Постанова № 7515042, 23.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-17468/09/0570

час прийняття постанови: 14-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Чучко В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю представників: позивача – Зілінська Н.Ф., Макаров Ф.О. (Товарна біржа «Фенікс», наказ про призначення на посаду генерального директора від 21.11.2004 року № 35а, довіреність від 02.12.2009 року), відповідача – Тарасенко О.В. (ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, довіреність від 09.11.2009 року № 155/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товарної біржі «Фенікс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товарна біржа «Фенікс» (надалі – Біржа, позивач) звернувся до суду із позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000651742/0 від 13.10.2009 року Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (надалі – ДПІ, відповідач), прийнятого на підставі акту перевірки № 4567/17-1/32164795 від 29.09.2009 року, в частині визначення податкових зобов’язань на суму 745244,46 грн., в тому числі за основним платежем – 248414,82 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями – 496829,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при розрахунку податкових зобов’язань та санкцій, ДПІ виходило з того, що Біржа є податковим агентом, та зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб – продавців транспортних засобів, при цьому на думку відповідача вказаний податок позивач повинен утримувати виходячи з оціночної вартості таких транспортних засобів, що вказується при реєстрації такого транспорту в органах ВРЕР УДАІ МВС України. Такими діями відповідача, на думку позивача, порушуються приписи Конституції України, Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про товарну біржу», Цивільного кодексу України, оскільки біржа не є податковим агентом, не займається комерційним посередництвом, не є податковим агентом, при цьому проведення незалежної експертної оцінки транспортних засобів не є обов’язковим, а тому заявник просить у судовому порядку скасувати рішення ДПІ у частині нарахування податкових зобов’язань в загальній сумі 745244,46 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.

Заперечення обґрунтовані тим що біржа при здійсненні своєї господарської діяльності надає посередницькі послуги, а тому є податковим агентом у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому повинна своєчасно та в повному обсязі нараховувати та перераховувати до бюджету відповідні суми податків; при цьому в силу норм діючого законодавства позивач, на думку відповідача, повинен нараховувати податок з доходів фізичних осіб виходячи з оціночної вартості, а не договірної. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – товарна біржа «Фенікс» є юридичною особою за законодавством України, статут зареєстрований 09.10.2002 року (рішення Виконкому Куйбишевської Районної ради м. Донецька № 695); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 314504; ідентифікаційний код юридичної особи відповідно до довідки з ЄДРПОУ – 32164795.

На підставі позапланової виїзної перевірки Товарної біржі «Фенікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, ДПІ складений акт № 4567/17-1/32164795 від 29.09.2009 року.

Наведеним актом встановлено, що Біржа податок з доходів фізичних осіб від операцій з продажу транспортних засобів нараховувала виходячи з договірної ціни, яка зазначена в договорах купівлі-продажу рухомого майна, а не з оціночної вартості транспортних засобів, яка вказується при реєстрації таких засобів в органах ВРЕР УДАЇ МВС України, в результаті чого, на думку ДПІ, Біржею порушені приписи п.п. 1.2, 1.3, 1.15 ст. 1; п.п. 12.1, 12.3 ст. 12; п.п. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16; п. 17.2 ст. 17; п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На думку відповідача розбіжність між загальною сумою вартості транспортних засобів (1665569,81 грн.), з якої було утримано податок з доходів фізичних осіб, та оціночної вартості (9471,00 грн.) складає 1656098,81 грн. Донараховано 248414,82 грн. податку з доходів фізичних осіб, на суму донарахованого податку позивачем нарахована штрафна (фінансова санкція) – 496829,64 грн. (248414,82 грн. х 2, згідно п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), що також підтверджено представниками сторін.

Таким чином, фактичною підставою для визначення позивачу спірної суми податкового зобов'язання слугував висновок державної податкової інспекції, викладений у вказаному вище акті перевірки від 29.09.2009 року, про порушення відповідних норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок невиконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб - продавців автомобілів за біржовими угодами, зареєстрованими товарною біржею «Фенікс».

Актом перевірки також встановлені наступні порушення:

- робітникам підприємства було надано додаткові блага без утримання податку, а тому донараховано податку з доходів фізичних осіб 53,98 грн.;

- проведено виплати само зайнятим особам без утримання податку з доходів фізичних осіб, а тому донараховано 91,95 грн. податку;

- проведено виплату на поховання фізичної особи, яка не була робітником Біржі, а тому донараховано 75,00 грн. податку з доходів фізичних осіб,

які позивачем не оскаржуються, оскільки останній вважає їх законними, а тому ці висновки ДПІ у ході судового розгляду справи не досліджувалися через те, що вони не є предметом доказування у даній справі; при цьому за твердженням сторін вказані суми сплачені позивачем у добровільному порядку.

На підставі акту перевірки від 29.09.2009 року ДПІ прийнято та направлено на адресу Біржі податкове повідомлення-рішення № 0000651742/0 від 13.10.2009 року на суму 745907,25 грн., з яких 497271,5 грн. штрафна (фінансова) санкція.

01.10.2009 року Біржею на адресу ДПІ направлені заперечення за № 01/1001 з проханням відмінити донараховану суму податку та пеню, які висновком № 9 про результати розгляду заперечення від 07.10.2009 року залишені відповідачем без задоволення.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

За приписами пункту 12.3 статті 12 цього ж Закону якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті). Стаття 356 цього Кодексу регулює посередництво, пов'язане з випуском та обігом цінних паперів. При цьому суб'єктами такого посередництва визначені торговці цінними паперами, видами посередницької діяльності - виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок (частини друга та третя).

Поряд із торговцями цінними паперами (суб'єктами господарювання, що здійснюють посередництво у сфері випуску та обігу цінних паперів) Господарський кодекс України окремо визначає статус фондової біржі (стаття 360).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини першої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина сьома цієї статті).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Обов'язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України «Про товарну біржу», є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку. Статутом товарної біржі «Фенікс» закріплено, що предметом діяльності біржі в тому числі є проведення торгів згідно з правилами біржової торгівлі, реєстрація угод, проведення маркетингових досліджень, створення інформаційного банку даних, маркетингові та інформаційні послуги.

Згідно з частиною першою статті 281 Господарського кодексу України основним документом, що регулює порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі.

Відповідно до підпунктів 3.2., 3.3 пункту 3 «Представництво інтересів» Правил біржової торгівлі товарної біржі «Фенікс» (затверджені загальними зборами засновників 01.11.2002 року, протокол № 2) біржова торгівля здійснюється шляхом проведення біржових операцій членом біржі: за замовленням клієнта, від свого імені та за власний рахунок або від свого імені та за рахунок клієнта (брокерська діяльність); від імені та за рахунок клієнта (договір доручення).

Пунктами 2.1 – 2.2 Правил біржової торгівлі визначено, що учасниками біржових торгів є члени біржі – фізичні чи юридичні особи, статутом яких передбачена можливість здійснення посередницької діяльності; брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі; біржові маклери - працівники біржі, які ведуть біржові торги, фіксують усну згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах; брокерські контори – юридичні особи (їх структурні підрозділи), прийняті в члени біржі та зареєстровані в ній, співробітники яких реєструються у якості брокерів та допускаються до торгів на біржі..

Біржова угода умовно проходить два етапи укладення: починається з оголошення пропозиції продавця (1 етап) і закінчується в момент оформлення письмового біржового контракту (2 етап), який підписується брокером-покупцем, брокером-продавцем та уповноваженою особою біржі Брокери або члени біржі зобов'язані підписати контракт, а біржа - зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. Відповідно до Правил біржової торгівлі біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються та засвідчуються печаткою біржі (п. 10.1 Правил біржової торгівлі).

Частиною другою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента. Таким чином, товарна біржа не здійснює посередницьку діяльність, а тому не є податковим агентом у розумінні п. 12.3 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на викладені норми законодавства, матеріали справи та пояснення сторін у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 248414,82 грн. та штрафних санкцій у розмірі 496829,64 грн. (всього 745244,46 грн.), а тому вказане рішення підлягає скасуванню в цій частині.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин.

Таким чином, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому позов підлягає задоволенню у встановлений позивачем спосіб захисту права.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судовий збір у розмірі 3 гривні 40 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товарної біржі «Фенікс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000651742/0 від 13.10.2009 року Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька в частині визначення товарній біржі «Фенікс» податкових зобов’язань на суму 745244,46 грн., в тому числі: за основним платежем – 248414,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 496829,64 грн.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь товарної біржі «Фенікс» (83018, м. Донецьк, провулок К. Мініна, 26; ЄДРПОУ 32164795) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23 грудня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 28 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Чучко В.М.