Рішення № 75164764, 15.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/373/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

15 червня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Саєнко О.Б. при секретарі: Кузьменко А.О, без участі сторін

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлених рішенням суду,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 року Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, встановлених рішенням суду.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20.02.2018 року відкрито провадження по даній справі, ухвалено, за клопотанням позивача, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. (а.с.18-19).

Позов позивачем умотивовано тим, що рішенням Вінницького районного суду від 06.07.2012 р. вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь, на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2012 р. до його повноліття.

Вказує, що нею виконавчий лист не був направлений до Погребищенського районного ВДВС. ОСОБА_2 добровільно сплачував аліменти, які були на рівні 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначає, що на даний час їх спільний син навчається в школі, відвідує гуртки та потребує витрат на своє утримання.

Вказує, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначає, що аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для неї є дуже малими і вона не може на них повноцінно забезпечувати сина в повній мірі.

Просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь позивача на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 липня 2012 року, на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, а також витрати за надання правової допомоги в розмірі 916, 66 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, проте надала до суду заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та розглядати справу у її відсутність, в разі неявки відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання двічі не з'явився, по невідомим суду причинам, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, у зв'язку з чим, суд виніс ухвалу про заочний розгляд даної справи.

03.03.2018 року через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на дану позовну заяву, з якого вбачається, що він заперечує проти позовних вимог, оскільки з рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06.07.2012 у справі за позовом ОСОБА_1, було вирішено стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, він згоден, його матеріальне становище не покращилось. Він не працевлаштований та постійного заробітну немає. Його вкрай малих та нерегулярних доходів вистачає лише на їжу та предмети першої необхідності.Вказує, що для сільських жителів, перелік сфер діяльності представлені вузьким колом професій без перспективи розвитку та тривалими затримками заробітної плати, тому мінімальні доходи сім'ї допомагає забезпечувати наявність особистого підсобного господарства.

Зазначає, що він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Погребищенської РДА по наданню соціальних послуг по догляду близького родича - громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який потребує постійної сторонньої допомоги.

Заперечує відповідач також щодо стягнення з нього витрат за надання ОСОБА_1 правової допомоги в розмірі 916,66 грн., оскільки позивачем щодо відшкодування їй витрат на правову допомогу в розмірі 916,66 грн. на представника не надано договору про надання правничої допомоги, не доведено факт і тривалість надання адвокатом правової допомоги по справі, факт оплати нею правової допомоги на його користь, розрахунок розміру правової допомоги - з врахуванням часу на надання правової допомоги: у судовому засіданні та під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.11.2007 року, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25.10.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.5).

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження, з якої вбачається що батьком дитини записаний відповідач (а.с.8).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Побережненської сільської ради Вінницького району від 29.01.2018 року №50 вбачається, що син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.7 ).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06.07.2012 року стягнено з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2012р. до його повноліття (а.с.4).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Дзюньківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області №257 від 02.03.2018 року до складу сім*ї ОСОБА_2, 1983 року народження входить батько, ОСОБА_6, 1959 року народження, мати ОСОБА_7, 1959 року народження (а.с.29).

З копії трудової книжки відповідача ОСОБА_2 вбачається, що відповідач на даний час офіційно не працевлаштований (а.с.31-32).

Відповідач ОСОБА_8 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Погребищенської РДА по наданню соціальних послуг по догляду ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та отримує допомогу, про що свідчить копія відповідної довідки (а.с.34).

Застосовуючи норми матеріального і процесуального права суд виходить з наступного.

Статтями 8,11 закону «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до положень, викладених в ч.1 ст. 192 СК, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

СК України не передбачена можливість зміни розміру аліментів у зв'язку зі змінами в законодавстві, не передбачено перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів в зв'язку з такими змінами і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII.

Також, за загальним принципом дії норм права закон не має зворотної дії в часі, а відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України» при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. А тому, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Судом встановлено, що при визначені аліментів на підставі Вінницького районного суду Вінницької області від 06.07.2012 року у цивільній справі №0203/3246/2012, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2012р. до його повноліття, суд брав до уваги, стан здоров'я та матеріальне становище дитини - здорова, перебуває на утриманні матері, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів -здоровий, непрацюючий.

Судом встановлено, що доказів на підтвердження зміни майнового стану позивача у бік його погіршення останньою суду не надано.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006р. - розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду з позовом є внесення змін в чинне законодавство щодо розміру стягуваних аліментів.

Суд вважає, що такі доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до підстав для збільшення розміру аліментів.

Отже, враховуючи всі обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів, у зв'язку з чим в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 259, 263-265 , 280-282 ЦПК, Суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлених рішенням суду -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2018 року.

Суддя: