Постанова № 7515022, 23.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-18711/09/0570

час прийняття постанови: 13-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Чучко В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю представників: позивача – Кутько О.М. (Державна податкова інспекція, довіреність від 18.12.2009 р. № 69), відповідача – Єрагіна М.О. (Закрите акціонерне товариство «Стальком», керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Стальком» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 172 718 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька (надалі – Податкова інспекція, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Стальком» (надалі – ЗАТ «Стальком», відповідач) 242 082 грн. (двісті сорок дві тисячі вісімдесят дві грн., 64 коп.) заборгованості з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 242082,64 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, при цьому вказана сума боргу самостійно визначена відповідачем у поданих ним податкових деклараціях. Приймаючи до уваги факт несплати ЗАТ «Стальком» суми заборгованості у порушення вимог Законів України «Про систему оподаткування», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заявник просить стягнути наведену суму у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з арифметичною помилкою, допущеною при її розрахунку, та просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 172718,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, при цьому доводів у підтвердження своєї правової позиції з цього приводу не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Закрите акціонерне товариство «Стальком» є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код 32329141, місцезнаходження: 83048, місто Донецьк, вул. Левицького, буд. 6, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності до даних з вказаного реєстру, керівником ЗАТ є Єрагін Микола Олександрович.

Виходячи з:

-          уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008 року (вхідний № 85108 від 08.07.2009 р.) з зазначенням суми помилки у розмірі 2958,00 грн.;

-          декларації з податку на додану вартість за липень 2009 р. (вхідний № 126863 від 30.09.2009 р.) з зазначенням суми податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 167943,00 грн.,

-          уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 р. (вхідний № 85008 від 08.07.2009 р.) з зазначенням збільшення суми, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1818,00 грн.,

що самостійно надані ЗАТ «Стальком» до Податкової інспекції слідує, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість за наведений період складає 172719,00 грн. (2958,00 грн. + 167943,00 грн. + 1818,00 грн.).

У матеріалах справи також міститься ухвала про порушення справи про банкрутство, постановлена господарським судом Донецької області 08.04.2009 р. у справі № 45/45б, згідно якої відносно ЗАТ «Стальком» порушена справа про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та введена процедура розпорядження майном строком на 6 місяців.

За статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Частиною 3 статті 9 цього Закону встановлено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами. У відповідності до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу».

Таким чином, позивач ДПІ у Київському районі м. Донецька є суб’єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

На підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в установлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 172 719 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податкових деклараціях.

Судом не приймаються посилання відповідача на ухвалу про порушення справи про банкрутство, постановленої господарським судом Донецької області від 08.04.2009 р. у справі № 45/45б, якою введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, та норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що на його думку унеможливлюють стягнення з ТОВ «Стальком» суми заборгованості з податку на додану вартість, з огляду на наведене нижче.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Даний Закон поділяє кредиторів на: конкурсних – кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника; та поточних – кредиторів за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому вказаний вище Закон, у якості забезпечення майнових прав та інтересів кредиторів та самого боржника, відносно якого застосовуються встановлені цим Законом судові процедури, оперує таким правовим явищем як мораторій на задоволення вимог кредиторів, розуміння якого міститься у ст.ст. 1, 12, та суть якого полягає у зупиненні виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З огляду на наведене, під дію мораторію, як засобу відновлення платоспроможності боржника та забезпечення реалізації майнових прав та інтересів його кредиторів, підпадають грошові вимоги, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а оскільки вимоги Податкової інспекції виникли після ведення мораторію, в даних правовідносинах позивач є поточним кредитором, та на його грошові вимоги мораторій не розповсюджується.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 172 719 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується розрахунками Податкової інспекції та самостійно складеними відповідачем деклараціями та уточнюючими розрахунками; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому право позивача підлягає захисту у встановлений ним спосіб.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Стальком» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 172 718 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Стальком» (місцезнаходження: 83048, м. Донецьк, вул. Левицького, 6; ЄДРПОУ 32329141) на користь державного бюджету (розрахунковий рахунок № 31110029700006, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Київського району, ОКПО 34687001, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 172719,00 (сто сімдесят дві тисячі сімсот дев’ятнадцять, 00) грн.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23 грудня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 28 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.           Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження. Суддя                                                                                           Чучко В.М.