Постанова № 75144293, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4648/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Пастернак І.А. у м.Івано-Франківську о 11:12, у справі № 344/13462/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення д/с №23 від 14.07.2014 та д/с№23/12 від 06.08.2014. При цьому позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області з порушенням строків, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не надавши жодних доказів поважності пропуску строку звернення ло суду з адміністративним позовом.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та справу передати на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповідно до ч.2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена із неправильним застосуванням норм ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.39, ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Скаржник зазначає, що ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року, якою закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень, ним отримано лише 17 жовтня 2016 року. Відтак, на думку скаржника, судом не враховано, що строк звернення до суду з адміністративним позовом ним пропущено з поважних причин.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 14.07.2014 року д/с №23 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 25.07.2014 на 10:00 год за адресою: АДРЕСА_1. Про прийняте рішення повідомлено зацікавлених осіб, додано адвокату довідку члена дисциплінарної палати КДКА, складену за результатами перевірки (а.с. 4-5).

Підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 слугувала постановлена Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області окрема ухвала від 03.06.2014 з приводу дій адвоката ОСОБА_1, яка надійшла на адресу КДКА.

Згідно рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 06.08.2014 д/с №23/12 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 і застосовано до нього дисциплінарне стягнення -позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Про прийняте рішення повідомлено зацікавлених осіб. Рішенням роз»яснено можливість його оскарженя протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (а.с.6-7).

Не погоджуючись із рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 14.07.2014 року д/с №23, ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за результатами розгляду якої прийнято рішення №І-011/2015 від 29.01.2015 про залишення оскаржуваного рішення без змін (155-157).

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 д/с №23 та від 06.08.2014 д/с №23/12.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 16 березня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 д/с №23 та від 06.08.2014 д/с №23/12 відмовлено (а.с.53-54).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.03.2015 року по справі №344/12227/14-а, 2а/344/56/15 скасовано і провадження у справі закрито (а.с. 11-13).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франкіської області від 25 грудня 2015 року рішення Івано-Франківського міського суду від 06 листопада 2015 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень д/с №23 від 14.07.2014 та д/с№23/12 від 06.08.2014, скасовано у частині відмови в скасуванні рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 06.08.2014 д/с №23/12 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 В цій частині ухвалено нове рішення. Позов адвоката ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області у цій частині задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 06.08.2014 д/с №23/12 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 і застосування до нього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 06 листопада 2015 року залишено без змін (а.с.22-26).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2015 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання рішень незаконними та їх скасуванння - закрито (а.с.207-209).

19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду, як до адміністративного суду, з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 д/с №23 та від 06.08.2014 д/с №23/12 (а.с.3).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення позивачем до суду про скасування оскаржуваних рішень було прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 01 червня 2016 року про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 д/с №23 та від 06.08.2014 д/с №23/12.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 статті 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

В свою чергу відповідно до вимог ч.1 ст. 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведених правових норм слідує, що Законом №5076-VI, який є спеціальним для застосування в межах спірних правовідносин відповідно до ст.122 КАС України, встановлено інші строки звернення до суду з адміністративним позовом про скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції залишивши адміністративний позов без розгляду дійшов висновку, про наявність правових підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч.3 ст.123 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.

При постановлені оскаржуваної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду, судом першої інстанції не було надано належну оцінку обставинам справи стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України

Так, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, яка набрала законної сили, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.03.2015 року по справі №344/12227/14-а, 2а/344/56/15 скасовано і провадження у справі закрито (а.с. 11-13).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Також позивачем на підтвердження оскарження ухвали апеляційного суду до суду касаційної інтанції на розгляд суду надано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року про залишення касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №344/12227/14-а, 2а/344/56/15 на без руху. При цьому щодо вжиття заходів на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року позивач не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем заявлені аналогічні позовні вимоги тим, що розглянуті судом у адміністративній справі №344/12227/14-а, 2а/344/56/15. Тобто спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Проте судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надано належної оцінки заначеним фактам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Водночас колегія суддів зазначає, що при наданні правової оцінки в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо можливості розгляду даної справи з урахуваннями вимог п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України, що передбачає закриття провадження у справі.

В контексті наведених правових норм, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас згідно з ч.2 цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статями 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 344/13462/16-а - скасувати, а справу направити суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 06.07.2018.