зазначені в Кредитному договорі №120/07-ІК/012від 06 вересня 2007 року, колегією суддів відхиляються.

Так, згідно п. 2.1. Кредитного договору №120/07-ІК/012від 06 вересня 2007 року надання кредиту на цілі, визначені у п. 2.1. цього Договору, проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових грошей.

Згідно Заяви на видачу готівки №01-03 від 06 вересня 2007 року, справжність підпису на якій відповідачем не оспорюється та питання про призначення судової почеркознавчої експертизи не ставилося, ОСОБА_6 отримав кредитні кошти у розмірі 16 000,00 швейцарських франків, що еквівалентно 66 693, 62 грн. (а.с. 210).

Доводи ж відповідача про те, що він отримував грошові кошти у гривнях, а не в швейцарських франках, не свідчать про порушення ПАТ «Укрсоцбанк» умов кредитного договору №120/07-ІК/012від 06 вересня 2007 року в частині надання позичальнику кредитних коштів, адже, саме ОСОБА_6, як особа, яка надавала до банківської установи заяву про видачу готівки, розпорядився своїм право на отримання готівкових коштів у визначеній ним валюті.

До того ж факт укладення 24 лютого 2010 року та 11 червня 2014 року додаткових угод до Кредитного договору №120/07-ІК/012від 06 вересня 2007 року, якими, зокрема, було визначено стан заборгованості позичальника ОСОБА_7 за кредитом на дату укладення цих угод, свідчить про отримання позичальником кредитних коштів та відсутність у нього жодних претензій до кредитора щодо порядку надання йому кредитних коштів.

Посилання апелянта на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не надано доказів щодо купівлі-продажу швейцарських франків на міжбанківському ринку, не може бути взято до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 29 розділу I Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 10 серпня .2005 року №281 (в редакції, що діяла на вересень 2007 року), суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком України договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення торговельної сесії.

Водночас пунктом 32 Розділу І Положення передбачено, що суб'єкт ринку, як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції, має право виконувати заяви та доручення своїх клієнтів (крім суб'єктів ринку), а також задовольняти власні потреби щодо купівлі, продажу іноземної валюти до початку торговельної сесії.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Правил проведення торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 року № 281 (в редакції, що діяла на вересень 2007 року), уповноважений банк (уповноважена фінансова установа включає в заявку на участь у торговельній сесії незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні.

В системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ відображається інформація щодо угод про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні, які були підтверджені виключно під час проведення торговельної сесії.

Таким чином, відповідно до нормативних документів НБУ банк може провести валютно-обмінні операції, задовольняючи потреби своїх клієнтів як щодо продажу валюти так і щодо її купівлі до початку торговельної сесії, не подаючи в подальшому заявку на участь у торгівельній сесії. При такому проведенні операції в системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України дані угоди не відображаються, і доводи апеляційної скарги не можуть спростувати проведення операцій на міжбанку.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 даного закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до п. 2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 року, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Щодо вимог підпункту «в» п.4 ст.5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на цей час законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НІБУ від 14.10.2004 року № 438, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (тобто отримав банківську ліцензію та дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

З Банківської ліцензії №5 від 29 грудня 2001 року та дозволу Національного Банку України № 5-1 від 29 грудня 2001 року, виданого Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» вбачається, що АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», має право здійснювати операції визначені п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції на час видачі зазначеного дозволу) з додатком, тобто банку надано дозвіл на проведення операцій з валютними цінностями (а.с. 212-214), предметом договору між сторонами були суми в іноземній валюті, а тому колегія суддів дійшла висновку, що надання відповідачем кредиту в іноземній валюті не суперечить діючому законодавству та останній має право вимагати повернення кредитних коштів саме у валюті кредиту.

Отже, кредитний договір укладено сторонами у відповідності зі ст.1055 ЦК України, в письмовій формі за волевиявленням обох сторін, кожна із сторін розуміла мету укладення договору, та підписала його, протягом тривалого часу договір виконувався, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо неналежного виконання ПАТ «Укрсоцбвнк» своїх зобов'язань за цим договором та приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та зводяться до намагання уникнути відповідальності з погашення заборгованості за кредитом.

Доводи апеляційної карги щодо того, що позивачем можливо пропущено позовну давність, колегією суддів відхиляються, оскільки питання щодо дотримання позивачем строків позовної давності при звернення до суду за захистом свого порушеного права перевіряється судом виключно у випадку наявності заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності (ст. 267 ЦК України), а в даному випадку відповідач такої заяви до суду першої інстанції не надавав.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ПАТ «Укрсоцбанк» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2 463,51 грн. (а.с.1), що відповідає розміру визначеному пп. 2 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2017 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Козятин Вінницької області, р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, п/р.37390136000001 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023), суму заборгованості за кредитним договором №120/07-ІК/012 від 06 вересня 2007 року у розмірі 7265,54 швейцарських франків (сім тисяч двісті шістдесят п'ять швейцарських франків 54 сантими), що згідно курсу НБУ станом на 15 вересня 2015 року становить 164234,21 гривні (сто шістдесят чотири тисячі двісті тридцять чотири гривні 21 коп.), яка складається із: заборгованість за кредитом 6483,97 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 146567,14 гривень; заборгованість за відсотками 397,28 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 8980,33 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 320,40 швейцарських франки, що згідно курсу НБУ становить 7242,47 гривні; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 63,89 швейцарські франки, що згідно курсу НБУ становить 1444,27 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Козятин Вінницької області, р.н.о.к.п.п.НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, п/р.37390136000001 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023), сплачений судовий збір в розмірі 2463,51 гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: