Рішення № 75146189, 03.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6310/17-ц

2/336/406/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2018 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за участю учасників справи та їх представників:

представника позивача ОСОБА_3О.(на підставі довіреності №02-36/226 від 23.10.2017 р.)

представника відповідача ОСОБА_4Л.(на підставі довіреності від 15.01.2018 р.)

відповідача ОСОБА_1А.(паспорт серії СА № 282466 виданий 21.09.1996 р.)

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовом в якому зазначає, що 21.03.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 314-08103-К, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості,платності та цільового характеру використання кошти в сумі 24000,00 доларів США.

В якості забезпечення виконання позичальника ОСОБА_1 умов кредитного договору № 314-08103-К від 21.03.2008 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 314-08103-П, відповідно до умов якого остання поручилася за виконання позичальником ОСОБА_1 обов*язків, що виникли на підставі основного договору.

Відповідачем ОСОБА_1 неналежним чином виконуються умови договору щодо погашення кредиту та інших, передбачених договором платежів,станом на 27.07.2018 р.у відповідача наявна заборгованість перед банком у розмірі 22555,32 доларів США,яка складається з такого:

-17467,04 доларів США заборгованість за кредитом

- 5088,28 доларів США заборгованість за відсотками

та не сплачена на день звернення позивача до суду.

Посилаючись на приписи ст.509,526,543,554,610, 611,625,1049,1050,1054 ЦК України,позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 9092,88 гр.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.02.2018 року судом задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 04.04.2018 року продовжено строк підготовчого засідання.

Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.05.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в ньому.

Відповідач проти задоволення заперечував, з тих підстав, що гроші він отримував від банку у виді фінансової допомоги на придбання частини квартири на безповоротній основі.

Представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на те, що докази надані позивачем не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі, оскільки під час укладення кредитного договору відповідача не було ознайомлено з інформацією про правовий статус кредитора, не роз*яснено умов кредитування, а сам кредитний договір укладений недодержанням письмової форми, є нікчемним. Крім того, заява на видачу кредиту, надана позивачем в якості доказу, не може свідчити про отримання відповідачем кредиту в іноземній валюті.

Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи не з*являлася, відзиву не подавала, про розгляд справи судом повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, про отримання останньою копії ухвали про відкриття провадження, позову з додатками (а.с. 65).

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши учасників справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку,що позов заявлений обґрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних правовідносин є,зокрема,правочини.

З матеріалів справи встановлено,що 21.03.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 314-08103-К, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості,платності та цільового характеру використання, кошти в сумі 24000,00 доларів США, зі сплатою 12.5 процентів річних та комісій в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього договору, що є його невід*ємною частиною (п.1.1 договору).

Як визначено п. 1.1.1 сторони обумовили, що погашення кредиту буде здійснюватися в наступному порядку до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 10 квітня 2008 року (останній платіж 20.09.2030 року).

Як видно з детального розпису сукупної вартості кредиту (Додаток 1) відповідач ОСОБА_1 з розрахунком сукупної вартості ознайомлений, та отримав відповідний примірник.

Додатковою угодою № 1 про внесення змін до кредитного договору № 314-08103-К від 21.03.2018 року змінено процентну ставку за користування кредитом, а саме, з 20.10.2008 року встановлено процентну ставку на рівні 14.00 процентів річних.

Вказаною додатковою угодою та додатком до неї-детальним розписом сукупної вартості кредиту, визначено сукупну вартість кредиту зі змінами, з якою відповідач ОСОБА_1А, був ознайомлений під підпис.

На підтвердження надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту позивачем надано копію заяви на видачу кредиту в сумі 24000,00 доларів США, що є еквівалентною 121200,00 грн.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно дост. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на власний розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Принцип свободи договору передбачає, як це закріплено у ст. 627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі у контрагентів та визначенні умов договору тощо.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Отже, вказаний кредитний договір, є укладеними, про що свідчать підписи кожної із сторін і є обов'язковим до виконання сторонами відповідно дост. 526 Цивільного кодексу України, згідно вимог якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Загальними вимогами для чинності правочину згідност. 203 ЦК України є зміст правочину, який не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, сторони за вказаними договорами на дату укладення основного кредитного Договору, договору поруки та додаткових угод, які є предметом спору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що не заперечується ними.

Зовнішнє волевиявлення відповідало їх внутрішній волі, умови договору є їм зрозумілими, що підтверджується змістом договорів, відповідно до яких, ці договори сторонами прочитані, відповідають їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами сторін.

При оформлені кредитного договору, відповідач був ознайомлений, про що свідчить його підпис у договорах і наведені обставини також не спростовано у судовому засіданні

Отже, відповідач до підписання договорів, мав можливість ознайомитися з їх умовами та не погодитись чи відмовитись від укладання договорів, проте договори були підписані, так кредитний договір виконувався сторонами, а саме відповідач сплачував платежі, що відповідач та його представник підтвердили у судовому засіданні, крім того це підтверджується виписками по особовому рахунку відкритого на ім*я відповідача.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він після підписання договору оспорював або намагався змінити умови договору, розірвати відразу після його укладення, навпаки відповідач сплачував кошти на умовах договору, що свідчить про прийнятність для них умов спірних пунктів кредитного договору на момент укладення.

На думку суду кредитний договір не суперечить загальним принципам цивільного права, положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

А тому твердження представника відповідача, про те, що відповідачеві не роз*яснино умов кредитування, не ознайомлено його з інформацією про правовий статус кредитора, свого підтвердження не знайшли, як і твердження представника щодо нікчемності правочину.

Судом встановлено,та відповідачем не оспорювалось, що ним не в повному обсязі виконувалися зобов*язання за кредитним договором.

Згідно з розрахунком за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 станом на 27.07.2017 р.,у відповідача наявна заборгованість перед банком у розмірі 22555,32 доларів США,яка складається з такого:

-17467,04 доларів США заборгованість за кредитом

- 5088,28 доларів США заборгованість за відсотками.

Останній платіж відповідач здійснив 10.06.2014 року.

Доказів про погашення суми боргу,на спростування розрахунків позивача, або контр розрахунку, станом на час розгляду справи відповідач не надав.

В порядку досудового врегулювання спір між сторонами не вирішений.

Як встановлено ст.509,526 ЦК України,зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;зобов*язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.611,625 ЦК України,порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов*язання(неналежне виконання);у разі порушення зобов*язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом,зокрема,сплата неустойки,що передбачено ст.549 ЦК України.

Статтями 1049,1050 ЦК України встановлено обов*язок позичальника повернути позикодавцеві позику(грошові кошти)у такій самій сумі,у строк та в порядку,встановленому договору;якщо договором встановлено обов*язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням),то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавць має право вимагати дострокового повернення частини позики,що залишилась,та сплати процентів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов*язання за яким не виконані, підтверджені наданими доказами.

В якості забезпечення виконання позичальника ОСОБА_1 умов кредитного договору № 314-08103-К від 21.03.2008 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 314-08103-П, відповідно до умов якого остання поручилася за виконання позичальником ОСОБА_1 обов*язків, що виникли на підставі основного договору № 314-08103-К від 21.03.2008 року.

Ч. 1 ст. 553 ЦК України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зокрема, ч. 1. 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановивши, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, суд дійшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду із позовом, та стягує з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором.

Посилання відповідача про те, що кредитні кошти він отримував на безповоротній основі свого підтвердження дослідженими доказами не знайшли, оскільки відповідачем до 10.06.2014 року здійснювались платежі спрямовані на погашення тілу кредиту та відсотків.

Аналізуючи вищенаведене, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на вимогах закону,підтверджені доказами,які відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості,відповідачем не спростовані,що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги.Розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв*язку з розглядом справи,встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказі,які подаються до закінчення судових дебатів або протягом п*яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 9092,88 гр.,про що надано платіжне доручення № НОМЕР_1 від 30.10.2017 р.,при задоволенні позову суд стягує з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь позивача судовий збір у повному обсязі.

Керуючись ст.11,509,526,553,554,610,611,625,1049,1050,1054 ЦК України,ст.12,13,76,81,141,258,259,265,353,355 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, на р/р 29090150130005, заборгованість за кредитним договором № 314-08103-К від 21.03.2008 року в сумі 22555,32 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, на р/р 29090150130005, судовий збір в сумі 4546,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, на р/р 29090150130005, судовий збір в сумі 4546,44 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А.Галущенко