Постанова № 75147596, 08.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/4826/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/7120/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Р.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого – Мікуш Ю.Р.,

суддів: Шеремета Н.О., Цяцяка Р.П.

секретар Бохонко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 червня 2016 року постановленого під головуванням судді Шеремети Г.І. у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Львівського відділення №91, третьої особи: Західного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» на користь ОСОБА_3 суму процентів річних за 140 днів користування депозитом понад термін дії договору № 300131/165424/3-15 від 29.01.2015 року за період з 29.04.2015 року по 18.09.2015 року у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день введення тимчасової адміністрації в розмірі 8 648, 70 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми депозиту за період з 29.04.2015 року по 19.09.2015 року у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день введення тимчасової адміністрації в розмірі 2236, 72 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит « на користь держави 487, 20 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач по справі АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит».

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Ухвалюючи рішення, судом не враховано, що АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» перебуває на стадії ліквідації. На підставі постанови правління НБУ від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «ОСОБА_2 та кредит» та делегуваня повноважень тимчасового адміністратора банку. Згідно вище зазначеного рішення у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «ОСОБА_2 та Кредит», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року. 01 вересня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1703 відповідно до якого у ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» визначені ст.ст. 37, 38, 47-52, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в тому числі підписання всіх договорів, пов»язаних з реалізацією активів банку у визначеному Законом ОСОБА_5 з 05.09.2016 року. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року №230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку. Ухвалюючи рішення, суд не врахував зазначених обставин, а також того, що законодавством встановлений спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів після прийняття рішень про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а задоволення таких вимог кредиторів здійснюється за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні позасудові механізми, передбачені чинним законодавством України. Вимоги за зобов»язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред»являтися тільки в межах ліквідаційної процедури відповідно до ч.2, 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів».

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3, вирішити питання судових витрат.

Відповідно до статті 369 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із змісту та вимог позовної заяви вбачається, що позивач по справі ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом, який був уточнений та просила стягнути з відповідача суму процентів річних за фактичну кількість днів користування депозитом понад термін дії договору № 300131/165424/3-15 від 29.01.2015 року з 29.04.2015 року по 18.09.2015 року у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день введення тимчасової адміністрації в розмірі 8648, 70 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми депозиту за період з 29.04.2015 року по 19.09.2015 року у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день введення тимчасової адміністрації в розмірі 2236,72 грн.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 29.01.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» укладено договір № 300131/165424/3-5 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 3 місяці в іноземній валюті.

25.11.2015 року відповідач повернув їй суму основного боргу, яка становила 9 000 доларів, однак за відповідачем залишилася заборгованість у вигляді процентів річних за фактичну кількість днів користування депозитом понад термін дії договору та трьох процентів річних від простроченої суми депозиту, яку позивач просила стягнути з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин зазначених у позовній заяві позивача та умов договору.

Згідно п.1.1, 1.2 договору, ОСОБА_3 внесла, а ОСОБА_2 прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2630.5.347966.002, 9 000 доларів США (вклад) на строк з 29.01.2015 року по 29.04.2015 року.

За час користування вкладом банк зобов»язався нарахувати і виплатити ОСОБА_3 проценти за ставкою 11,30%.

Згідно квитанції №1 від 29.01.2015 року та меморіального валютного ордеру № 37450 від 29.01.2015 року (а.с.16) позивач внесла, а відповідач прийняв грошові кошти в іноземній валюті у сумі 9 000 доларів США.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що після закінчення обумовленого строку, кошти з депозитного рахунку повертаються ОСОБА_3 за її письмовою вимогою шляхом видачі готівки або зарахування на її власний поточний/ картковий рахунок або інший депозитний рахунок, а дія даного договору припиняється.

В обумовлений договором строк, позивач звернулася до відповідача про повернення коштів (суми депозиту) та нарахованих процентів, однак сума внесеного позивачем депозиту була повернута тільки 26.11.2015 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 23.02.2016 року ( а.с.60) та підтверджено позивачем її заявою від 11.04.2016 року (а.с. 75). Таким чином, відповідач користувався коштами у період з 29.04.2015 року по 18.09.2015 року, тобто після закінчення строку дії договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість яку суд стягнув.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції посилався на зміст та вимоги ст.1058, 530, 626, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1058 ЦК за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та порядку, встановлених договором.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що на підставі постанови правління НБУ від 17 вересня 2015 року №612 ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та «Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ОСОБА_2 та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, доводів позивача та висновків суду першої інстанції депозитний вклад ОСОБА_3 був вкладений на строк з 29.01.2015 року по 29.04.2015 року.

Позивач 27.04.2015 року звернулася до банку із письмовою заявою (вх..№ 3275,3276) про повернення коштів депозиту та нарахованих процентів шляхом видачі через касу банку у готівковій формі вкладу в іноземній валюті, що відповідає вимогам п.4.1 Договору. Депозитний вклад в сумі 9 000 доларів США банк повернув позивачу ОСОБА_3 26.11.2015 року , однак не повернув відсотки про які вона просить за період з 29.04.2015 року по 19.09.2015 року, тобто до часу введення Тимчасової адміністрації .

Позивач ОСОБА_3 неодноразово протягом цього періоду з 20.04.2015 року по18.09.2015 року зверталася в банк із заявами-вимогами, однак відсотки їй не повернуто.

Враховуючи те, що Вимоги позивачка пред»являла до банку ще до введення Тимчасової адміністрації, суд підставно задовольнив позов та стягнув суму відсотків відповідно до договору Депозиту «Пенсійний».

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 268 ч.4 ЦПК датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 391 ЦПК України, -колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389, 391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08 червня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Р. П.Цяцяк

ОСОБА_6