Ухвала суду № 75160724, 01.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9798/18

провадження № 1-кп/753/1387/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Просалової О.М.,

суддів: Леонтюк Л.К. та Коляденко П.Л.,

при секретарі Ткаченко Н.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 3 ст. 149 КК України

учасники кримінального провадження:

прокурор Беба Є.Г.,

захисники: Дяченко В.В., Добраниця В.М.,

обвинувачені: ОСОБА_2,

ОСОБА_4,

прекладач ОСОБА_7,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000001260 від 05.12.2017 р.

В підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити вказані у цій нормі дії. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_4, вже порушив раніше застосований до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту і, залишивши місце проживання у нічний час, намагався перетнути державний кордон України на території Харківської області, таким чином переховуватися від суду. Крім того, прокурор зазначив, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може впливати на потерпілих та свідків і інший, більш м"який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам. При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 прокурор, крім зазаченого вище, просив також врахувати і особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину.

Захисник Добраниця В.М. заперечив щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначив, що вказані прокурором ризики є надуманими та з обвинувальним ухилом. Пояснив, що ОСОБА_4 не мав на меті порушувати запобіжний захід та ухилятися від суду і, будучи юридично необізнаним не до кінця розумів наслідки своїх дій. Також просив суд вирішити питання про зменшення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 також заперечив проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснивши, що хотів лише в Азербайджані забрати свої документи та повернутися в Україну, не мав на меті ухилятися від суду і, хоча йому був здійснений переклад ухвали, він не зрозумів, що йому було заборонео покидати у нічний час доби визначене судом місце проживання.

Захисник Дяченко В.В. та обвинувачений ОСОБА_2 поклали вирішення цього питання на думку суду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши миатеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід «тримання під вартою» є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Суд оцінив сукупність всіх обставини, у тому числі: ступінь тяжкості злочину, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 який є особливо тяжким, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, зокрема у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої; дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4, його молодий вік, те, що він не працює, не одружений, на територї України не має міцних соіальних зв"язків.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про наявність численних ризиків, які обумовлюють можливість перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_4 здійсненню кримінального провадження.

Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В зв'язку з викладеним суд вважає, що ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.182 та ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків. Щодо особи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину такий розмір має бути від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає, що необхідний розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків є 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 1762 гривні).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 194, 196, 197, 314- 316, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 30 липня 2018 р.

У разі якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим ОСОБА_4 або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089 у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 528 600 (пятсот двадцять вісім тисяч шістисот гривень) - ОСОБА_4, негайно звільнити з -під варти.

Роз'яснити ОСОБА_4, що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання в частині продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М.Просалова

Судді: Л.К.Леонтюк

П.Л. Коляденко