Ухвала суду № 75154179, 06.07.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3875/18

Провадження № 2/591/2108/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Кривцової Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Сумської міської ради, про зобов’язання не чинити перешкод в управлінні та користуванні нерухомим майном дитини, -

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2018 року о 16:18 годині від позивача ОСОБА_1 разом з вищевказаною позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову наступними заходами: 1) заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії щодо продажу, обміну, оренди, найму, позички квартири за адресою: АДРЕСА_1 без нотаріально засвідченої згоди позивача; 2) встановити для відповідача ОСОБА_2 обов’язок отримувати письмову нотаріально засвідчену згоду від позивача для укладення будь-яких правочинів відносно нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1; 3) зобов’язати відповідачів передати позивачу ключі від квартири за адресою: АДРЕСА_1, та код (або ключ) для можливості зняття квартири з охоронної сигналізації.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що 05.07.2018 року він подав до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Сумської міської ради, про зобов’язання не чинити перешкод в управлінні та користуванні нерухомим майном дитини, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1. Заявник вважає, що вказані заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами і не є тотожними задоволенню заявлених вимог. Вказує, що саме такі види забезпечення позову є ефективною охороною матеріально-правових інтересів та захисту майнових прав малолітньої ОСОБА_4 як власника квартири від подальших необґрунтованих дій ОСОБА_2, ОСОБА_3

Як доказ зазначеного. заявник надав суду скріншот із Інтернет ресурсу про намір продажу трикімнатної квартири в центрі міста Суми, Петропавловська р-н Сумбуда та копію договору оренди квартири у АДРЕСА_2 який було укладено відповідачем ОСОБА_2 від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4 як наймодавця.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так ч. 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалене тільки у відповідності до заявлених вимог. А відтак, конкретний вид забезпечення позову повинен застосовуватися у разі необхідності та бути співмірним із заявленими вимогами.

Ч. 6 ст. 177 СК України визначено, що при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Аналізуючи вказану норму, суд вважає, що вимога заявника про встановлення судом обов’язку відповідачки отримувати письмову нотаріально засвідчену згоду від ОСОБА_1 для укладення будь-яких правочинів відносно нерухомого майна, належного їх неповнолітній дитині - є зайвою, оскільки ця вимога вже встановлена законом, і додатково її встановлювати ще й ухвалою суду є недоцільним, а така дія не має правового сенсу.

В будь-якому випадку, ця норма (ч. 6 ст. 177 СК України) підлягає обов’язковому застосуванню нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій при укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна малолітньої дитини.

Щодо вимоги заявника про зобов’язання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 передати заявнику ключі від спірної квартири для можливості зняття квартири з охоронної сигналізації - то суд не вбачає підстав для задоволення заяви в цій частині, так як стороною позивача не надано жодних доказів щодо того, що він не має ключів від квартири, чи що змінені замки в квартиру, чи йому чинять перешкоди в отриманні ключів чи користуванні квартирою.

Крім того, цей захід забезпечення позову тісно пов'язаний із позовною вимогою про усунення перешкод в управління та користуванні майном дитини, а тому вирішення вказаної вимоги фактично буде тотожним вирішенню позовних вимог.

Вимога заявника щодо заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо продажу, обміну, оренди, найму, позички спірної квартири без нотаріально засвідченої згоди позивача підлягає частковому задоволенню лише в частині заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню даного нерухомого майна та передачі його в користування іншим особам.

До такого висновку суд дійшов на підставі наданого заявником доказу щодо вчинення відповідачами дій по укладенню правочину стосовно іншого нерухомого майна, а саме: договір оренди квартири в м. Києві, що належить відповідачам та дитині на праві спільної часткової власності.

Водночас, суд зауважує, що доказ наданий заявником на підтвердження намірів відповідача розпорядитися квартирою за адресою: АДРЕСА_1 – не можна вважати належним та допустимим на тій підставі, що суду не надано доказів того, що це оголошення розміщено на інтернет ресурсі саме відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а не будь-якої іншою особою.

Ідентифікуючих даних особи, що визначена як продавець даної квартири – в оголошення не зазначено.

Таким чином, оскільки дві заявлені вимоги забезпечення позову, а саме:

2) встановити для відповідача ОСОБА_2 обов’язок отримувати письмову нотаріально засвідчену згоду від позивача для укладення будь-яких правочинів відносно нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1;

3) зобов’язати відповідачів передати позивачу ключі від квартири за адресою: АДРЕСА_1, та код (або ключ) для можливості зняття квартири з охоронної сигналізації -

виходять за межі ч. 3 ст. 150 ЦПК України, і заявником вибрано неспівмірний спосіб захисту, цей спосіб ніяким чином не впливає і не відповідає реальній загрозі відчуження майна, про яку йде мова в позові, то в задоволенні заяви про забезпечення позову вказаними вибраними позивачем видами забезпечення - слід відмовити.

Вимога заявника щодо заборони ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо продажу, обміну, оренди, найму, позички квартири за адресою: АДРЕСА_1 – підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-150,153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3, вчиняти будь-які дії щодо продажу, обміну, оренди, найму, позички квартири за адресою: АДРЕСА_1 – задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3, вчиняти будь-які дії щодо продажу, обміну, оренди, найму, позички квартири за адресою: АДРЕСА_1

В іншій частині заяви про забезпечення позову – відмовити.

Інші відомості про боржника та стягувача, що можуть сприяти виконанню ухвали суду, суду не відомі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення (складення) ухвали.

Ухвала складена 06 липня 2018 року.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Строк пред’явлення ухвали до виконання: «до 06 липня 2021 року».

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова