Рішення № 75164166, 04.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Справа № 915/385/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: державного підприємства "Адміністрація морських портів України" , 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14 (код ЄДРПОУ 38727770)

в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту),

54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 (код ЄДРПОУ 38728444),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстермінал", 54058, м.Миколаїв, вул. Проектна, 3-А (код ЄДРПОУ 36486404),

про стягнення 19095,67 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилко О.О., довіреність №8587 від 18.12.2017 року;

від відповідача: Шушняєв Р.М., довіреність №20 від 05.06.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2018 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом № 18-01-02.01-2765 від 27.04.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстермінал" про стягнення грошових коштів у розмірі 19095,67 грн., з яких:

- 989,02 грн. - адміністративний збір,

- 18106,65 грн. - корабельний збір.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у зв'язку із заходженням суден відповідача до операційної акваторії для здійснення вантажних операцій, у нього в силу положень нормативно-правових актів виникло зобов'язання по сплаті портових зборів, а саме корабельного та адміністративного.

Як на правову підставу своїх вимог позивач послався в тому числі на приписи ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 15 Закону України "Про морські порти України", ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

06.06.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2018 року.

22.06.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2018 року.

04.07.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

04.07.2018 року представник відповідача надав письмові пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких проти позову заперечив з наступних підстав.

На підтвердження надання послуг відповідачу позивачем не надані первинні документи, а саме акти приймання-передачі наданих послуг. Надані позивачем рахунки не є первинними документами і складені в односторонньому порядку, носять лише інформативний характер. Таким чином, позивачем не доведено наявність повноважень нарахування портових зборів за вхід суден до операційної акваторії причалу № 6 ПАТ СК "Укррічфлот" та не надано доказів звернення відповідача до позивача з відповідною заявою (завданням) на надання послуг, не підтверджено належними та допустимими доказами надання послуг, вказаних у позові.

Заходження суден відповідача до операційної акваторії причалу № 6 терміналу ПАТ СК "Укррічфлот" не є підставою для нарахування позивачем корабельного та адміністративного збору, оскільки операційна акваторія причалу № 6 не входить до меж акваторії Миколаївського морського порту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05.05.2015 року до операційної акваторії причалу № 6 терміналу Філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" (ПАТ СК "Укррічфлот") зайшло морське іноземне судно "NAKHCHIVAN", що підтверджується загальною декларацією про прихід від 05.05.2015 року (а.с. 21).

Відповідачем у період з 05.05.2015 року по 09.05.2015 року здійснені вантажні операції по навантаженню іноземного морського судна "NAKHCHIVAN", для чого у зазначений період до операційної акваторії причалу № 6 заходили річкові судна відповідача з вантажем, які виходили з акваторії після здійснення завантаження, що підтверджується журналом чергового про прихід/вихід (а.с. 16).

Завантаження морського іноземного судна "NAKHCHIVAN" здійснювали наступні річкові судна відповідача: буксири "Володя Дубинин", "Виталий Бонивур", "Саша Чекалин", баржі ДМ-2268, ДМ-2351, ДМ-2328, ДМ-1050.

Морське іноземне судно "NAKHCHIVAN" 09.05.2015 року вийшло з операційної акваторії з 6299,755 тонн вантажу, що підтверджується загальною декларацією про вихід 09.05.2015 року (а.с. 22).

Позивач зазначає, що відповідно до наказу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 23.07.2014 року № 331 операційна акваторія причалу № 6 входить до меж зони нагляду з безпеки судноплавства морського порту Миколаїв, а тому при здійсненні навантаження іноземного морського судна в операційній акваторії 6-го причалу ПАТ СК "Укррічфлот" відповідач отримав від ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" послуги із забезпечення безпеки мореплавства, які оплачуються портовими зборами, а саме адміністративним та корабельним.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача сплатити корабельний збір у сумі 18106,65 грн. та адміністративний збір у сумі 989,02 грн., а підставою є факт входу/виходу суден відповідача до/з операційної акваторії 6-го причалу Філії "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" під час виконання вантажних операцій.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, настання певної події, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства.

Приписами ст. 22 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 затверджено "Порядок справляння та розміри ставок портових зборів" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2 Порядку згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме, зокрема, корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України "Про морські порти України".

Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 1.3 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Відповідно до п. 2.1 Порядку із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

У відповідності до п. 2.7 Порядку, із суден групи В корабельний збір справляється за кожне заходження в морський порт і вихід з нього за такими ставками:

1) у закордонному плаванні:

64 долари США - із судна, буксира;

32 долари США - з одиниці (баржа, ліхтер);

2) у каботажному плаванні:

16 доларів США - із судна, буксира;

8 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер).

Згідно з п. 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за ставкою 0, 0022 долара США за 1 куб. м умовного об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.

Отже, підставою справляння адміністративного та корабельного зборів є настання певної події, а саме заходження у морський порт або вихід судна з морського порту.

Згідно позовної заяви та наданого позивачем розрахунку корабельного збору (а.с. 15) судна відповідача віднесені до групи В, нарахування здійснено відповідно до п. 2.7 Порядку.

Нарахування адміністративного збору (а.с. 14) здійснено відповідно до п. 7.1 Порядку.

До позовної заяви позивачем долучено рахунок № 23622526 від 12.05.2015 року на оплату адміністративного та корабельного зборів, в яких замовником послуг зазначена Філія публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт", а платником - відповідач, та відомості-розрахунки за надані послуги (а.с.26-53).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти" державні підприємства - морські порти, інші підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", в яких на день набрання чинності цим Законом здійснюється надання послуг, вважаються відкритими незалежно від дня внесення відомостей про них до Реєстру морських портів України. Відомості про морські порти, функціонування яких організовано відповідно до цього Закону, та морські термінали вносяться до Реєстру морських портів України в установленому законодавством порядку.

Підприємства морського транспорту, на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміну "морський термінал", незалежно від їх місця знаходження в межах або за межами існуючих державних підприємств - морських портів, підлягають включенню до меж морського порту, акваторією якого вони користуються, або до меж найближчого морського порту.

Територія таких морських терміналів, у тому числі територіально відокремлена від основної території морського порту, включається в межі відповідного морського порту.

У пункті 7 статті 1 Закону України "Про морські порти" вказано, що морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів.

Відповідно до статті 8 цього Закону межами морського порту є межі його території та акваторії.

Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з положень Земельного кодексу України.

Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Інформація про межі морського порту публікується в Повідомленнях мореплавцям України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року № 934 визначено межі акваторії морського порту Миколаїв та постановлено Державному підприємству Адміністрація морських портів України забезпечити безпеку мореплавства в межах визначеної акваторії.

При цьому, згідно вищезазначеної Постанови в межі акваторії морського порту Миколаїв не включено операційну акваторію 6-го причалу ПАТ СК "Укррічфлот", а також будь-яку іншу територію (акваторію) ПАТ СК "Укррічфлот".

Отже, законодавством передбачено, що межі морського порту визначаються лише Кабінетом Міністрів України, який повинен, застосовуючи положення законодавства, зокрема, про морські порти, винести відповідне рішення про межі порту, а інформація про межі морського порту публікується в Повідомленнях мореплавцям України.

При цьому, пункт 7 статті 1 Закону України "Про морські порти" містить критерії віднесення майнового комплексу до морських терміналів, що не характеризують причал 6, оскільки він не знаходиться у межах морського порту і не доведено, що вказаний майновий комплекс включає технологічно пов'язані об'єкти інфраструктури морського порту.

Враховуючи викладене, положення пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти" та пункту 7 статті 1 цього Закону не дають правових підстав вважати, що за наявності встановлених офіційних меж морського порту позивача, які не включають 6-й причал ПАТ СК "Укррічфлот", суд має право включити ці причали в межі морського порту, оскільки законодавством таке право для суду не визначено, а передбачено, що за статтею 8 ч. 2 Закону України "Про морські порти" його реалізує Кабінет Міністрів України.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 17.02.2016 року по справі №915/567/15 та від 15.03.2016 року по справі 915/566/15.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Оскільки відповідачем доведено, а матеріалами справи підтверджено той факт, що акваторія причалу № 6 входить до меж акваторії Миколаївського річкового порту, а не до меж морського порту Миколаїв, підстави для стягнення з останнього адміністративного та корабельного зборів відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", з покладенням судового збору в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову державного підприємства "Адміністрація морських портів України" , 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14 (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 09.07.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв