Рішення № 75150892, 05.07.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1031/18

Провадження № 2/396/458/18

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шепетько Володимир Іванович

за участю секретаря судового засідання Корольової Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/1031/18 за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, до Новоукраїнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа: ПРАТ "Кіровоградобленерго", про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20.11.2010 року помер його батько ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №070067 належала земельна ділянка площею 1,62 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Шишкінської сільської ради. При звернені до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, позивачу відмовлено, оскільки під час перевірки про наявність чи відсутність будь-яких обтяжень щодо майна спадкодавця, було виявлено, що 14.10.2008 року за №8065580 зареєстровано арешт на майно ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця Новоукраїнського ВДВС серії АА №957194 від 08.04.2004 року. Даний арешт був накладений в зв'язку із заборгованістю ОСОБА_3 за користування електричною енергією.

Новоукраїнський РВ ДВС повідомив позивача про те, що будь-якої конкретної інформації надати не можуть, оскільки справа виконавчого провадження була знищена, відповідно до "Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби". Крім того, на даний час у відділі на виконанні відсутні виконавчі документи щодо стягнення боргів з ОСОБА_3. Тому позивач просить суд винести рішення яким скасувати арешт на майно померлого 20.11.2010 року ОСОБА_3, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №8065580 від 14.10.2008 року, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 14.10.2008 року за 8065580 про арешт майна ОСОБА_3, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 05.07.2018 року.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Представник відповідача відділу ДВС Новоукраїнського РУЮ заяв, клопотань та відзив на позов до суду на надав.

Відповідно до частини другої статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини п»ятої даної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, 20.11.2010 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.9). Після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, яка належала покійному на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №070067 площею 1,62 га для ведення особистого селенського господарства, що розташована на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.12).

Із метою реалізації своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено так, як на зазначене майно накладено арешт на підставі постанови державного виконавця Новоукраїнського ВДВС серії АА №957194 від 08 квітня 2004 року (а.с.8).

Як вбачається з відповіді Новоукраїнського РВ ДВС від 31.05.2018 року, щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_3, відділ ДВС повідомляє, що згідно «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» п.9.9. строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становлять 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Тому відсутня можливість надати уточнені відомості щодо накладеного арешту на майно ОСОБА_3 (а.с.16).

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з частиною статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. За змістом ч.ч. 1,2 ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За змістом зазначених норм та положень ст.16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України; якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог ЗУ "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; погашення, списання згідно із ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки будь-яке виконавче провадження відносно позивача в провадженні відділу державної виконавчої служби відсутнє, суд прийшов до висновку, що відповідно до встановлених обставин та закону арешт накладений на майно боржника знімається та скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, що не було здійснено державним виконавцем, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316,317,319,321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 39,40 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 258,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Скасувати арешт на майно померлого 20.11.2010 року ОСОБА_3, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №8065580 від 14 жовтня 2008 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 14 жовтня 2008 року за №8065580 про арешт майна ОСОБА_3.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: В. І. Шепетько