Ухвала суду № 75147252, 06.07.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/1969/16-ц

2-ві/465/13/18

У Х В А Л А

судового засідання

06.07.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Янковській С.Ю.

В ході судового засідання з розгляду зави про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Ванівському Юрію Михайловичу від розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1, що подана боржником ПАТ «Кредобанк» у цивільній справі № 465/1969/ 16 –ц, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 червня 2016 року ( суддя Лозинський Б.М.) позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Кредобанк» задоволено. За результатами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції скасовано відповідно до рішення апеляційного суду Львівської області, а у позові ОСОБА_2 відмовлено. Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, позивач ОСОБА_2, оскаржив його у касаційному порядку де за наслідками касаційного розгляду рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення першої інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, у зв’язку з чим було видано виконавчий лист, що став підставою для відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий лист підписано суддею Франківського районного суду м. Львова Ванівським Ю.М., оскільки у судді Лозинського Б.М. закінчилися повноваження судді.

Не погоджуючись із діями державного виконавця, боржник оскаржив його дії в порядку, передбаченому ст.ст. 447 – 449 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20 березня 2018 року , скаргу передано на розгляд судді Ванівському Ю.М., якому представник боржника заявив відвід.

Заяву про відвід мотивує покликанням на судове рішення в іншій цивільній справі, а саме у цивільній справі № 465/1058/14 –ц, що розглядалася суддею Ванівським Ю.М., та у якій було прийнято рішення не на користь боржника.

Крім цього, заяву мотивує тим, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа який підписано суддею Ванівським Ю.М., хоч сам лист не відповідає вимогам, передбаченим Законом України « Про виконавче провадження».

Заявник також просить звернути увагу на те, що суддя Ванівський Ю.М. у вказаній справі постановляв ухвалу про виправлення описки, а тому вважає, що суддя Ванівський Ю.М. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та підлягає відводу ще й з інших підстав, як це передбачено п.5 ч. 1 статті 36 ЦПК України.

В судовому засіданні представник боржника - ПАТ «Кредобанк» заяву про відвід підтримав, пояснення надав аналогічні тим, що викладені у письмовій заяві, просить задоволити відвід судді Ванівському Ю.М.

Інші учасники процесу та зацікавлені особи в судове засідання не зявилися, хоч повідомлялися судом належним чином про час та місце розгляду заяви про відвід.

Вході вивчення питань наявності підстав для відводу судді, приходжу до висновку, що такі відсутні, а твердження заявника надуманими та такими, що спрямовані на перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, відхиляю будь - які твердження сторони щодо упередженості чи необ’єктивності судді у розгляді скарги , будь – якої зацікавленості, як це відображено у заяві про відвід судді, оскільки такі спростовуються матеріалами справи та судовими рішеннями, що прийняті не суддею Ванівським Ю.М.

Що стосується покликань заявника, як на упередженість через постановлення суддею Ванівським Ю.М. ухвали про виправлення описки, то такі теж відхиляються судом як підставу для відводу судді, оскільки сам заявник підтвердив, що ухвала ним не оскаржувалася і набрала законної сили.

Отже, суддя Ванівський Ю.М. діяв у межах компетенції, відповідно до вимог процесуального законодавства, у тому числі й щодо розгляду скарги на дії державного виконавця, з урахуванням фактичної завантаженості та складності справ, що поступають до судді на розгляд.

Крім того, відповідно до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, є обов’язковим для виконання. Саме на це й були спрямовані рішення судді Ванівського Ю.М.

Натомість боржник замість того щоб виконати судове рішення, зловживає своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. ст. 3,10- ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, а процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому враховую також практику Європейського ОСОБА_2 з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, згідно якої, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов’язок та право головуючого у процесі.

Зважаючи на вищенаведені положення закону та встановлені обставини, приходжу висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 , 10, 36, 39 , 40, 258, 260 , 447 - 451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відводі судді Франківського районного суду м. Львова Ванівському Юрію Михайловичу від розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1, у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цивільній справі № 465/1969/ 16 –ц, за безпідставністю.

Матеріали справи передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова для передачі судді що здійснював розгляд скарги.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь