Постанова № 7516947, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

                    № 2а-12714/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. при секретарі судового засідання Білова М.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

за участю заступника прокурора Дарницького району міста Києва

проскасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (далі – Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування рішень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі – Відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2009 року №001112303 та від 09.06.2009 року №0001972304 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 3 грудня 2009 року). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскільки нероздрукування щоденних фіскальних звітних чеків щодо тих реєстраторів розрахункових операцій, які не використовувались протягом дня (зміни), не може вважатись порушенням пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". У позовній заяві також зазначено, що Відповідачем не досліджено та не відображено в акті перевірки тієї обставини, що Позивачем здійснювалось роздрукування контрольних стрічок стосовно тих реєстраторів розрахункових операцій, які не використовувались у відповідні дні. Окрім цього, Позивач вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за кожен факт нероздрукування як за окреме правопорушення є безпідставним, тому що дане правопорушення є одним продовжуваним правопорушенням.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що Позивачем були порушені норми пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позаяк Позивачем не здійснювалось щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій. За вказані порушення до Позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за кожне таке нероздрукування.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області 25.02.2009 року проведена перевірка торгівельного центру, розташованого за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9-д, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна". 3а результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій в частині контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 27.02.2009 року №023/14/00/23/32049199.

Перевіркою було встановлено порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало у нероздрукуванні щоденних фіскальних звітних чеків протягом листопада 2007 року – лютого 2009року, перевірка проводилась вибірково, кількість днів нероздрукування, як зазначено в додатку до акта, становила 4606.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 березня 2009 року №001112303, яким Позивачу на підставі пункту 4 статті 17 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1566040 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у місті Києві. В результаті розгляду цієї скарги, рішенням від 02.06.2009 р. №2093/10/25-217 Позивачу було донараховано штрафні санкції, на підставі чого Відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 червня 2009 року №0001972304 донарахувавши санкції на суму 13260 грн. Донарахування було здійснено на тій підставі, що в акті перевірки була допущена арифметична помилка в кількості днів, в які не роздруковувались фіскальні чеки. Фактична кількість днів –4645.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (у редакції Закону України від 1 червня 2000року №1776-III, з наступними змінами та доповненнями) (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. За порушення приписів вказаної норми пунктом 4 статті 17 Закону передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас пунктом 12 статті 9 закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Аналіз наведених норм Закону, з урахуванням призначенення реєстратора розрахункових операцій – реєстрація розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) (стаття 2 Закону), дає підстави зробити висновок, що обов’язок щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, має зміст у разі використання такого реєстратора розрахункових операцій. Разом з тим саме Позивач зобов’язаний, у разі невикористання реєстратора розрахункових операцій у певні дні, забезпечити відповідний режим роботи, доступу та контролю щодо таких реєстраторів. Зокрема, повинно документально підтверджуватись невикористання реєстратора розрахункових операцій.

З пояснень представника Позивача вбачається, що ним не використовувались реєстратори розрахункових операцій, які перераховані в акті перевірки, доступ до них був закритий, а касові зони навколо цих реєстраторів використовувались лише в якості місця отримання товару покупцями. Окрім цього представник Позивача зазначив, що ними здійснювалось роздрукування та збереження, щодо реєстраторів розрахункових операцій, які не використовувались, фіскальні стрічки, з яких вбачається, що розрахункові операції у відповідні дні не здійснювались. Проте Відповідачем дана обставина під час перевірки не була досліджена, в акті перевірки не відображена.

Окрім того слід погодитись з думкою Позивача, що оскільки ним використання реєстраторів розрахункових операцій здійснювалось почергово (змінами), то відповідно до пункту 2 "Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року №199, за яким зміна – період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, враховуючи, що розрахункові операції не проводились на відповідних реєстраторах розрахункових операцій, то і не було необхідності друкування Z-звіту на них.

Однак суд вважає необґрунтованим твердженням позивача, що нероздрукування фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій, які не використовувались, як одне продовжуване правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, нероздрукування здійснювалось щодо різних реєстраторів розрахункових операцій, в різні періоди.

Окрім цього суд бере до уваги, що статтею 238 Господарського кодексу України (далі – ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (частина перша). Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (частина друга). До суб'єктів господарювання можуть бути застосовувати адміністративно-господарські санкції, зокрема у вигляду адміністративно-господарського штрафу (стаття 239 ГК України).

Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки від 17.02.2009 р.), Відповідачу стало відомо про нероздрукування фіскальних звітних чеків саме з часу складення акту. Враховуючи положення статті 250 ГК України, суд дійшов висновку, що Відповідачем пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій. На час розгляду даної справи в суді, інформація про звернення Відповідача до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій з Позивача в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення (пункт 1).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, без з’ясування усіх, обставин, що мали значення для їх прийняття, тому вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2009 року №001112303 на суму 1566040,00 грн. та від 09.06.2009 року №0001972304 на суму 13260,00грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" судові витрати в сумі 3,40грн.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Донець В.А.

Постанова виготовлена в повному обсязі 31.12.2009 р.