Вирок № 75142818, 05.07.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3047/18

Провадження № 1-кп/206/280/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Поштаренко О.В.

за участю секретаря: Чабаненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження під №12018042020000022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.03.2018 у відношені: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню технічну освіту, не одруженого, тимчасово непрацюючого, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не маючий, зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: - 24.05.2017 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Макеєва Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим вироком Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 24.05.2017 за вчинення умисного злочину, маючи не погашену у встановленому порядку судимість на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини.

Наприкінці січня 2018 року, (більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), ОСОБА_1 проходячи поблизу школи № 39, розташованої по вул. Синельниковській, 5 в м. Дніпро, на землі виявив пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, серія ААЇ № 074682 видане Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, 28.09.1958 року. Усвідомлюючи той факт, що вказане посвідчення є документом, що видається і посвідчується уповноваженою на те установою, яке дає право безоплатного проїзду у громадському наземному транспорті у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на привласнення вищевказаного пенсійного посвідчення в особистих інтересах, а саме з метою подальшого його використання для придбання безкоштовного квитка для проїзду у громадському наземному транспорті та посвідчення своєї особи.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, підняв пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, серія ААЇ № 074682 видане Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та поклав до кишені одягнутої на ньому куртки, тим самим незаконно привласнив вищевказане пенсійне посвідчення.

Своїми умисними діями, які виразились у привласненні офіційних документів, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 наприкінці січня 2018 року, (більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), знаходячись за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, маючи злочинний умисел направлений на підроблення офіційного документу, а саме пенсійного посвідчення №2145518515, серія ААЇ №074682 виданого Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та реалізовуючи який, діючи умисно взяв фотокартку зі своїм зображенням розміром 3х4 см та вклеїв її до вказаного пенсійного посвідчення, поверх первинної фотокартки із зображенням ОСОБА_2. Таким чином, ОСОБА_1 підробив офіційний документ, що видається установою яка має право видавати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов’язків з метою його подальшого використання.

Своїми умисними діями, які виразились у підроблені пенсійного посвідчення, яке видається установою яка має право видавати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов’язків з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

Не зупиняючись на досягнутому 26.03.2018, о 16 год. 10 хв., ОСОБА_1 перебуваючи на огородженій та охоронюваній території локомотивного депо Нижньодніпровськ – Вузол, розташованого за адресою: вул. Рибальська, 12 в м. Дніпро, був зупинений співробітником охорони локомотивного депо Нижньодніпровськ – Вузол Придніпровської залізниці ОСОБА_3, який попрохав надати перепустку або документ, що посвідчує його особу. В цей час, у ОСОБА_1, виник злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме пенсійного посвідчення №2145518515, серія ААЇ № 074682, виданого раніше Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_1, достовірно знаючи, про те що пенсійне посвідчення №2145518515, серія ААЇ №074682 видане Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, є підробленим, пред’явив його охоронцю локомотивного депо Нижньодніпровськ–Вузол ОСОБА_3, з метою посвідчення своєї особи, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ, що видається установою яка має право видавати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов’язків. Оглянувши пенсійне посвідчення у співробітника охорони локомотивного депо Нижньодніпровськ–Вузол Придніпровської залізниці ОСОБА_3 виник сумнів щодо його справжності, у зв’язку із чим останній викликав працівників поліції ВП на станції № 2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

26.03.2018 у період часу з 16.15 до 16.55 в ході огляду місця події слідчим було ВП на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області у

ОСОБА_1, в присутності двох понятих було виявлено та вилучено пенсійне посвідчення №2145518515, серія ААЇ № 074682, виданого раніше Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно висновку експерта № 28/2.1,2.3/240 від 25.04.2018 бланк пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, серія ААЇ № 074682, заповненого на ім’я ОСОБА_2, текстової інформації, відбитку круглої гербової печатки «Пенсійний Фонд України», в тому числі серії бланка «Серія ААЇ», виготовлені поліграфічним способом з використанням форми плоского офсетного друку. Зображення номеру бланку посвідчення «№074682» отримані способом високого друку. Індивідуальні друковані дані та підписи нанесені електрографічним способом із використанням копіювальної техніки (типу лазерного принтеру, копі тощо). В первинний зміст реквізитів пенсійного посвідчення серії ААЇ № 074682, заповненого на ім’я ОСОБА_2, внесені зміни шляхом наклеювання фотокартки поверх первинного кольорового зображення та заклеювання її за допомогою полімерної плівки. Ознак внесення змін до первинного змісту інших реквізитів посвідчення не виявлено.

Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України. За сукупністю вчиненого, ОСОБА_1, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 наведене обвинувачення визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, які вказані у обвинувальному акті, просив суворо не карати.

Суду пояснив приблизно на прикінці січня 2018 року, він проходячи поблизу школи № 39, розташованої по вул. Синельниковській, 5 в м. Дніпро, на землі найшов пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_2. Вказане посвідчення він підібрав та залишив собі для використання його в подальшоному для придбання безкоштовного квитка для проїзду у громадському транспорті. Приблизно на наприкінці січня 2018 року, перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, він взяв фотокартку зі своїм зображенням та вклеїв її до вказаного пенсійного посвідчення. 26.03.2018, о 16 год. 10 хв., він перебуваючи території локомотивного депо Нижньодніпровськ – Вузол, розташованого за адресою: вул. Рибальська, 12 в м. Дніпро, був зупинений співробітником охорони, який попрохав надати документ, що посвідчує його особу. На вимогу охоронця він пред’явив пенсійне посвідчення, яке він раніше підробив, після чого охоронець викликав працівників поліції та його було затримано. Дане посвідчення йому було необхідно для відвідування бані, яка знаходиться на території локомотивного депо Нижньодніпровськ – Вузол.

Окрім, того обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, у вчиненому щиро кається.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину, які ніким не оспорюються. Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції. Обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся. Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості, такими, що вірно відображають фактичні обставини справи, у зв'язку з чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у привласненні офіційних документів, а також дії ОСОБА_1, які виразились у підроблені пенсійного посвідчення, яке видається установою яка має право видавати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов’язків з метою використання його підроблювачем, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України, окрім того, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий від 24.05.2017 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік, за місцем мешкання характеризується посередньо (т. 2 а.п.81), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 2 а.п. 78-80), скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відносить рецидив злочину, оскільки останній раніше був засуджений Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 24.05.2017 за умисне вчинення злочину за ч.1 ст. 190 КК України. Судимість за вказаним вироком не знята і не погашена на теперішній час.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті. Саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи раніше судимий за умисний злочин, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний злочин, в зв'язку з цим суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 неможливе застосування положень ст.ст. 69,75 КК України. Суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1, виключно у вигляді обмеження волі у межах санкцій ч.1 ст.357, ч. 1 ч.4 ст. 358 КК України, та на підставі ч. 1 ст.70 КК України часткового складання покарань за сукупністю злочинів та за ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2017 року, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1, та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України. Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралась. Керуючись ст.ст.100, 124, 369,371-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених:

- за ч. 1 ст. 357 КК України призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

- за ч. 1 ст. 358 КК України призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

- за ч. 4 ст. 358 КК України призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2017 року, і визначити останньому остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, витрати на проведення судово-технічної експертизи на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УДКСУ у Шевченковському районі м. Дніпро Дніпропетровській області) номер рахунку: 31118115700004, МФО:805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за проведення судово-технічної експертизи № 28/2.1,2.3/240 від 25.04.2018, проведеної у кримінальному провадженні № 12018042020000022 у розмірі 1144,00 грн;

Речові докази: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (нового зразка) видане на ім’я громадянина ОСОБА_2, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.п 25) – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018042020000022.

Після набрання законної сили даним вироком зобов'язати Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, для направлення його в подальшому до місць відбування покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.В. Поштаренко