Ухвала суду № 75162783, 25.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/5710/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/5710/18 Головуючий у 1 інст. Шалагінова А.В.

Провадження № 11-сс/778/643/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія оскарження ст.170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Тютюник М.С., Білоконева В.М.,

при секретарі Мовчан Д.В.,

за участю прокурора Яцентюк З.В.,

власника майна ОСОБА_2,

представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2018 року про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018080000000153 від 20.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, –

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий в рамках кримінального провадження №42018080000000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час його затримання в порядку статті 208 КПК України, а саме на:

- контрольний зразок (конверт № 1);

- змиви з правої руки ОСОБА_2 (конверт № 2);

- змиви з лівої руки ОСОБА_2 (конверт № 3);

- смарт-годинник з лівої руки ОСОБА_2 (конверт № 4).

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 23.05.2018 о 12:34 год. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Під час його затримання проведено особистий обшук, за результатами якого виявлено та вилучено: контрольний зразок (конверт № 1); змиви з правої руки ОСОБА_2 (конверт № 2); змиви з лівої руки ОСОБА_2 (конверт № 3); старт-годинник з лівої руки ОСОБА_2 (конверт №4).

24.05.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Враховуючи, що вищезазначені речі мають істотне значення для проведення досудового розслідування, оскільки можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а також підлягатимуть конфіскації, слідчий просив накласти на них арешт.

Слідчий суддя задовольнив зазначене клопотання пославшись на те, що надані слідчим матеріали кримінального провадження доводять, що вилучені під час обшуку речі, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. При цьому, слідчим доведено необхідність виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту смарт-годинника з руки ОСОБА_2, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов’язати слідчого повернути вказане майно.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вищенаведені речі, а також яким чином могло вказане майно бути використано як знаряддя вчинення злочину. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Таким чином, є безпідставним накладення арешту на смарт-годинник, який належить ОСОБА_2, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, та смарт-годиник не містить ознак, зазначених в ст.98 КПК України.

В апеляційному суді:

- Адвокат ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, зазначив, що смарт-годинник не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Вказав на порушення ч.2 ст.168 КПК України при його вилученні;

- ОСОБА_2 підтримав доводи адвоката;

- Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Зазначила, що смарт-годинник є речовим доказом, може зберігати сліди кримінального правопорушення. Також годинник може бути конфіскований у разі засудження ОСОБА_2

Заслухавши доповідача по справі, вислухавши адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як випливає з клопотання слідчого та встановлено слідчим суддею, клопотання про арешт майна подане у зв’язку з необхідністю збереження речових доказів, забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, тобто з підстав, передбачених п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Порушень слідчим суддею наведених вимог кримінального процесуального закону колегією суддів при вирішенні питання про накладенні арешту на належне ОСОБА_2 майно не встановлено.

Так, слідчим суддею надано оцінку доказам слідчого, які доводять, що вилучені під час обшуку речі, в тому числі смарт-годинник, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя надав відповідь на довід захисту, який є аналогічним викладеному в апеляційній скарзі, про те, що смарт-годинник не має відношення до цього кримінального провадження, зазначивши, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не може надавати оцінку доказам на предмет їх належності і допустимості.

Згідно з доданого до клопотання витягу з ЄРДР № 42018080000000153 ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 1 м.к.п.).

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Таким чином, слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на смарт-годинник з метою конфіскації майна як виду покарання.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення ч. 2 ст. 168 КПК України при вилученні смарт-годиника, оскільки останній не є електронною інформаційною системою або мобільним терміналом систем зв’язку щодо вилучення яких ч. 2 ст. 168 КПК України має певні особливості.

За таких обставин, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є такою, що відповідає вимогам ст.ст. 170-173 КПК України, та підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2018 року про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018080000000153 від 20.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.Я. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Білоконев