Постанова № 75163048, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Л.О. Єресько

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. Справа № 816/1203/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Бершова Г.Є.,

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2018, м. Полтава, повний текст складено 16.05.18 по справі № 816/1203/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), де просить визнати протиправною дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії; зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 року по справі № 541/2109/17; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.

Скориставшись правом відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 отримує пенсію, яка призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 по справі № 541/2109/17, яка залишена без постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково (а.с. 8-11).

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 пенсії з грошового забезпечення без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати з 28.04.2016 року ОСОБА_2 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 та до змін в законодавстві і провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 набрала законної сили 22.01.2018 за наслідками апеляційного перегляду (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 - номер в ЄДРСР 71020177).

На виконання рішення суду Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 28.04.2016 по 28.02.2018 та виплачено 6 440,84 грн. Дата виплати - 01.03.2018 (а.с. 28).

30.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період з 28.04.2016 по 28.02.2018, яка виплачена в березні 2018 року, на підставі статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (а.с. 29).

Листом від 02.04.2018 № 644/О-03 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено позивача про те, що статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, передбачено, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Компенсація втрати частини доходів виплачується в разі нарахування, але не виплати коштів. В зв'язку з чим підстави для нарахування та виплати компенсації ОСОБА_2 відсутні (а.с. 30).

Позивач, не погодившись з даною відмовою, звернувся за захистом своїх порушених прав у судовому порядку, оскільки вважав, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, має місце порушення строків виплати пенсії, що зумовлює наявність підстав для нарахування вищевказаної компенсації незалежно від підстав нарахування пенсії - самим відповідачем у добровільному порядку, чи на виконання судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Судом першої інстанції не встановлено підстав для виплати компенсації, оскільки нараховання суми пенсії у вищевказаному розмірі на виконання рішення суду позивачу було здійснено 07.02.2018 та перераховано 06.03.2018, та в даному випадку нараховані позивачу кошти були виплачені у період менший за один календарний місяць.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суть заявленого перегляду полягає у з'ясуванні і наданні у вимірі нормативного регулювання відповіді на питання, за яких умов пенсіонер має право на компенсацію втрати частини доходу (пенсії) через порушення строків його виплати; чи право на компенсацію має (може) залежати від порядку, черговості і першості нарахування та виплати пенсії, тобто, чи для того, щоб отримати компенсацію, у часі спочатку має бути нарахована і виплачена пенсія; чи виникає право на компенсацію, коли в судовому порядку встановлюються порушення строків виплати доходу і втрата (знецінення) доходу через несвоєчасну його виплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII ) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III ( надалі - Закон № 2050-III ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст. 3 Закону № 2050-III).

Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.

Також відповідно до п.3 даного Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону № 2262-XII та Законом № 2050-III є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем протиправно не було проведено перерахунок пенсії позивачу починаючи з 28.04.2016, тобто допущено порушення встановлених строків виплати пенсії в належному розмірі більше ніж на один календарний місяць.

При цьому вказані обставини не підлягають доказуванню, в силу приписів ч.4 ст. 78 КАС України, оскільки встановлені постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 по справі № 541/2109/17, яка залишена без постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, в якій приймали участь ті самі сторони.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання судових рішень відповідачем перераховано позивачу пенсію за період з 28.04.2016 по лютий 2018 року та нараховано суму доплат у загальному розмірі 6440,84 грн., яка була виплачено 01 березня 2018 року (відправлено на виконання до банку згідно відомостей з пенсійної справи)( а.с. 27, 28).

Отже, за період з 28.04.2016 по лютий 2018 року фактично позивач не доотримав пенсію, яка була не нарахована в повному розмірі через протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду, що встановлено в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку орган Пенсійного фонду на виконання судового рішення здійснив донарахування пенсії, а тому період, за який має бути здійснено виплату компенсації, розпочинається з першого дня місяця, в якому встановлено факт виплати пенсії не в повному розмірі, а не з дати коли набрало законної сили таке рішення суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що вказані вище приписи Закону № 2262-XII та Закону № 2050-III не ставять у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, таке тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося через вину відповідача, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, нарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Оскільки нараховані та виплачені суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий позивачем з вини органу Пенсійного фонду, наявні всі підстави для компенсації втрати частини доходу у повному обсязі.

Відмова органу Пенсійного фонду становила порушення принципу належного урядування та втручання у право позивача на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Протоколу 1, щодо якого не можна вважати, що воно здійснювалося "згідно із законом", оскільки законодавство України та судова практика свідчать про наявність у позивача "законного сподівання" на отримання вказаних виплат .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи ст. 55 Закону № 2262-XII та ст. 2 Закону № 2050-III , які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 28.04.2016 (з дати виплати пенсії не в повному розмірі) до 28.02.2018 (останній день місяця, що передує місяцю фактичної виплати нарахованої суми пенсії).

В межах розгляду цієї справи судом не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Прохання позивача в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою і обов'язком суду, враховуючи положення ст. 382 КАС України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про зміну розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не вирішується.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 816/1203/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на підставі постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 по справі № 541/2109/17 за період з 28 квітня 2016 року до 28 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко