Постанова № 7516942, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

№ 2а-10723/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. при секретарі судового засідання Білову М.В. вирішив адміністративну справу

за позовомВиконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Приватне підприємство "Надійний бухоблік"

простягнення заборгованості в розмірі 4 992,72грн. Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Позивач) звернулася з позовом до Приватного підприємства "Надійний бухоблік" (далі Відповідач) з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 4992,72 грн.

В обґрунтування позову представник Позивача зазначив, що Відповідачем порушено вимоги статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та пункту 6.5 "Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" в частині використання коштів Фонду не за цільовим призначенням, а на оплату податків, послуг банку та оформлення грошової чекової книжки, у зв'язку з чим не було прийнято до заліку витрати в сумі 3328,48 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від вказаної суми. У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що кошти, які надішли до нього від Позивача є власністю підприємства, тому ці кошти були використані на сплату податків. Окрім цього, представник Відповідача пояснила, що кошти, які надійшли для оплати лікарняних в повному обсязі були виплачені працівникам підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріалами справи судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Надійний бухоблік" взяте на облік як платник внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зареєстрований в Подільській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним кодом страхувальника №43586.

Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 16.03.2009р. проведена документальна ревізія Відповідача по коштах Фонду за 2007р. та 2008 р., на підставі якої складено акт ревізії від 16.03.2009 року №300.

Ревізією встановлено порушення Відповідачем пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та пункту 6.5 "Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності " в частині використання коштів Фонду не за цільовим призначенням на оплату податків, послуг банку та оформлення грошової чекової книжки, у зв'язку з чим не було прийнято до заліку витрати в сумі 3328,48грн.

Відповідачем подано заперечення від 20.03.2009 р. на акт ревізії. У відповіді Подільської міжрайонної виконавчої дирекції зазначено, що висновки викладені в акті ревізії відповідають вимогам чинного законодавства.

За результатами ревізії Позивачем винесено рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФССзТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 03.04.2009 р. №94 на загальну суму 4992,72 грн., з яких 3328,48 грн. витрати не прийняті до зарахування, 1664,24 грн. штрафні санкції (50 відсотків від суми, не прийнятої до зарахування).

Як свідчать матеріали справи, лист від 01.12.2008 р. №0111, акт ревізії Відповідач звернувся до Подільської міжрайонної ВД КМВ ФСС ТВП з проханням відшкодувати заборгованість Фонду в сумі 34922,69 грн., яка виникла в звязку з лікарняними та відпусткою по вагітності та пологах.

В акті ревізії зазначено, що згідно з бухгалтерським обліком допомога по вагітності та пологах проведена 30.11.2008 р., проте станом на 05.12.2008 р. відповідні суми застрахованій особі не виплачені. Відповідно до виписки банку станом на 12.12.2008 р. залишок на особовому ранку Відповідача складав 112,61 грн. Також в акті ревізії зауважено, що кошти для відшкодування витрат на оплату допомоги від Фонду надійшли 12.12.2008 р., а частина допомоги по вагітності та пологах виплачена 16.12.2008 р., в цей же день за рахунок коштів фонду сплачені податки, послуги банку, оформлена грошова чекова книжка на суму 5941,00 грн.

У судовому засіданні представник Відповідача підтвердив обставини, викладені в акті, зазначивши, що кошти, витрачені на потреби підприємства були його власними коштами, оскільки надійшли на відшкодування заборгованості, які рахувались за фондом у звязку зі сплатою лікарняних. На підтвердження, витрачених коштів на оплату лікарняних Відповідачем надано платіжну відомість за жовтень 2008 р. № ВЗП-000010, дата підпису зазначена 24.11.2008 р. Однак на вимогу суду Відповідачем не надано доказів на підтвердження фактичної сплати 6218,24 грн. у жовтні чи листопаді 2008 року. Судом встановлено, підтверджено сторонами та актом ревізії, що допомога по вагітності та пологах сплачувалась ОСОБА_1. частинами 16.12.2008 р. у сумі 4500,00грн., 17.12.2008 р. 29201,59 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у своїй діяльності керуються Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. №2240 (з наступними змінами та доповненнями) (далі Закон). Відповідно до частини 1 статті 9 Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Статтею 28 Закону визначені права та обов'язки страховика, зокрема страховик має право: здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам; одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від державних податкових органів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян суб'єктів підприємницької діяльності відомості, щодо сплати страхових внесків та використання страхових коштів; здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства; порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, вимагати надання інформації про вжиті заходи.

Одним з принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є цільове використання коштів (пункт 6 статті 5 Закону). Згідно з пунктом 4 статті 13 Закону до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються, зокрема, на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання (пункт 1 частини першої статті 20 Закону).

Пунктом 3.4 "Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 р. №38(далі Інструкція №38) встановлено, що у разі виявлення нецільового або незаконного витрачання коштів Фонду фахівець, який проводить ревізію, з'ясовує розмір грошового (матеріального) збитку, завданого Фонду, та за чиїм розпорядженням вони витрачались.

Відповідно до пункту 6.5 "Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. №16, погодженої Національним банком України 2 жовтня 2001 р.(далі Інструкція №16) відповідальність за нецільове використання коштів, недостовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, несвоєчасність внесення коштів до Фонду, а також за недостовірність даних у звітах по коштах Фонду покладається на платників страхових внесків та отримувачів коштів Фонду. Окрім цього пунктом 3.3 Інструкції №16 передбачено, що страхувальники, крім страхових внесків, зараховують до Фонду та відображають узвіті Ф4-ФСС з ТВП суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, що були віднесені за рахунок коштів Фонду, в тому числі, суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідач використав кошти Фонду на сплату податків, послуги банку, оформлення чекової книжки на суму 5941,09 грн. Таким чином, кошти Фонду в сумі 3328,48 грн. (5941,09 грн. за вирахуванням суми 112,61 грн. залишок на рахунку та 2500грн. сплаченої частково допомоги по вагітності) були використані не за цільовим призначенням, а тому не підлягали до зарахування.

Згідно з пунктом 13.1 Інструкції №38 результати комплексної ревізії оформляються актом, в якому факти порушень викладаються із посиланням на відповідні нормативні документи, постанови правління Фонду, інструкції і положення, вимоги яких порушено. Кінцевою датою написання акта, як правило, є останній день проведення ревізії. За матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника. Рішення приймається за встановленою формою (додаток 1) відповідно до статей 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". У рішенні вказуються суми фінансових санкцій, які належить зарахувати до бюджету Фонду, шляхом відображення у звіті страхувальника по коштах Фонду (за формою Ф4-ФСС з ТВП) (підпункт 15.14.5 пункту 15.14 Інструкції №38).

Відповідно до абзацу пятого частини першої статті 30 Закону за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Абзацом другим частини другої вказаної статті Закону встановлено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Враховуючи наведені положення Закону, Інструкції №38 Позивачем правомірно застосовано 50 відсотків штрафу від суми 3328,48 грн. в розмірі 1664,24 грн. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивачем у справі є субєкт владних повноважень, то відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути Приватного підприємства "Надійний бухоблік" (04053, м. Київ, вул. Глибочицька, 53, оф.501, код ЄДРПОУ 33501775, р/р 2600100520376 в АКБ Правекс-Банк м. Київ, МФО 321983) на користь Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А, код ЄДРПОУ 26079364, р/р 25609512023328 в КРД "Райфайзен банк Аваль", МФО 322904) 4992,72 грн. (чотири тисячі девятсот девяносто дві гривні 72 коп.).

Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Донець В.А.

Постанова виготовлена в повному обсязі 28.12.2009 р.