Рішення № 75167382, 26.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 р. Справа№805/1334/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Голуб В.А.,

при секретарі – Дідевичі І.О.,

за участю:

позивача- Зубика Д.М.,

представника відповідача- Лещенка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 805/1334/18-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.150а, проживає за адресою: 87500, АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 9937 (87521, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.150а) про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.09.2016 року № 345-ос старшого офіцера відділу прикордонної служби штабу Донецького прикордонного загону майора ОСОБА_1, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 120 121, 40 грн. з урахуванням кратності 371 742, 05 грн., притягнуто до матеріальної відповідальності та наказано утримувати 20 % з щомісячного грошового забезпечення. Позивач не погоджується з прийнятим наказом, оскільки при його прийнятті та проведенні службового розслідування не було враховано інвентаризаційний опис необоротних активів від 23.10.2015 року, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_2 все майно, а останній його прийняв, що підтверджується його підписом в цьому інвентарному описі. Поряд з цим позивач зазначає, що даний наказ виносився без його пояснень, не доводився до його відома, в ньому відсутні відомості про відмову позивача від підпису. Також відповідачем порушено строки винесення наказу від 30.09.2016 року № 345-ос. Отже, виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати наказ № 345-ос від 30.09.2016 року.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого представник військової частини 9937 зазначає, що порушення строків проведення службового розслідування не було, оскільки з метою повного та всебічного його проведення було продовжено строк проведення службового розслідування до 19.08.2016 року (наказ від 20.07.2016 року № 1003-аг). Щодо посилання позивача на інвентаризаційний опис необоротних активів від 23.10.2015 року, представник військової частини 9937 зазначає, що даний опис був наданий ОСОБА_1 для самоперевірки, він не був офіційно зареєстрований в книгах реєстрації актів прийому-передачі, не був повернутий до бухгалтерської служби для проведення обліку. Тобто, на думку представника відповідача, є недійсним. Отже, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року та відкрито провадження по справі № 805/1334/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/1334/18-а за правилами загального позовного провадження на 12 годину 00 хвилин 21 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, - задоволено. Відкладено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/1334/18-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року до 14-00 год. 19.04.2018 року.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу №345-ос від 30.09.2016 року, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк.

В судовому засіданні 19 квітня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом була оголошена перерва до 26 квітня 2018 року на 14:00 год.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі № 805/1334/18-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року. Призначено судовий розгляд по суті на 14 годину 00 хвилин 23 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 23.05.2018 року клопотання сторін про надання часу для примирення та зупинення провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року, - задоволено. Зупинено провадження у справі № 805/1334/18-а до 14:00 години 14 червня 2018 року.

Ухвалами суду від 14.06.2018 року поновлено провадження у справі, а також клопотання сторін про надання часу для примирення та зупинення провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року, - задоволено. Зупинено провадження у справі № 805/1334/18-а до 14:00 години 26 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року витребувано у відповідача копії матеріалів службового розслідування стосовно старшого офіцера відділу прикордонної служби майора ОСОБА_1, призначеного на підставі наказу від 15.07.2016 року № 976-аг., засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року поновлено судовий розгляд по справі № 805/1334/18-а позовом ОСОБА_1 до військової частини 9937 про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30-31), з 2001 року проходить службу в органах Державної прикордонної служби України, з 15.09.2014 року на посаді начальника відділу прикордонної служби «Маріуполь-2» та має статус учасника бойових дій (а.с.32).

Відповідно до витягу з переліку дійсних та умовних найменувань органів Державної прикордонної служби України (наказ АДПСУ від 11.08.2003 року № 016) 1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (м. Маріуполь) - дійсне найменування відповідача. Проте, умовне найменування відповідача за територіальним принципом - Донецький прикордонний загін Державної прикордонної служби України, а для адміністративно-господарської діяльності - військова частина 9937 (а.с.62).

Відповідно до інвентаризаційного опису необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) від 23.10.2015 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 об’єкти у кількості 401 шт., у тому числі: ендоскоп технічний, комплект інструментів для поглибленого огляду транспортних засобів (у кількості трьох екземплярів), два мобільні прилади «Регула», та два стаціонарні прилади для перевірки паспортних документів «Євро-Пост ТВ» (а.с.11-29).

В матеріалах справи наявний інвентаризаційний опис необоротних активів № 132 від 20.11.2015 року, відповідно до якого позивач передав начальнику ІСВ ОБЛК «Сартана» ОСОБА_3 об’єкти, зокрема: інженерне майно (а.с.94-95), а також інвентаризаційний опис необоротних активів № 133 від 20.11.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передав іншу частину майна підполковнику ОСОБА_4 (а.с.96-103).

У своєму поясненні від 01.07.2016 року майор ОСОБА_1 вказав, що майно, а саме технічні засоби прикордонного контролю, були отримані ним приблизно на початку 2015 року, на той час він займав посаду начальника впс «Маріуполь-2». В місці дислокації смт. Сартана персонал підрозділу впс «Маріуполь-2» не перебував, а перебував в залежності від часу м. Маріуполь, с. Урзуф, с. Бабах - Тарама. На місці дислокації підрозділу впс «Маріуполь-2», а саме в смт. Сартана перебували інші прикордонні підрозділи, а саме обпк з інших прикордонних загонів. Так як вони були прикомандировані, на них не могли видавати матеріальні засоби, а потрібно було виконувати вимоги Голови АДПСУ щодо облаштування підрозділу та забезпечення функціонування КПВВ «Гнутове». В прикордонному загоні було прийнято рішення видачі майна на позивача, а він в свою чергу по актам передавав дане майно на комендантів. Майор ОСОБА_1 пояснив, що при змінах комендатур його включали до комісій прийому-передачі майна, так було з п/п-ком ОСОБА_5 та п/п-ком ОСОБА_6, де він приїжджав і здійснював перевірку наявності майна, виданого їм в тимчасове користування. При прийомі-передачі майна з п/п-ка ОСОБА_6 на п/п-ка ОСОБА_7 майора ОСОБА_1 до комісії не було включено та навіть не повідомлено, на той час він взагалі перебував в н.п. Бабах – Тарама та в свою чергу не міг проконтролювати наявність майна. А вже тільки після того як було здійснило прийом-передачу майна військовослужбовець дізнався про їх заміну. Як проводилась сама прийом- передача та розрахунок майна ОСОБА_1 не відомо, де перебуває більшість майна йому теж не відомо. Решта майна, яке рахується за ним, майор ОСОБА_1 зазначив, що знаходиться на видачі в його підлеглого персоналу, на даний час здійснює здачу майна на склад та передачу на даних військовослужбовців, у яких воно знаходиться у користуванні (а.с.74-75).

Головним бухгалтером, начальником фінансово-економічного відділу бухгалтерської служби підполковником ОСОБА_8 надано начальнику Донецького прикордонного загону полковнику ОСОБА_9 рапорт від 12.07.2016 року, відповідно до якого за майором ОСОБА_1М рахується майно на суму 133 468,18 грн., який він отримав будучи начальником впс «Маріуполь – 2» та по час надання рапорту не здав. При цьому до рапорту було додано інвентаризаційний опис від 12.07.2016 року (а.с.182-185). Поряд з цим, головний бухгалтер просила призначити проведення інвентаризації майна для з’ясування фактичної наявності майна та у випадку його відсутності – проведення службового розслідування та притягнення майора ОСОБА_1М до матеріальної відповідальності (а.с.67).

У поясненнях заступника начальника ВЗА та ЗІ штабу Донецького прикордонного загону ОСОБА_2Л від 10.07.2016 року зазначено, що ним було здійснено виїзд у складі групи з перевірки прийому-передачі майна та надання практичної допомоги. При цьому ним було проведено перевірку наявності засобів зв’язку та автоматизації, їх технічного стану та працездатності. Засоби зв’язку та автоматизації були в наявності, окрім тих, які знаходились на ремонті (а.с.76-77).

Згідно пояснень головного бухгалтера, начальника фінансово-економічного відділу бухгалтерської служби підполковника ОСОБА_8 від 17.07.2016 року встановлено, що відповідно до наказу начальника Донецького прикордонного загону від 31.01.2015 року № 103-аг матеріально відповідальною особою по впс «Маріуполь-2» призначено майора ОСОБА_1 У зв’язку зі скороченням впс «Маріуполь-2» було здійснено передачу майна згідно інвентаризаційного опису № 132 від 20.11.2015 року на ОСОБА_3 та згідно інвентаризаційного опису № 133 від 20.11.2015 року на підполковника ОСОБА_4 Решта майна залишались рахуватися за майором ОСОБА_1 Інших відомостей до фінансово-економічного відділу не надходило (а.с.78-79).

У поясненнях майора ОСОБА_10 від 25.07.2016 року зазначено, що посаду заступника начальника відділу впс «Маріуполь-2» він прийняв 24.04.2015 року. Спочатку він поновлював облік майна, оскільки документи були втрачені. Майно за напрямком діяльності відділу прикордонного контролю штабу зі складу вивозилось безпосередньо на обпк «Сартана», при цьому документально майно виписувалось на впс «Маріуполь-2», в зв’язку з відсутністю довіреностей. В подальшому майно з впс «Маріуполь-2» передавалось за актами. Нестача решти майна виникла внаслідок безконтрольного переміщення персоналу з одного підрозділу в інший (а.с.80-81).

15 липня 2016 року відповідно до наказу Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 976-аг визначено провести службове розслідування на підставі клопотання ОСОБА_8 від 12.07.2016 року № 8625 про призначення службового розслідування стосовно старшого офіцера відділу прикордонної служби штабу Донецького прикордонного загону майора ОСОБА_1, який не здав отримане ним майно під час проходження служби на посаді начальника відділу прикордонної служби «Маріуполь – 2» (а.с.9-10).

Наказом Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 1003-аг від 20.07.2016 року продовжено термін проведення службового розслідування (а.с.71-73).

Відповідно до інвентаризаційного опису від 20.08.2016 року, станом на 20.08.2016 року сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок втрати військового майна, складає 120 121,40 грн (а.с.186-188).

Довідками-розрахунками визначено вартість втраченого майна ТЗПК майором ОСОБА_1 з урахуванням кратності у розмірі 356 457, 60 грн. (а.с.82) та у розмірі 15 284, 45 грн. (а.с.93), а разом 371 742, 05 грн.

19.08.2016 року начальником Донецького прикордонного загону затверджено висновок службового розслідування щодо встановлення причин та обставин втрати майна та заподіяння матеріальної шкоди майором ОСОБА_1 Так, відповідно до вказаного висновку, прийнято вважати, що факт втрати майна та заподіяння шкоди майором ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, а також надана можливість позивачу щодо відшкодування втраченого військового майна в термін до 19.09.2016 року. У разі невідшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, пропонувалось притягнути старшого офіцера відділу прикордонної служби штабу майора ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності з урахуванням Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року № 880 (а.с.104-108).

Згідно рапорту від 19.08.2016 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання відшкодувати відповідне майно до 19.09.2016 року (а.с.109).

Наказом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.09.2016 року № 345-ос старшого офіцера відділу прикордонної служби штабу Донецького прикордонного загону майора ОСОБА_1, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 120 121,40 грн. з урахуванням кратності 371 742, 05 грн. притягнуто до матеріальної відповідальності та наказано утримувати 20 % з щомісячного грошового забезпечення (а.с.5-8).

Як вбачається з акту відмови від підпису від 30.09.2016 року, ОСОБА_1 доведено до відома наказ начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.09.2016 року № 345-ос, проте позивач відмовився від підпису (а.с.65).

Згідно з карткою обліку сум, відрахованих відповідно до виконавчого листа з майора ОСОБА_1, у період з січня 2017 року по квітень 2018 року здійснено відрахування 20 % грошового забезпечення (а.с.66).

Відповідно до рапорту з вх.17963 від 26.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до тво начальника Донецького прикордонного загону полковника ОСОБА_11 про надання копій документів, на підставі яких здійснюється утримання частини грошового забезпечення позивача (а.с.34). Листом від 05.01.2018 року № 44-114 позивачу надана відповідь із доданими до неї копіями наказів від 10.05.2017 року № 227-ос та від 30.09.2016 року № 345-ос (а.с.35).

У судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_8 Так, головним бухгалтером зазначено, що інвентаризаційний опис необоротних активів від 23.10.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 об’єкти, зокрема: ендоскоп технічний, комплект інструментів для поглибленого огляду транспортних засобів (у кількості трьох екземплярів), два мобільні прилади «Регула», та два стаціонарні прилади для перевірки паспортних документів «Євро-Пост ТВ», до бухгалтерії не здавався та в свою чергу не був зареєстрований у книзі обліку з відповідним номером.

Свідком ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначено, що він був направлений до загону для перевірки майна, його стану та наявності. Підпис на інвентаризаційному описі необоротних активів від 23.10.2015 року був поставлений ним, але лише для того, щоб засвідчити, що свідок був на перевірці. Проте, посада ОСОБА_2 не передбачає повноважень щодо прийняття майна, а також він не є матеріально відповідальною особою. Вказане підтверджується посадовою інструкцією начальника відділу зв’язку, автоматизації та захисту інформації - начальника зв’язку, затвердженою наказом начальника Донецького прикордонного загону від 01.09.2015 року № 1100-аг (а.с.175-179). Також свідок зазначив, що на момент підписання вказаного опису були відсутні слова «Здав» та «Прийняв».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі – Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості

Одним із основних обов’язків командира військової служби, відповідно до ст. 59 Статуту є обов’язок завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.

Відповідно до статті 22 Положення про військове (корабельне) господарство прикордонних військ України, затвердженого наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 06.08.2015 року № 328 усі посадові особи військової частини (з’єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, зобов’язані організовувати й контролювати ведення обліку, здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), утратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

Підпунктом 22 п. 276 частини І Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації ДПСУ від 29.12.2009 року № 1040, визначено, що начальник відділу прикордонної служби зобов’язаний перевіряти стан використання за призначенням МТЗ, організовувати, зберігання та обслуговування.

Підстави та порядок проведення службового розслідування за фактом невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 111 від 14.02.2005 року (далі-Інструкція).

Так, службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільних осіб або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на орган Державної прикордонної служби завдань; порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.

Підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Стосовно посилання позивача на строк проведення службового розслідування, суд зазначає, що відповідно до п. 12 Інструкції службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником (командиром). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою призначено розслідування, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. Рішення про продовження терміну розслідування оформляється письмовим наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування було призначено 15.07.2016 року згідно з наказом № 976-аг, проте з метою повного та всебічного його проведення було продовжено строк проведення службового розслідування до 19.08.2016 року (наказ від 20.07.2016 року № 1003-аг). Висновок службового розслідування затверджено 19.08.2016 року, а тому суд не вбачає порушення строків його проведення.

Поряд з цим, відповідно до Інструкції під час проведення розслідувань за фактами заподіяння державі матеріальних збитків Інструкція застосовується в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР (далі- Положення).

Матеріальна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, що виражена у добровільному або примусовому виконанні винною особою у встановленому законом розмірі і порядку обов’язку з відшкодування шкоди, заподіяної майну власника.

Матеріальна відповідальність для військовослужбовців настає незалежно від притягнення їх за вчинене правопорушення до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода заподіяна розкраданням, пошкодженням втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Пунктом 14 Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суд не ставить під сумнів довідки-розрахунки, якими визначено вартість втраченого майна з урахуванням кратності у загальному розмірі 371 742, 05 грн., оскільки вказану суму визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 року N 880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості».

Стосовно посилання позивача на інвентаризаційний опис необоротних активів від 23.10.2015 року, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_2 об’єкти, у тому числі: ендоскоп технічний, комплект інструментів для поглибленого огляду транспортних засобів (у кількості трьох екземплярів), два мобільні прилади «Регула», та два стаціонарні прилади для перевірки паспортних документів «Євро-Пост ТВ», суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань відповідно до якого інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв’язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Також бухгалтерська служба підприємства проводить перевірку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах (актах інвентаризації). Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) і матеріально відповідальних осіб.

На останній сторінці інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) робиться відмітка про перевірку цін, таксування та підрахунки результату за підписами осіб, які проводили цю перевірку.

Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов’язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Як вбачається з матеріалів справи, інвентаризаційний опис необоротних активів від 23.10.2015 року не був оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому суд не приймає його до уваги.

Окрім цього, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 не є матеріально відповідальною особою, відповідно до посадової інструкції начальника відділу зв’язку, автоматизації та захисту інформації - начальника зв’язку, затвердженою наказом начальника Донецького прикордонного загону від 01.09.2015 року № 1100-аг, а тому не міг брати на себе матеріальну відповідальність за необоротні активи. Поряд з цим, ОСОБА_12 не входив до складу комісії для здійснення приймання і передавання посади начальника впс «Новотроїцьке» обпк «Волноваха», згідно з наказом від 30.03.2016 року № 456-аг (а.с.181-182).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи доведено правомірність притягнення майора ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності наказом 345-ос від 30.09.2016 року, а тому позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.150а, проживає за адресою: 87500, АДРЕСА_1) до військової частини 9937 (код ЄДРПОУ 14321726, 87521, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б.150а) про визнання протиправним та скасування наказу № 345-ос від 30.09.2016 року, – відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 06.07.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.