Постанова № 7514734, 16.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
16.12.2009
Номер справи
2а-19663/09/0570
Номер документу
7514734
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-19663/09/0570

час прийняття постанови: 18.00 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.,

за участю представника позивача – Мащенка А.М.,

представника відповідача –                     Долгих Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання нечинним рішення № 225 від 14.08.2009 року,

           ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання нечинним рішення № 225 від 14.08.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що інспекцією була проведена планова перевірка ТОВ «Сніжнянська ковбасна фабрика» з питання дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін на продукти харчування щодо яких встановлено державне регулювання. За результатами перевірки складено акт. На підставі акту перевірки інспекцією прийнято рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 225 від 14.08.2009 року на суму 100242.12 грн.

Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року були введені тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року. Так, згідно до п. 1 даної постанови органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до31.12.2010 року наказано тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, позивач вважає, що інспекція у період з 29 липня 2009 року по 7 серпня 2009 року не мала законних підстав проводити планову перевірку товариства.

Також, позивач зазначає, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та Розпорядження Донецької обласної державної адміністрації «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» кожен суб’єкт господарювання у разі зміни більш як на 1%, протягом кожного календарного місяця, встановленої на початок такого місяця оптово-відпускної ціни на відповідний продовольчий товар – повинен декларувати такі зміни.

У тому випадку, якщо визначена суб’єктом господарювання на початок відповідного місяця оптово-відпускна ціна на продовольчі товари до закінчення цього місяця не змінюється, то такий суб’єкт господарювання не повинен здійснювати декларування зміни цін, у разі якщо на початок наступного календарного місяця ним визначається нова ціна.

Зміни оптово-відпускних цін відбувались, але такі ціни були встановлені позивачем на перше число жовтня 2008 року, листопада 2008 року, грудня 2008 року і протягом кожного з цих календарних місяців встановлені на початок місяця ціни не змінювались.

Крім того, позивач вказує на те, що норми Закону України «Про ціни та ціноутворення» не визначають відповідача, як орган, який уповноважений здійснювати державний нагляд у сфері встановлення та застосування цін (тарифів).

Тому просить суд визнати нечинним рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 225 від 14.08.2009 року.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що позивач є суб’єктом господарювання з високим ступенем ризику.

В період з 01.07.2008 року по 01.04.2009 року оптово-відпускні ціни на ковбасні вироби варені, які підлягають декларуванню, підвищувались позивачем декілька разів – з 01.10.2008 року на 33.3%, з 01.11.2008 року на 25%, з 01.12.2008 року на 20%.

Відповідач також, зазначає, що позивач винен декларувати зміну оптово-відпускних цін на продукцію, що виробляється у разі, якщо ціни протягом місяця збільшуються більш ніж на 1%.

Тому, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» є юридичною особою, яка зареєстрована виконкомом Макіївської міської ради Донецької області 01.03.2007 року, включено до ЄДРПОУ за № 34900214 та діє на підставі статуту.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області на підставі посвідчення № 466 від 28 липня 2009 року та відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», п. 3.1.1 платну роботи на ІІІ квартал 2008 року була проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» з питання порядку формування, встановлення та застосування цін на продукти харчування щодо яких встановлено державне регулювання.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 7 серпня 2009 року за № 466, в якому відображено встановлене порушення позивачем пунктів 1, 2 «Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та п. 1 Розпорядження голови облдержадміністрації від 03.12.2008 року № 750 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари».

За матеріалами проведеної перевірки заступником начальника Держінспекції з контролю за цінами в Донецькій області у відповідності з «Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами» прийнято рішення від 14 серпня 2009 року № 225 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика», яке було направлено відповідачу для виконання в 10-денний термін шляхом самостійного перерахування суми застосованих економічних санкцій у розмірі 100242.12 гривень.

В рішенні інспекції № 225 від 14 серпня 2009 року встановлено безпідставно отримана виручка підприємством в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 33414.04 грн.

Як вбачається з зазначеного рішення у якості правової підстави застосування до позивача економічних санкцій Держінспекцією з контролю за цінами в Донецькій області були зазначені положення ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Проте, суд з такими діями відповідача погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У відповідності із Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року за № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право:

- проводити у будь-яких суб’єктах підприємництва, розташованих на території України, перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій, пов’язаних з встановленням і застосуванням цін, а також одержувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;

- приймати рішення про застосування до суб’єктів підприємництва передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення та застосування цін.

Тобто, з аналізу наведених норм випливає, що повноваження Державної інспекції з контролю за цінами регулюється Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» від 13.12.2000 року № 1819, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», а не Законом, як того вимагає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами законом прямо не уповноважена на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності, а тому відповідач не мав права здійснювати державний нагляд (контроль) за порядком декларування зміни ціни.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Даний Закон був офіційно опублікований 25 червня 2007 року в «Офіційному віснику України» № 44.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) були затверджені відповідною постановою Кабінету Міністрів України лише 21 травня 2008 року № 483, редакція якої діє з 02.06.2008 року.

Так, відповідно до зазначеної постанови встановлено, що критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності з реалізації суб'єктами господарювання продукції, товарів і послуг, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів), є:

обсяг річної реалізації продукції, товарів і послуг;

належність суб'єкта господарювання до суб'єкта природної монополії;

монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку;

порушення суб'єктом господарювання державної дисципліни цін;

коливання цін на продукцію, товари і послуги, що спостерігається протягом одного або шести місяців.

Установлюється два ступені ризику - високий та середній.

До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

1) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;

2) є суб'єктами природних монополій;

3) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік;

4) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом місяця перевищує 10 відсотків;

5) порушують державну дисципліну цін.

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

1) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що не перевищує 500 тис. гривень на рік;

2) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом шести місяців перевищує 10 відсотків.

Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - один раз на рік;

з середнім ступенем ризику - один раз на два роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо у встановлений цим Законом строк не затверджені критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.

Як зазначено судом вище, Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області перевірка позивача здійснювалась за період 2008 рік – І півріччя 2009 року та було встановлено, що позивачем зайво отримано виручку у період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року, тобто в період коли Кабінетом Міністрів України не були встановлені критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності з реалізації суб'єктами господарювання продукції, товарів і послуг, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів).

Таким чином, суд проаналізувавши вищенаведене дійшов висновку, що встановлення відповідачем зазначеного вище порушення підприємством та прийняття на його підставі оскаржуваного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного на той час законодавства України, оскільки позивач відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» був віднесений до суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику та позивачу не могло бути відомо, що у період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» буде віднесено до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

На підставі викладено, суд вважає, що твердження відповідача стосовно того, що позивач у зазначений вище період був віднесений до суб’єктів з високим ступенем ризику є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р.: тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, на підставі зазначеної норми, суд вважає, що у відповідача не було законних повноважень здійснювати планову перевірку позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У чинному законодавстві України не передбачено визначення цін на продовольчі товари та відсутні терміни, які відкривають зміст понять «оптова ціна» та «оптово-відпускна ціна».

Листом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 17.03.1998 року № 15-03/29-192 передбачено визначення поняттям «оптова ціна», «відпускна ціна» та «роздрібна ціна», а саме:

«Роздрібна ціна» - це ціна, за якою реалізуються товари кінцевим споживачам;

«Ціна відпускна» - це ціна, за якою підприємство або збутова організація реалізують продукцію виробничим або торгівельним підприємствам для її наступного перероблення або реалізації;

«Ціна оптова» - це ціна товару за умови його продажу великими партіями (оптом).

Таким чином, «оптово-відпускна ціна» - це ціна, за якою підприємство або збутова організація реалізують продукцію виробничим або торговельним підприємствам для її наступного перероблення або реалізації, за умови її продажу великими партіями (оптом).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Частиною 5 ст. 191 Господарського кодексу України встановлено, що державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються, зокрема, на продукцію (товари), що мають суттєве соціальне значення для населення.

Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: або державних фіксованих цін (тарифів); або граничних рівнів цін (тарифів); або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Однак, на такий вид товару, як ковбасні вироби варені (крім вищого ґатунку), чинним законодавством не встановлено ані державної фіксованої ціни, ані граничного рівня, ані граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Таким чином, формування ціни на ковбасні вироби не регулюється державою, а, отже, ціни на такий товар, як ковбасні вироби, є вільними. Тому відповідач відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» не уповноважений здійснювати контроль за вільними цінами.

Встановлення Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області порушення позивачем порядку декларуванню зміни оптово-відпускних цін на ковбасні вироби варені, які відбувались 1 жовтня 2008 року, 1 листопада 2008 року та 1 грудня 2008 року, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари» декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Як вбачається з наведеного пункту Постанови, декларуванню підлягає зміна цін у випадку, якщо протягом місяця ціни збільшуються на 1%. Одночасно, зазначена Постанова не передбачає необхідності декларування зміни ціни у разі, якщо протягом місяця такі ціни не змінювались.

Як встановлено судом, позивачем зміни оптово-відпускних цін у зазначені вище місяці 2008 року здійснювались, але такі ціни були ним встановлені на перше число зазначених місяців і протягом кожного з цих календарних місяців встановлені на початок місяця ціни не змінювались.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем обґрунтування своєї позиції у суді не було доведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення № 225 від 14.08.2009 року та таким, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання нечинним рішення № 225 від 14.08.2009 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 225 від 14.08.2009 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сніжнянська ковбасна фабрика» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 154) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 16 грудня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 21 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 7514734 ?

Документ № 7514734 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 7514734 ?

Дата ухвалення - 16.12.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 7514734 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 7514734 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 7514734, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 7514734, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 7514734 відноситься до справи № 2а-19663/09/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-19663/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 7514731
Наступний документ : 7514735