Постанова № 75146269, 03.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/58/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кулик В.Б.

Провадження № 22-ц/778/1879/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Бурима В.В..

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року позовна заява залишена без розгляду в зв’язку з тим, що справа підлягає розгляду у третейському суді.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ПАТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і

обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву Банку без розгляду, суд виходив з того, що зазначена справа підлягає розгляду третейським судом, оскільки між сторонами наявна угода про передачу спору на розгляд до третейського суду у вигляді третейського застереження.

Проте з такими висновками суду колегія погодитись не може.

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України ( в редакції Закону чинній на час вирішення питання), суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Відповідно до п. 2 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим, пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК), за винятком передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.

Відповідно до п. 3 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV "Про третейські суди" про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів" банк не є споживачем.

Аналізуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до п. 14 ч.1 ст.6 ЗУ «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження у договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку. Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб’єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах. Незалежно від предмета та підстав спору, а також незважаючи на те, хто звернувся до суду з позовом на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія ЗУ «Про захист прав споживачів».

З огляду наведеного, вбачається, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених п. 6 ч.1 ст. 207 ЦПК України (в редакції Закону чинній на час вирішення питання).

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судова ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 379,381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2017 року у цій справі - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06.07. 2018 року.

Головуючий:

Судді: