Вирок № 75155331, 05.07.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2018 Справа №607/7786/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010000021 від 02 січня 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого в ПрАТ «Тернопільський молокозавод», неодруженого, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч.4 ст. 301 КК України,

прокурора Репети І.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

27.10.2017 року о 03.30 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 за місцем своєї реєстрації та проживання, ОСОБА_1, використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет за допомогою провайдера телекомунікаційних послуг ТОВ «Воля-Кабель», завантажив та інсталював на системний блок марки «Hewlett-Packard Pro 3515», серійний номер CZC3240Q7V, що знаходився в його користуванні, клієнт програму «eMule v0.5Qa», для обміну файлами. Після чого, відповідно до загальнодоступної інструкції програми ОСОБА_1, зареєструвався як користувач, під логіком «Nick=http://emule- project.net» в налаштуваннях програми в розділі «Основные» вікна «Настройки» та підтвердив загальні налаштування програми, тим самим свідомо погодився з її умовами щодо відкритого доступу, перегляду та передачі завантаженої ним інформації для інших користувачів програми «eMule v0.50a», в мережі Інтернет.

В подальшому, 01.02.2018 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 за місцем своєї реєстрації та проживання, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на зберігання з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру та її розповсюдження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи наслідки у вигляді публічності розповсюдження порнографічних предметів, що згідно з ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року заборонено, у період з 01.02.2018 року по 21.03.2018 року, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, користуючись доступом з ІР-адреси 93.77.248.164 до мережі Інтернет, через програмне забезпечення «еМиlе v0.50a», умисно завантажив та зберіг на вказаному системному блоці в каталозі «Е:\ЕМULЕ\Новая папка (2)» відеофайл порнографічного характеру під назвою «(Children-Sf-Model) Pthc - Oxi (llYo) &a2.; Jenny (1OYo) - Showstars In Topless - [00.16.11] pedofilia pedophilia hebephilia.mpg» із хеш-сумою 782F012D0A15D7F8B83BAE327A62720F, з метою його розповсюдження.

ОСОБА_1, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що інші користувачі програми «еМиlе 0.50а» будуть отримувати доступ до завантаженого ним файлу, знаходячись за місцем свого проживання, використовуючи можливості програмного забезпечення «еМиlе v0.50a», за допомогою власного комп’ютера, скачав вище вказаний відеофайл розміром 518 Мегабайт та розповсюджував його серед інших користувачів в яких встановлена програма «еМиlе».

Таким чином, в результаті завантаження ОСОБА_1 відеофайлу під назвою «(Children-Sf-Model) Pthc - Oxi (11Yo) &aві; Jenny (lOYo) - Showstars In Topless - [00.16.11] pedofilia pedophilia hebephilia.mpg» із хеш-сумою 782F012D0A15D7F8B83BAE327A62720F та подальшого розповсюдження його в мережі Інтернет за допомогою програмного забезпечення «еМиlе v0.50a», невстановленими досудовим розслідуванням особами (користувачами) здійснювався перегляд даного відеофайлу, який містить сцени порнографічного характеру.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 301 КК України, тобто зберігання з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру та її розповсюдження.

Окрім цього, 01.02.2018 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 за місцем своєї реєстрації та проживання, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на зберігання з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, та її розповсюдження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи наслідки у вигляді публічного розповсюдження порнографічних предметів, що згідно з ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 року заборонено, у період з 01.02.2018 року по 21.03.2018 року, перебуваючи за місцем свого проживання, ІНФОРМАЦІЯ_5, користуючись доступом з ІР-адреси 93.77.248.164 до мережі Інтернет, через програмне забезпечення «еМиlе v0.50a», умисно завантажив та зберіг на вказаному системному блоці в каталозі «Е:\ЕМULЕ\Новая папка (2)» відеофайл під назвою «Pthc - Vera - Piss &aій; Anal Fuck - Full Video! - Rape - (Pedofilia Pedo Lolitas Children Kids Kidz Kiddy Preteen Pre-Teen.avi» із хеш-сумою 193846B08C18F8045357531720205E53, який містить елементи дитячої порнографії, з метою його розповсюдження.

ОСОБА_1, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що інші користувачі програми «еМиlе 0.50а» будуть отримувати доступ до завантаженого ним файлу, знаходячись за місцем свого проживання, використовуючи можливості програмного забезпечення «еМиlе v0.50a», за допомогою власного комп’ютера, 01.02.2018 року о 22:18:23 скачав вище вказаний відеофайл розміром 50 Мегабайт, який в подальшому у період з 01.02.2018 року о 22:18:23 по 21.03.2018 року 06:44:45 був розповсюджений іншим користувачам програми «еМиlе 0.50а» в розмірі 152 Мегабайти.

Таким чином, в результаті завантаження ОСОБА_1 відеофайлу під назвою «Pthc - Vera - Piss &acl; Anal Fuck - Full Video! - Rape - (Pedofilia Pedo Lolitas Children Kids Kidz Kiddy Preteen Pre-Teen.avi» із хеш-сумою 193846B08C18F8045357531720205E53 та подальшого розповсюдження його в мережі Інтернет за допомогою програмного забезпечення «еМиlе v0.50a», невстановленими досудовим розслідуванням особами (користувачами) здійснювався перегляд даного відеофайлу, який містить сцени дитячої порнографії.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.301 КК України, тобто зберігання з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, та її розповсюдження.

27 квітня 2018 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за участю захисника адвоката ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях та щиро розкаявся у їх вчиненні.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 2 ст. 301 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 301 КК України у виді (п’яти) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.

При цьому суд вважає вірним не передбачення в угоді про визнання винуватості призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання згідно санкції ч.4 ст.301 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, оскільки вчинення вказаного злочину не було пов'язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301 та ч.4 ст.301 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів відповідно.

При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речовий доказ, а саме системний блок марки «Hewlett-Packard Pro 3515», зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів, суд вважає слід повернути ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення комплексної судової компютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №7-123/124/18 від 28 березня 2018 року в сумі 858 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-331/18 від 30 березня 2018 року в сумі 858 грн., судової мистецтвознавчої експертизи №7-122/18 від 11 квітня 2018 року в сумі 1001 грн., а всього на загальну суму 2717 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів в даному кримінальному провадженні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.4 ст.301 КК та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями узгоджене сторонами покарання:

- за ч.2 ст.301 КК України – у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.301 КК України – у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі;

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ, а саме системний блок марки «Hewlett-Packard Pro 3515», зданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів - повернути ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати за проведення комплексної судової компютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №7-123/124/18 від 28 березня 2018 року в сумі 858 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-331/18 від 30 березня 2018 року в сумі 858 грн., судової мистецтвознавчої експертизи №7-122/18 від 11 квітня 2018 року в сумі 1001 грн., а всього на загальну суму 2717 (дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК У м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_5