Ухвала суду № 75160214, 03.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/525/18 Справа № 690/47/18 Категорія: ч.1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Здоровило В. А. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіСоломки І.А.,суддівПоєдинка І.А., Торопенка М.В.,при секретарі за участю прокурора обвинуваченого захисника Чорній Я.Ю., Пашковської Ю.П., ОСОБА_7, Замковенка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12017250140000365 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Звенигородської місцевої прокуратури Гончара Р.В. на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 16.04.2018, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь:

-держави витрати пов'язані з проведенням експертизи в сумі 7104,96 грн.;

-потерпілого ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36055, 93 грн., моральної шкоди - 50000 грн., та витрати на правову допомогу - 2000 грн.;

-потерпілої ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4922,47 грн., моральної шкоди - 50000 грн., та витрати на правову допомогу - 2000 грн.;

-потерпілої ОСОБА_12 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2399,55 грн., моральної шкоди - 30000 грн., та витрати на правову допомогу - 2000 грн.;

Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений та за те, що він 09.03.2017 близько 14 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), рухаючись по вулиці Транспортній в м. Ватутіне, Черкаської області в напрямку с. Стебне, Звенигородського району, Черкаської області, на перехресті з під'їзною дорогою до складських приміщень Ватутінського комбінату вогнетривів, порушив вимоги п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, перед зміною напрямку свого руху вліво, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу автомобілю марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 та допустив з ним зіткнення.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, потерпілий ОСОБА_10, відповідно до висновку експерта отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 7 ребра справа, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та травматичного перелому коронки 3 зуба на нижній щелепі, травматичної екстракції 4 зуба на нижній щелепі, гематоми на нижній губі справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; пасажири вказаного автомобіля, потерпіла ОСОБА_12, відповідно до висновку експерта отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5 ребра зліва, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; та потерпіла ОСОБА_11, відповідно до висновку експерта отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому хірургічної шийки правого плечового суглобу зі зміщенням, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення ОСОБА_7 вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи №4/76 від 31.01.2018 знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини та кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік, оскільки він працює водієм і його застосування ускладнить виконання прокладеного на нього обов»язку з відшкодування збитків потерпілим.

В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7, вважає, що вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Просить у мотивувальній та резолютивній частинах вироку відповідно до ст. 100 КПК України вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: - автомобіль марки «Volkswagen PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Литва), який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 повернути власнику - ЗАТ «ДІЛОРЕТА» (UAB «DILORETA»), код 304297096, зареєстрованому в Республіка Литва, за адресою: Lietuvos Respublika, Vilnius, A Vienuolio g. 4; автомобіль марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_10, звільнивши його від обов'язку подальшого зберігання.

В абзацах 6-8 резолютивної частини вироку змінити формулювання щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 судових витрат по оплаті правової допомоги та вважати правильним формулювання «стягнути понесені процесуальні витрати на правову допомогу».

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника Замковенка В.М., які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, просили її задовільнити, погодилися з апеляційною скаргою прокурора в частині не вірного формулювання щодо стягнення судових витрат замість процесуальних витрат, в решті -заперечили; думку прокурора Пашковської Ю.П., яка підтримала подану прокурором апеляційну скаргу та заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; перевіривши матеріали провадження, переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, обміркувавши над їх доводами , колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався .

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за яке він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на доказах, досліджених судом, та ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 286 КК України є вірною.

Апеляційні вимоги прокурора щодо зміни вироку міського суду в частині вирішення долі речових доказів у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 100 КПК України не підлягають до задоволення, оскільки вказане питання може бути вирішено судом першої інстанції в порядку ст. 537 КПК України під час виконання вироку.

Доводи прокурора з приводу зміни у вироці формулювання щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не судових витрат по оплаті правової допомоги, а процесуальних витрат на правову допомогу, як це передбачено в КПК України, є слушними, але колегія суддів вважає, що це є опискою, яка може бути усунута місцевим судом в порядку ст. 379 КПК України шляхом виправлення описки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 міський суд достатньо виконав вимоги ст. 50, 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, думку потерпілих, які просили застосувати до обвинуваченого покарання , пов»язане з позбавленням права керування транспортними засобами, з врахуванням пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття, часткове відшкодування заподіяних збитків, та за відсутності обтяжуючих покарання обставин, обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, та із застосуванням положень ст. 75 КК України та ч.1 ст. 76 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання .

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та із застосуванням до основного покарання положень ст. 75, ч.1 ст. 76 КК України , відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення його апеляційної скарги та призначення покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, як просив апелянт в апеляційній скарзі, оскільки обвинувачений вчинив злочин, пов»язаний з грубим порушенням вимог п.10.1, 10.4 ПДР України, та в результаті ДТП було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості трьом потерпілим, які при призначенні ОСОБА_7 покарання в суді першої інстанції наполягали на застосуванні до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_7 вирок є законним і обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Керуючись ст. 405, п.1 ч.1 ст. 407, ст. 418 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Звенигородської місцевої прокуратури Гончара Р.В., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :