Постанова № 7514944, 24.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-16908/09/0570

час прийняття постанови: 15-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Чучко В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю представників: позивача – Трегуб Т.Ю. (ТОВ «Інтергейм Україна», довіреність від 08.09.2009 року), відповідача – Чернега І.М. (Державна податкова інспекція, довіреність від 25.05.2009 року), третьої особи – не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25.09.2008 року № 0004032344 у розмірі 18 130,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» (далі – ТОВ, позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі – ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25.09.2008 року № 0004032344 у розмірі 18 130,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні розрахункових операцій в залах гральних автоматів ним використовувалися зареєстровані, опломбовані та фіскалізовані реєстратори розрахункових операцій (надалі – РРО), про наявність яких зазначено в актах перевірок; при цьому зазначені РРО були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Оскільки Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій не містить жодного з гральних автоматів, на думку позивача їх законне використання як РРО неможливо, а тому останній просить у судовому порядку скасувати акт позивача - рішення про застосування штрафних санкцій від 25.09.2008 року № 0004032344.

У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.

Правову позицію з приводу предмету позову відповідач обґрунтовує тим, що гральні автомати, які використовуються позивачем, не забезпечують реалізацію фіскальних функцій, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень є правомірним. Крім цього відповідач зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою №121 від 07.02.2001 р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановив конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням спеціалізованих РРО, що стосується гральних автоматів - з 01.01.2007 року. Таким чином, з 01.01.2007р. суб'єкти господарювання, які надають послуги в сфері грального бізнесу, зобов'язані здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням гральних автоматів в режимі реєстраторів розрахункових операцій. Відсутність гральних автоматів чи їх окремих блоків у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не є підставою для незастосування штрафних санкцій, оскільки вказана процедура здійснюється за поданням виробників або генеральних постачальників такої техніки, розробленої на замовлення операторів сфери грального бізнесу. Тобто, позивач мав змогу ініціювати виготовлення РРО – гральних автоматів та внесення їх до Реєстру.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

У ході судового розгляду до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучена Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя (в подальшому – ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, третя особа), оскільки підставою для складення спірного рішення про застосування штрафних санкцій виступив акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької від 28.08.2008 року, складений саме даною ДПІ, і рішення суду може вплинути на обсяг прав та обов’язків цієї інспекції. При цьому суд дійшов до висновку щодо відсутності необхідності зміни процесуального статусу даної особи (ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя) на відповідача, оскільки предметом доказування у даній справі є встановлення законності чи незаконності акту ДПІ саме у Ворошиловському районі м. Донецька.

Представники третьої особи - ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя до суду не з'явилися, відзиву на позов не направили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» є юридичною особою за законодавством України, ідентифікаційний код 33440860, зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.03.2005, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Посадовими особами ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя на підставі посвідчень № 339, 340, 341 від 28.08.2008 р. проведена перевірка залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Маріуполь, проспект Ілліча, 141, що належить ТОВ «Інтергейм Україна».

Згідно з даними акту перевірки у позивача на місці проведення розрахункових операцій зареєстрований реєстратор розрахункових операцій типу Datecs MP – 5000і, реєстраційне посвідчення №0562006866, опломбований 21.02.2008 р.

Під час проведення перевірки встановлений, зокрема, факт наявності в гральному залі гральних автоматів, не обладнаних фіскальною пам’яттю, які не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, проведення розрахункової операції без використання РРО.

З урахуванням висновку акту перевірки від 28.08.2008 р. №05820483/23-3-2 відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2008 №0004032344, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18 130 грн. на підставі п.1, п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Штрафна (фінансова) санкція у сумі 12 580 грн. застосована до позивача на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» виходячи з розміру 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян помножених на кількість встановлених автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи (340 х 37 = 12 580 грн.).

Згідно із приписами статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами— суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) , які здійснюють операції і розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону цього ж Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

На підставі п. 1 ст 17 цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність— у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території Україниусферах,визначенихцим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 р. N 1773) Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам’яті збереження інформації, тощо.

Пункт 2 цієї Постанови дає визначення поняття «фіскалізація» як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Також зазначено, що фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови).

Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів які не переведені у фіскальний режим роботи. Розкриваючи поняття «фіскалізація» та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

- фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

- фіскальна пам'ять – це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

- фіскальний режим роботи – це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично. Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Окрім цього, відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратором розрахункових операцій є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). Оскільки призначенням грального автомату не визначено реєстрація розрахункових операцій та, як вже зазначалося, технічно в ньому не реалізовуються фіскальні функції, позивачем правомірно при здійсненні діяльності використовувався належним чином зареєстрований, опломбований та фіскалізований РРО.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки позивач є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення будь-яких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.01 за № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі –Постанова №121).

Вищезазначеною постановою був встановлений строк, після спливу якого у суб’єктів господарювання, які, зокрема, здійснюють діяльність, пов’язану із використанням гральних автоматів, виникає обов’язок використовувати РРО замість книг обліку розрахункових операцій. При цьому такою постановою жодним чином не встановлений обов’язок використання саме гральних автоматів як реєстраторів розрахункових операцій, незаконність застосування в сфері грального бізнесу реєстраторів розрахункових операцій, які не є гральними автоматами, чи пріоритетність або виключність застосування будь-яких видів РРО.

Щодо посилання податкового органу про обов’язковість використання позивачем комп’ютерно-касової системи «Фіскал», суд зазначає, що така система не може бути пріоритетною в використанні суб’єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (в редакції наказів ДПА України станом на дати проведення перевірок) гральні автомати не були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, що унеможливлює вимогу податкового органу про їх застосування як реєстраторів розрахункових операцій.

В свою чергу стаціонарний ЕККА Датекс MP – 5000і включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій із встановленою сферою застосування – зали гральних автоматів, казино, торгівля та послуги гральних закладів. За таких обставин його використання в господарській діяльності по наданню послуг в сфері грального бізнесу є цілком виправданим та правомірним.

Відповідачем під час розгляду справи не надано пояснень щодо протиправності використання позивачем РРО типу Датекс MP – 5000і.

Окрім цього, відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлення норм щодо застосування чи незастосування РРО у інших законах не допускається. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить вимог щодо використання чи обмеження використання певних видів РРО в сфері грального бізнесу.

Пункт 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Цей Закон не передбачає застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше що розрахункові операції позивачем проводилися із застосуванням належним чином зареєстрованого, опломбованого та фіскалізованого РРО, про що, зокрема, зазначається безпосередньо в актах перевірок.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин доводи податкового органу щодо виключності застосування гральних автоматів в режимі реєстраторів розрахункових операцій є безпідставними.

З урахуванням вищевикладених доводів щодо помилковості встановленого обов’язку позивача проводити розрахункові операції в сфері грального бізнесу виключно із застосуванням фіскалізованих гральних автоматів, суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафної (фінансової санкції) в цій частині.

Штрафна санкція у сумі 5 550 грн. застосована виходячи з п’ятикратного розміру вартості послуг, при наданні яких не застосований РРО (5 х 1 110 = 5 550 грн.).

Позивачем належними доказами не спростовані висновки акту перевірки щодо не застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг гри на гральному автоматі на загальну суму 1 110 грн. Зауваження з цього приводу відсутні в акті перевірки, про неправомірність застосування штрафних санкцій в цій частині не зазначено ані в позові, ані під час розгляду справи. Позивач не заперечив факт наявності вказаного порушення.

З урахуванням не проведення через наявний РРО операції у сумі 1 110 грн., враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, застосування фінансової санкції за вказане порушення у розмірі 5 550 грн. є правомірним.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушене положення п. п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 2 ст. 17 цього Закону є безпідставним. В свою чергу податковим органом не доведений факт правомірності прийнятих рішень в повному обсязі. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004032344 від 25.09.2008 р. підлягають частковому задоволенню.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позивач не навів необхідних доводів та не надав доказів, достатніх для скасування акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька в повному обсязі.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 1,70 (одна грн., 70 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25.09.2008 року № 0004032344 у розмірі 18 130,00 грн. – задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2008 року № 0004032344 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 12580 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» (м. Донецьк, вул. Щорса, 47а; ЄДРПОУ 33440860; п/р 26006060089957 в Філії КБ «Приватбанк» Донецьке РУ, МФО 335496) судовий збір у розмірі 1 (одну) гривню 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 24 грудня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 29 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Чучко В.М.