Постанова № 75144261, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4225/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Костіва М.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС України на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2018 року у справі № 297/265/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Симчери Вадима Васильовича про скасування постанови про порушення митних правил (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гецко Ю.Ю. в м. Берегово Закарпатської області, 23.04.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач) звернулася з адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Симчери Вадима Васильовича (далі - Відповідач), в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №3183/30500/17 від 14.12.2017 року.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у своєму поясненні від 21.09.2017 року ОСОБА_1 підтвердила факт невивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України у встановлені строки, та пояснила, що у зв'язку з тим, що вона перебувала на лікуванні у стаціонарі Берегівської лікарні не змогла вчасно вивезти транспортний засіб.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання учасників справи, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа відповідно до положень пункту «а» частини 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 21.09.2017 року в 17 гол. 55 хв. через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезла на митну територію України автомобіль марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1, в митному режимі «транзит».

В ході митного контролю під час аналітично - перевірочних заходів з використання даних «Інспектор - 2006», ЄАІС ДМСУ встановлено, що позивач 08.08.2017 о 21 год. 29 хв. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит».

З метою перевірки факту ввезення ОСОБА_1 08.08.2017 через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС автомобіля марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1 на адресу Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України митницею направлений відповідний запит від 24.11.2017 року № 1765/16/07-70-20-02.

Згідно отриманої відповіді вих.. № 3428/7/99-99-20-02-03-17 від 08.12.2017 року, з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи Держмитслужби системи «Арка» встановлено, що 08.08.2017 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС остання ввезла на митну територію України автомобіль марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1.

21.09.2017 року відносно Позивача був складений протокол про порушення митних правил № 3183/30500/17 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, про що винесено постанову в справі про порушення митних правил № 3183/30500/17 від 14 грудня 2017 року.

Вважаючи таку постанову незаконною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 14.12.2017 року в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Симчера Вадим Васильович при прийнятті постанови у справі про порушення митних правил № 3183/30500/17 від 14 грудня 2017 року не було здобуто та наведено жодних доказів наявності права ввезення саме ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит» та у подальшому, в порушення строку встановленого МК України, не вивезення нею його за митну територію України. Відтак, в діях позивача відсутній склад митного правопорушення, який передбачено ч. 3 ст. 470 МК України.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ( ст. 489 МК України).

Згідно із ст. 495 МУ України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З матеріалів справи слідує, що з відомостей баз даних «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМСУ встановлено, що позивач 08.08.2017 о 21 год. 29 хв. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит» та станом на 21.09.2017 його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Проте позивач вказує на те, що наведене у постанові не відповідає дійсності та фактичним обставинам, оскільки вона не ввозила зазначений вище автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб на територію України та не мала такого наміру, не була присутня під час оформлення документів про ввезення вищезазначеного автомобіля на територію Украйни в режимі «транзит», не підписувала жодних документів, не знала та не могла знати про те, що їй належить протягом десяти днів вивезти за межі митної території України будь - який транспортний засіб.

Відповідно до вимог п. 7 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби № 1118 від 17.11.2005, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов'язковому порядку пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Однак, як зазначив суд першої інстанції жодних оригіналів чи копій документів на ввезений автомобіль, а також тих, що посвідчують право власності чи користування ним митному органу ОСОБА_1 не пред'являла і не надавала, а копії чи ксерокопії таких взагалі відсутні в матеріалах справи.

Крім цього, позивачем подано до суду документи про те, що вона зверталась до митних органів з вимогою вжиття заходів щодо встановлення автомобіля та притягнення працівника митниці, який вніс не правдиві відомості до АСМО «Інспектор» та ЄІАС Департаменту митної справи України.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що відповідачем на наведено належних доказів того, що саме позивачем ввезено в Україну в режимі «транзит» автомобіль Daewoo Nubira», НОМЕР_2, реєстраційний номер Республіки Польщі НОМЕР_1, оскільки інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання ОСОБА_1 права на користування чи розпоряджання даним автомобілем в матеріалах справи не має.

Щодо покликання апелянта на те, що в своїх поясненнях від 21.09.2017 позивач зазначила, що зазначений автомобіль вона ввезла на територію України з метою особистого користування, та не змогла вчасно вивезти даний транспортний засіб у зв`язку з тим, що вона перебувала на лікуванні у стаціонарі Берегівської лікарні судом ставиться під сумнів, оскільки, як встановив суд першої інстанції ОСОБА_1 не в повній мірі володіє державною мовою.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС України залишити без задоволення, а рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2018 року у справі № 297/265/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді М. В. Костів З. М. Матковська