Вирок № 7516146, 13.01.2010, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Дніпропетровської області

В И Р О К

І М 'Я М У К Р А Ї Н И

13 січня 2010р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Горбаченко Ю.О., за участю прокурора Іванченка Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, 21 лютого 1974р. народження, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої поваром в Гупалівській дільничній лікарні, не заміжньої, не судимої,

- у вчиненні злочину передбаченого ст. 203 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З липня 2009р. за місцем свого проживання, ОСОБА_1, не маючи відповідної ліцензії, шляхом сполучення води, цукру та дріжджів в певних пропорціях виготовляла самогонну закваску, з якої виготовляла домашній спиртний напій «самогон», з метою його реалізації та отримання грошового прибутку.

30 листопада 2009р. працівниками міліції Магдалинівського РВ ГУМВС в присутності понятих, з письмового дозволу самої ОСОБА_1, було оглянуто її помешкання, під час чого виявлено та вилучено три літра спиртного напою домашнього виготовлення, який згідно висновку спеціаліста № 7494 від 04 грудня 2009р. являється «самогоном», міцність якого складає 43,1 об’ємних процентів, а також пристрій для його виготовлення.

Підсудна вину визнала повністю і надала детальні пояснення виготовлення, зберігання та реалізації спиртного напою «самогон».

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України та приймаючи до уваги, що показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких нею розуміється правильно і не оспорюється, як і іншими учасниками судового розгляду, сумнівів стосовно добровільності та істинності її позиції суд не має, тому дослідження доказів судом визнано недоцільним.

Оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної у вчиненому та вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад злочину, передбачений ст. 203 ч. 1 КК України – зайняття забороненим видом господарської діяльності, у відношенні до якого є спеціальна заборона, встановлена законом.

При визначенні вигляду і міри покарання підсудній, суд, керуючись ст. 65 КК України призначає покарання в межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за злочин, в точній відповідності з положеннями Загальної частини цього Кодексу, з урахування ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудна вину визнала повністю, раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, щиро розкаялася, своєю поведінкою сприяла розкриттю злочину і встановленню конкретних обставин його здійснення, за місцем мешкання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться.

При таких обставинах, коли є декілька обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудної, яка раніше не судима, утримує неповнолітню доньку, у скоєному розкаялась, за місцем проживання і мешкання характеризується виключно позитивно, суд дійшов до висновку про можливість призначення основного покарання за скоєний злочин згідно ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частині КК України

З урахуванням конкретних обставин злочину, а головне даних про особу, суд прийшов до переконання про можливість призначення підсудній покарання у вигляді штрафу на користь держави, згідно ст. 69 КК України

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 203 ч. 1 КК України, призначивши покарання згідно ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в сумі 510 гривень з позбавленням права займатися виготовленням та торгівлею спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями на строк три роки.

Запобіжний захід відносно засудженої до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі – рідину, об’ємом 2950,0 мл., що знаходиться в пластиковій пляшці, місткістю 3,0 л з етикеткою «Себек вода», рідину, об’ємом 450,0 мл., що знаходиться в пластиковій пляшці, місткістю 0,5 л з етикеткою «Pepsi», рідину, об’ємом 1000,0 мл., що знаходиться в пластиковій пляшці, місткістю 0,5 л з етикеткою «Сармат», а також пристрій для виготовлення «самогону», які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Магдалинівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а. с. 31) – знищити.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області рахунок № 35 22 30 01 00 67 25 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО № 805012 ОКПО 25575055, призначення платежу – за експертні послуги НДЕКЦ (за дослідження № 7494 від 04.12.2009р.) сімдесят п’ять гривень дванадцять копійок за проведення дослідження.

Апеляція на вирок Магдалинівського районного суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, судовій палаті по кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М.І. Соловйов

Справа № 1-44/10