Постанова № 75144637, 14.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4154/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаряСтефанцевої Ю.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0022871409 від 01.08.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 603 230 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з урахуванням висновків акту перевірки, що не відповідають фактичним обставинам справи. В свою чергу, підприємством надано до перевірки всі первинні документи у підтвердження реальності господарських операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі надав невірну правову оцінку встановленим обставинам справи, оскільки підприємство фактично не здійснювало зі своїми контрагентами операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) у періоді, що перевірявся.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство зазначило, що за усталеною правовою позицією про індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність за негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податку та його постачальника для одержання Товариством незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Оскільки всі складені між Товариством та його контрагентами документи на виконання догорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, контрагенти позивача перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без дотримання принципу верховенства права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Об'єднання Одесаагрогаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складений акт перевірки від 03.07.2017 № 746/15-32-14-09/1389130.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» занижено податок на додану вартість на 1 024 285 грн. за липень 2015 року, травень, жовтень, листопад 2016 року (а.с.200-255 т.1).

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що за наявною податковою інформацією контрагенти позивача сформували податкові зобов'язання по операціях з підміни товарів із залученням позивача до схеми формування штучного податкового кредиту.

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2017 року №0022871409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 068 820 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 534 410 грн. (а.с.37 т.1).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані до суду всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагентами, з наданих документів можливо прослідкувати фактичне отримання позивачем товарів та послуг, тому висновки податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства є необґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення рішення - незаконним.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В свою чергу, приписами п.п.201.6, 201.10 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» здійснювало господарські операції з контрагентами-постачальниками ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «КК Контракт», ТОВ «Мостол», ТОВ «Сілмаш».

Так, між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» та ТОВ «Трансстрой Карго» укладено договір поставки № 1803 від 18.03.2016 та договори підряду № 2906 від 29.06.2015, № 2206 від 22.06.2015, на підставі яких отримало товар (лічильники газу, протектори, труби, крани газові) та послуги (ізоляція, монтаж внутрішньобудинкових трубопроводів, облаштування підземного проходу) на загальну суму 5 576 452 грн. у 2015 році та 1 690 044,27 грн. у 2016 році, про що оформлено видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в), товарно-транспортні накладні (а.с.44-91 т.1).

Також позивачем із ТОВ «КК Контракт» укладено два договори оренди обладнання: №14/07-15 від 14.07.2015 року (оренда пресувального зварювального агрегату з дизельним двигуном, пересувного компресора, установки для ручного дугового зварювання, пересувної електростанції), та №16/07-15 від 16.07.2015 року (оренда компресорної пересувної установки), на загальну суму 267 212,27 грн.

Виконання вказаних договорів оформлено актами здачі-прийняття робіт, видатковими та податковими накладними (а.с.12-23 т.1).

28.09.2016 між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» та ТОВ «Мостол» укладено договір поставки товарів № 0928, на підставі якого у 2016 році постачальником на користь позивача поставлено кран кульовий повнопрохідний, труби сталеві, електроди та ін. на загальну суму 952 025,86 грн. Виконання цього договору підтверджено видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с.24-43 т.1).

Крім того, 04.10.2016 між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» та ТОВ «Сілмаш» укладено договір поставки, за яким ТОВ «Сілмаш» у 2016 році поставило на користь позивача товар (шафовий газорегуляторний пункт, труба поліетиленова для подачі горючих газів, пісок, задвижка кульова та ін.) на загальну суму 2 945 999,06 грн., про що сторонами складено податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.95-198 т.1).

По всім вищевказаним правочинам сума податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів. В рахунок оплати за товари та послуги ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів; дебіторська/кредиторська заборгованість станом на 31.03.2017 року по зазначеним операціям відсутня.

Зазначені документи оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повною мірою підтверджують реальність господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами.

Як зазначалось вище, зі змісту акту перевірки від 03.07.2017 № 746/15-32-14-09/13891526 вбачається, що по всіх вищевказаних господарських операціях контролюючий орган дійшов висновків про формування всіма контрагентами податкових зобов'язань по операціям з підміни товарів та залучення суб'єктів до схеми формування штучного податкового кредиту.

В основу зазначених висновків фіскального органу покладено податкову інформацію по ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «КК Контракт», ТОВ «Мостол», ТОВ «Сілмаш», наявну в ІС «Пдатковий блок» - «Архів електронної звітності».

Зокрема, по ТОВ «Трансстрой Карго» перевіряючими враховано узагальнену податкову інформацію ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 14.04.2016 № 955/7/7/14-04-14-12 за липень-грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками, згідно якої встановлено факти отримання Товариством у липні 2015 року податкових накладних з іншою номенклатурою товарів, яка суттєво відрізняється від тих товарів, на які у липні 2015 року Товариство виписало податкові накладні.

Крім цього, за вказаною інформацією, згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за липень 2015 року штатна чисельність працівників підприємства становить 1 особу. За результатами проведеного аналізу по ланцюгу постачання залучення до виконання робіт/послуг субпідрядників не встановлено.

Зазначені обставини, на думку податкового органу, викликають сумніви щодо реальності надання товарів та послуг у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та зберігання товару. Аналогічний висновок зроблений за інші періоди, що були охоплені перевіркою.

Подібний аналіз податкової інформації здійснений контролюючим органом також по ТОВ «КК Контракт», ТОВ «Мостол» та ТОВ «Сілмаш», в результаті чого зроблені аналогічні висновки про формування контрагентами податків податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів та їх залучення до схеми формування штучного податкового кредиту.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно додатку АМ до податкової декларації з ПДВ за 2015 р., ТОВ «КК Контракт» задекларовано наявність основних засобів 9-ої групи «Інші основні засоби» балансовою вартістю на початок 2015 р. в сумі 13800 грн., на кінець 2015 р. - 12200 грн. Інших основних фондів не задекларовано. Загальна вартість обладнання, переданого в орендне користування згідно укладених із ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» складає 267 212 грн., що, на думку ДПІ, не відповідає наявним залишкам основних фондів на балансі підприємства. У складі податкового кредиту ТОВ «КК Контракт» відсутнє придбання послуг, товарів, наданих в оренду ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз», а також відсутнє придбання послуг із перевезення та зберігання ТМЦ та оренди складських приміщень, які б могли бути використані під зберігання обладнання.

По ТОВ «Мостол» в акті перевірки зазначено, що податкова декларація з податку на прибуток до ДПІ не подавалася, що не дозволяє визначити, чи були на балансі підприємства основні засоби, які могли б бути якимось чином задіяні у перевезенні та зберіганні ТМЦ. У складі податкового кредиту ТОВ «Мостол» відсутнє придбання послуг із перевезення та зберігання ТМЦ та оренди складських приміщень, які б могли бути використані під зберігання товарів.

По ТОВ «Сілмаш» в акті перевірки вказано, що додаток АМ до податкової декларації з ПДВ підприємством не подавався, що свідчить про відсутність на балансі підприємства основних засобів, які б могли бути використані для перевезення та зберігання ТМЦ. Розрахунок форми 1ДФ поданий лише за ІІІ квартал 2016 р. з показниками відсутності працівників.

На переконання судової колегії, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на наявну інформацію в базі даних щодо недекларування вказаних господарських операцій контрагентами позивача та відсутності у них основних засобів, оскільки діюче податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування валового доходу та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Крім того, можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на відображення витрат у собівартості реалізованої продукції по операціям з такими контрагентами.

Питання формування податку на прибуток поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг/робіт правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Також судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що посилання податкового органу на досудові розслідування у кримінальних провадженнях № 2201616000000407 від 15.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч.2, ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч.1 КК України; № 32017160000000064 від 04.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, в ході яких слідчими суддями надано тимчасовий доступ до речей та документів низки підприємств, у т.ч. ТОВ «Трансстрой Карго», не можуть бути в даному спорі взяті до уваги, оскільки встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи обставини не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі за участю інших юридичних осіб без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами, а надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку в сукупності з іншими доказами (супровідні та інші документи, що свідчать про поетапність та послідовність надання послуг) можуть бути достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій.

Водночас, будь-яких вироків відносно посадових осіб контрагентів позивача податковим органом не надано та судом їх існування не встановлено. Суд першої інстанції обґрунтовано послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до в пункту 53 якого зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України..

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «КК Контракт», ТОВ «Мостол», ТОВ «Сілмаш» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Одесаагрогаз" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання тексту в повному обсязі.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Турецька І.О.