Постанова № 75143617, 04.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Справа № 823/1739/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Кузьмишиної О.М.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника апелянта Башакова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промхіммаш» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі

за позовом дочірнього підприємства

«Жашківський машинобудівний завод»

публічного акціонерного товариства

«Науково-виробниче підприємство «Більшовик»

до Жашківського районного відділу

Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги

на предмет спору: приватне акціонерне товариство

«Перший київський машинобудівний завод»,

товариство з обмеженою відповідальністю

«Промбізнесгруп»,

товариство з обмеженою відповідальністю «Промхіммаш»,

Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

про визнання протиправними дій та скасування акту,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Жашківський машинобудівний завод» публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватне акціонерне товариство «Перший київський машинобудівний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Промбізнесгруп», товариство з обмеженою відповідальністю «Промхіммаш», Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, про:

- визнання незаконними дій державного виконавця Жашківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Селецького С.М. щодо складення акту опису й арешту майна від 23.10.2017 р. ВП№ 54551566 незаконними;

- скасувати акту опису й арешту майна від 23.10.2017 р. ВП№ 54551566.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ТОВ «Промхіммаш» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що актом, який оскаржується позивачем, лише констатовано факт виявлення майна, але такий акт не породжує юридично значущих наслідків для позивача, а також на те, що матеріалами справи не підтверджено, що описане державним виконавцем майно не належить позивачу і що судом безпідставно не було прийнято до уваги обставини, встановлені рішенням суду у справі № 925/604/15.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа - ПрАТ «Перший київський машинобудівний завод» просять залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості доводів апелянта, а також на тому, що вони суперечать нормам права та судовій практиці.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині щодо визнання протиправним та скасування акту опису та арешту майна від 23.10.2017 р. у зведеному виконавчому провадженні № 54551566 з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Жашківському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження № 54551566 про стягнення грошових коштів з боржника ДП «Жашківський машинобудівний завод» ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик».

23.10.2017 р. державним виконавцем Жашківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 54551566 було описано майно про, що складено акт опису й арешту майна боржника і додаток до нього.

Відповідно до вказаного акту та додатку до нього, державним виконавцем описано і накладено арешт на наступне майно: напівавтомат зубонарізний 2056 інв. №05944; станок універсальний 3Д642 інв. №06212; станок токарний револьверний 1А365 інв. №06220; напівавтомат токарний 1Е713 інв. №06235; напівавтомат токарний 1Е713 інв. №06258; станок токарний ТС25 інв. №06504; станок відрізний МП61 інв. №06596; станок відрізний МП31 інв. №06599; станок відрізний 8Г662 інв. №06600; станок агрегатний торців інв. №06627; станок револьверний 1П426 інв. №06748; станок револьверний 1П426 інв. №06749; напівавтомат шліфувальний 4ПУ3М152ВМ інв. №06786; станок зубофрезерний 5А250 інв. 06930; токарний напівавтомат 1Е713 інв. №06958; токарний напівавтомат 1Е713 інв. №06959; станок для абразивних кругів СЦП800 інв. №07020; станок для випробування абразивних кругів СМП1200 інв. №07022; напівавтомат токарний АТ220134 інв. №07114; станок фрезерувальний ЧПУВФ11 інв. №07115; станок вертикальний фрезерний ВФ11 інв. №07188; барабан галтовочний інв. №07236; прес гідравлічний П6324 інв. №03199; станок вертикально свердлильний 2а125 інв. №04428.

Згідно зі Статутами ДП «Жашківський машинобудівний завод» ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» та ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» корпоративні права у розмірі 100% належать державі в особі Фонду державного майна України.

У п.п. 4.1, 4.4 Статуту позивача (саме ДП «Жашківський машинобудівний завод» ПАТ «НВП «Більшовик») визначено, що його майно становлять основні фонди та обігові кошти, закріплені засновником за підприємством на праві повного господарського відання і відображені в балансі підприємства. Право власності на закріплене майно належить засновникові, тобто безпосередньо ПАТ «НВП «Більшовик», правонаступником якого є ПрАТ «Перший київський машинобудівний завод».

При цьому, відчуження майна саме дочірнього підприємства переданого йому засновником заборонено.

З відомості розрахунку вартості будівель, споруд, передавальних пристроїв машин і устаткування житлового фонду незавершеного капітального будівництва станом на 01.10.1994 р. по Київському заводу «Більшовик» разом з Жашківським філіалом та з довідки ПАТ «НВП «Більшовик» вбачається, що описане в них майно є власністю засновника позивача, тобто ПАТ «НВП «Більшовик».

Позивач, вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо складання зазначеного акту опису та арешту майна та протиправним сам акт, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем було порушено процедуру опису та арешту майна, складено акт, але не винесено відповідної постанови, як таке прямо передбачено ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідною Інструкцією, що відповідачем не надано жодних доказів правомірності вчинення ним спірних дій, не виконано ухвалу суду про їх витребування та, крім іншого, не доведено, що описане ним майно належить позивачу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, але вважає, що судом визнано протиправним та скасовано акт опису майна за відсутності достатніх правових підстав для цього з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.ч. 1, 2, 9 ст. 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Розділом VII Інструкції № 512/5 передбачено, що виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону.

У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Пунктом 10 розділу VII Інструкції передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

- назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

- якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

- якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

- прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

- відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

- якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

- відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

- зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Згідно з п. 12 Інструкції № 512/5, якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.

Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, а інші - вручаються зберігачеві майна та сторонам виконавчого провадження під підпис.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що спеціалізованим Законом № 1404-VIII регламентовано імперативний обов'язок органів ДВС здійснювати опис та арешт майна боржника шляхом винесення відповідної постанови.

У свою чергу, підзаконним актом - Інструкцією № 512/5 визначено особливості вчинення державним виконавцем вказаної процесуальної дії.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано ані відповідачем, ані апелянтом при проведенні опису та арешту майна позивача та складанні відповідного акту від 23.10.2017 р. посадовою особою відповідача не було дотримано вищенаведеної законодавчо закріпленої процедури, порушено ст. 56 Закону № 1404-VIII та не виконано приписів Інструкції № 512/5.

Приходячи до такого висновку апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зазначене обумовлює протиправність дій відповідача в особі державного виконавця Селецького С.М. щодо складання акту опису й арешту майна від 23.10.2017 р. ВП№ 54551566.

При цьому, доводи апелянта про те, що описане державним виконавцем майно не належить позивачу, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що описане державним виконавцем майно у межах спірних правовідносин є власністю не самого дочірнього підприємства - позивача у справі, а його засновника - ПАТ «НВП «Більшовик», правонаступником якого є ПрАТ «Перший київський машинобудівний завод».

Зазначене не спростовано відповідачем у справі як суб'єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування, а також з матеріалів справи взагалі не вбачається, яким чином державним виконавцем встановлювався правовий титул вказаного майна, кому воно належить та на якій підставі, як і не вбачається виконання ним обов'язку, визначеного ч. 9 ст. 56 Закону № 1404-VIII щодо використання даних бухгалтерського обліку, що є імперативною нормою, яка не передбачає альтернативної поведінки.

Тож, вищевказані доводи апелянта не спростовують факту неналежного виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків при проведенні опису та арешту майна.

Разом з тим, перевіряючи доводи обох сторін, відповідно до принципу змагальності, з приводу посилань позивача на рішення Господарського суду Черкаського області від 26.04.2018 р. у справі № 925/1597/17, колегія суддів зазначає, що на теперішній час воно не набрало законної сили, а тому відсутні підстави для визнання встановлених ним обставин преюдиційними.

Посилання апелянта (відповідача) на судові рішення у справі № 925/604/15 колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки предметом спору по суті позовних вимог у даній справі були зовсім інші правовідносини, а саме стягнення з ДП «Жашківський машинобудівний завод» ПАТ «НВП «Більшовик» заборгованості за договором.

При цьому, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р., якою вирішено зазначений господарський спір, жодних обставин стосовно зведеного виконавчого провадження № 54551566 та/або інших обставин, які б могли вплинути на вирішення даного адміністративного спору не встановлено.

В ухвалі від 02.04.2018 р. по вказаній справі № 925/604/15, окрім факту наявності зазначеного зведеного виконавчого провадження та процесу його утворення і щодо арешту грошових коштів боржника, будь-яких конкретних обставин, які б мали преюдиційне значення для розгляду даної адміністративної справи, також не встановлено.

Тому вищенаведені доводи апелянта є безпідставними.

Разом з тим, апелянт також посилається на те, що оскаржуваним позивачем актом опису та арешту майна лише констатовано факт виявлення майна, але такий акт не породжує юридично значущих наслідків для позивача.

Такі доводи апеляційної скарги судова колегія приймає до уваги та зазначає, що дійсно акт є лише носієм інформації та може бути доказом при перевірці судом правомірності оскаржуваних дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, встановлення належності та допустимості такого доказу відноситься до компетенції саме суду при вирішенні конкретного спору.

При цьому, сам по собі акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не може бути скасований судом, виходячи із завдань адміністративного судочинства, передбачених ст. 2 КАС України.

Тож, оскаржуваний позивачем акт опису та арешту майна від 23.10.2017 р. не підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині, відповідно, не підлягають задоволенню.

Водночас, дії державного виконавця щодо складання вказаного акту, з огляду на встановлені обставини справи, безпосередньо впливають на права та законні інтереси позивача та, з огляду на вищевикладене, їх порушують, а тому мають бути визнані протиправними.

Аналогічний правовий підхід до розв'язання спору застосований в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 р. по справі № 818/1865/15.

Таким чином, перевіривши всі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково та погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця щодо складання акту опису й арешту майна від 23.10.2017 р. ВП № 54551566, а тому відповідно до ст. 316 КАС України рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін, але в частині щодо визнання протиправним та скасування безпосередньо вказаного акту, відповідно до ст. 317 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, про що зазначено вище.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промхіммаш» - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в частині щодо скасування акту опису й арешту майна від 23.10.2017 р. ВП № 54551566 та задоволення відповідних позовних вимог - скасувати, а адміністративний позов у цій частині позовних вимог - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: