Ухвала суду № 75147491, 03.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/644/17 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 11-кп/783/158/18 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів – Ревера В. В., Белени А. В.,

при секретарі – Романчука Р. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016140110002618 від 01.12.2016 року, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України;

з участю прокурора Яворського С. М.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що будучи засудженим Бориславським міським судом Львівської області 28.03.2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин проти власності.

Так, ОСОБА_2 27.11.2016 року близько 09 год. 00 хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, проник в гаражне приміщення будинку № 117, що знаходиться по вул. Шевченка в с. Мокряни, Дрогобицького району, Львівської області, звідки таємно викрав саморобний зварювальний апарат вартістю 500 гривень, який належить ОСОБА_4.

Однак, ОСОБА_2 виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив даний злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений ОСОБА_5 на відстані 200 метрів від вказаного гаражного приміщення, останній залишив згаданий зварювальний апарат та з місця події втік..

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що покарання, призначене обвинуваченому не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст. 69 КК України не врахував даних, що характеризують його особу, а саме те, що в період іспитового строку він вчинив новий злочин, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення. Зазначає, що у зв’язку з тим, що обвинувачений вчинив злочин в період іспитового строку суд першої інстанції повинен був призначити йому покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст. 69 КК України, суд першої інстанції врахував обставини вчинення злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, обставин, які обтяжують покарання судом першої інстанції не встановлено.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Колегія суддів вважає, що з огляду на особу винного, який працевлаштований, характеризується позитивно за місцем праці, раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, вчинення ОСОБА_2 одного епізоду замаху на злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, та невеликий розмір майнової шкоди, завданої потерпілому, у розмірі 480 гривень, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, покарання, призначене обвинуваченому на підставі ст. 69 КК України, у виді штрафу є таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого та є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відтак, доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції ст.69 КК України колегія суддів вважає безпідставними.

Поряд з цим, суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому не врахував, що останній будучи раніше судимим за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.03.2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вчинив злочин під час іспитового строку, та не застосував вимоги ст. 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків.

Враховуючи вказане порушення закону, вирок суду першої інстанції відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу заступника начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, із призначенням йому покарання у відповідності до ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік згідно з вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.03.2016 року, та штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8