Постанова № 75148149, 04.07.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/515/18 Провадження № 3/486/265/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Савіна О.І.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

за участю захисника - ОСОБА_2,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області, відносно гр. ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, притягнутого до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Органами поліції на гр. ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 09.04.2018 року близько 21-50 год. останній керував автомобілем НОМЕР_1 в стані наркотичного сп’яніння в м. Южноукраїнськ по вул. Дружби народів в районі будинку № 30 та був зупинений працівниками патрульної поліції, які склали протокол про амністративне правопорушення, від проходження на стан наркотичного сп’яніння в медзакладі охорони здоров’я в м. Южноукраїнськ відмовився в присутності свідків.

Свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_3. у судовому засіданні не визнав в повному обсязі, пояснивши це тим, що дійсно 09.04.2018 року був зупинений працівниками поліції у м. Южноукраїнськ, під час керування транспортним засобом наркотичних препаратів та засобів не вживав, від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп’яніння не відмовлявся, а навпаки як пояснив останній йому після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції дозволив покинути місце зупинки транспортного засобу, у зв’язку з чим він поїхав у своїх справах. На другий день він самостійно пройшов медичне обстеження на предмет вживання ним наркотичних засобів та перебування в стані наркотичного сп’яніння в медичній установі, вважає, що показання свідка ОСОБА_4, тобто особи. яка складала протокол про адміністративне правопорушення є неправдивими та направлені на умисні звинувачення у вчиненні ним адміністративного правопорушення, яке він не вчиняв.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні акцентувала увагу суду на те, що дійсно, в діях ОСОБА_3 не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що поліція прискіпливо віднеслася до ОСОБА_3, що є наслідком складення протоколу про адміністративне правопорушення в короткий час, після чого висловлювала у своїй промові в дебатах провокаційні гасла стосовно невстановлення судом тих чи інших фактів, які навпаки судом були встановлені в присутності останньої та ОСОБА_3.

Після неодноразового зауваження пристойно себе поводити в судовому засіданні стосовно достовірності встановлених судом обставини справи, захисником ОСОБА_2 був провокаційно заявлений відвід головуючому у справі, який відхилено у відповідності до КУпАП.

Свідоу ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що дійсно 09.04.2018 р. в м. Южноукраїнськ, будучи при виконанні службових обов’язків, зупинив транспортний засіб «ВАЗ-2109», яким керував ОСОБА_3. При перевірці документів ним візуально було встановлено, що останній перебуває в стані наркотичного сп’яніння. Йому було запропоновано пройти медичне обстеження в медичному закладі на стан його наркотичного сп’яніння та в присутності двох свідків останній відмовився. Ним було складено протокол про адміністративне правопорушення, вилучено посвідчення водія у ОСОБА_3 та рекомендовано залишити транспортний засіб на узбіччі з подальшою передачею керування особі, яка не перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, після чого він та його колеги поїхали до іншого місця патрулювання. Ніяких дозволів продовжувати керувати ОСОБА_3 транспортним засобом він не надавав.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3 з приводу складеного по відношенню до нього протоколу про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в тому числі пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитавши свідка ОСОБА_4О, суд вважає що в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_3І порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, які передбачають, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а отже останній допустив порушення Закону, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння.

Як встановлено у судовому засіданні водій ОСОБА_3 не бажав проходити вищезазначену обов’язкову процедуру визначену ПДР України, пояснивши це тим, що йому терміново треба було їхати до родича, який захворів, він поставив свій підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, але для себе вважав, що на цьому процедура зупинення транспортного засобу, яким він керував завершена та він поїхав у своїх справах.

Більш того, суд критичного бере до уваги пояснення останнього з приводу того, що він не розумів роз’яснень поліцейським його прав та обов’язків, оскільки останній підписав протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2018 року, у нього було вилучено посвідчення водія.

Також в матеріалах справи містяться пояснення свідків правопорушення: ОСОБА_5М та ОСОБА_7, які підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження на вимогу працівника поліції проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення впливу наркотичних чи токсичних речовин (а.с. № 2,3).

Доказом у справі є протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, який відповідає на думу суду Закону та який підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відносно останнього, якому роз’яснені його права та обов’язки відповідно до чинного законодавства України.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному nf об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд при вирішенні питання стосовно застосування адміністративного стягнення відносно ОСОБА_3 не вбачає обставин щодо пом’якшуючих обставин при застосуванні адміністративного стягнення та приходить до категоричного висновку про те, що до останнього повинно бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення альтернативності не передбачає, а застосування ст. 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, на думку суду не може бути застосована, оскільки на переконання суду не містить в собі поняття малозначності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити і те, що провокаційна поведінка захисника ОСОБА_2 направлена на те, щоб на стадії дебатів зірвати судове засідання та таким чином сприяти спливу процесуальних строків притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_3

Також з ОСОБА_3 повинен бути стягнутий судовий збір на користь Держави Україна.

На погляд суду таке рішення суду буде відповідати критерію законності та справедливості, а застосування вищевказаної норми Закону буде необхідним та достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

А тому, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави (р/р 31219206014010, КЕКД 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач – Южноукраїнське УК м. Южноукраїнськ, код 37753202, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 899998) в розмірі 352,40 гривень (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок).

Постанова підлягає оскарженню шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_9