Ухвала суду № 75143767, 04.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/697/18 Справа № 201/5363/18 Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді – доповідача Живоглядової І.К.,

суддів: Крот С.І., Піскун О.П.,

секретаря Пінчук Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42017040010000319 стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Павлограді Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.1, ч.2 ст. 369 КК України,

за участю:

прокурора Іщенка С.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі та доповненні до неї захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, оскільки є не доведеними встановленні слідчим суддею ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що його підзахисний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як доказів їх наявності до клопотання прокурора надано не було. ОСОБА_5 того, захисник вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не було доведено недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів запобіганню ризикам. В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 307 КК України, що не відповідає дійсності. Також, адвокат вказує про необґрунтований визначений слідчим суддею розмір застави.

Підозрюваний в доповнені до апеляційної скарги просить зменшити розмір застави до суми не більше 150 (сто п’ятдесят) тисяч гривень, так як вважає, що слідчий суддя необґрунтовано визначив розмір застави в сумі 5 100 000 грн.

Ухвалою слідчого судді продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 20 липня 2018 року та визначено заставу у розмірі 5 100 000 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованою підозрою відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст. 307 КК України, яка підтверджена наданими до клопотання матеріалами. ОСОБА_5 того, слідчий суддя зазначив, що наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, та підозрюваний може: незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; вчинити нове кримінальне правопорушення. Окрім того, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також встановив обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

В судовому засіданні підозрюваний та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги, підтвердили викладенні в них доводи та просили задовольнити апеляційну скаргу. ОСОБА_5 того, підозрюваний зазначив про необґрунтований визначений розмір застави.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому прокурор вказав, що на даний час необхідно провести ряд слідчих дій, які перешкоджають завершити досудове розслідування, а саме: допитати понад п’ятдесят свідків; змінити кваліфікацію злочину у даному провадженні; повідомити про нову підозру; отримати висновки експерта; відкрити матеріали кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновки слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, апеляційний суд вважає правильними.

Так, наданими до клопотання прокурора матеріалами підтверджується, що Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.1 ст. 263, ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.342, ч.2 ст. 342, ст. 348, ч.ч. 1, 2 ст.369 КК України. 29 березня 2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.ч. 1, 2 ст. 369 КК України. 30 березня до підозрюваного застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою.

Обгрунтованість підозри стосовно ОСОБА_3 у вчиненні злочинів підтверджується викладеними в заяві ОСОБА_6 відомостями про вчинення злочину, показаннями свідка ОСОБА_6 від 15.02.2018 року, протоколами огляду від 16 лютого, 06 березня 2018 року, протоколами про результати негласної слідчої (розшукової) дії та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

У відповідності до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Строк досудового розслідування продовжений до 29 липня 2018 року і слідчий суддя продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_3 в межах даного строку.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і ОСОБА_3 може: незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; вчинити нове кримінальне правопорушення. Окрім того, слідчим суддею було встановлено ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_5 того, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу пояснення прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, оскільки, як встановлено під час апеляційного перегляду, в даному кримінальному провадженні існує необхідністьдопитати свідків, змінити кваліфікацію злочину у даному провадженні, отримати висновки експерта, відкрити матеріали кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними, так як більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити запобіганню встановлених слідчим суддею ризиків, які встановлені під час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою і на даний час продовжують існувати.

Також є безпідставними доводи підозрюваного про необґрунтований визначений слідчим суддею розмір застави, так як слідчий суддя керувався та дотримався вимог абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України в якій зазначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 р., відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що слідчим суддею було невірно зазначено в мотивувальній частині ухвали кваліфікацію злочину, за якою ОСОБА_3 повідомлено про підозру, то апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу, проте дана обставина не може бути підставою для скасування ухвали. Дана помилка може бути усунута слідчим суддею в порядку ст. 379 КПК України шляхом виправлення описки.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року, якою продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 20 липня 2018 року та визначено заставу в розмірі 5 100 000 грн. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.К. ОСОБА_7 ОСОБА_5Піскун